Рішення № 28265604, 11.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/14906-2012 11.12.12

За позовомДержавної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова»Академії медичний наук УкраїниДо Фірми «Крас»у формі товариства з обмеженою відповідальністюПростягнення 1 006 561,63 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Гузь О.О. - за дов.

від відповідача Кузьменко С.М. -за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Фірми «Крас»у формі товариства з обмеженою відповідальністю 1006561,63 грн. штрафних санкцій за Договором від 13.12.2011р. №КР-1 на закупівлю товарів за державні кошти.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 1654376,92 грн. штрафних санкцій за Договором від 13.12.2011р. №КР-1 на закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму штрафних санкцій у розмірі 1654376,92 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.12.2012р., позовні вимоги не визнає, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.11р. між Державною установою "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України та Фірмою "Крас" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було укладено Договір № КР-1 на закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався своєчасно поставити та передати у власність замовника устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (код ДК 016-97 -33.10.1) - магнітно-резонансний томограф. 1 комплект, а замовник - прийняти та своєчасно сплатити за товар.

Як вбачається зі Специфікації №1 до Договору постачальник зобов'язався поставити замовнику магнітно-резонансний томограф у кількості 1 одиниця, (одиниця виміру - комплект) загальною вартістю 17495000.00 грн.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положенням п. 4.1. Договору передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування замовником постачальнику авансового платежу у розмірі 100% вартості магнітно-резонансного томографу. Граничний термін оплати визначено 31 грудня 2011 року.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що валютою договору є гривня. Ціна Договору складає 17495000,00 грн.

На виконання умов Договору від 13.12.11р. позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 17495000.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2535 від 28.12.12р. Таким чином, позивачем свої зобов'язання за Договором щодо здійснення попередньої оплати вартості товару виконано в повному обсязі.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.1. Договору передбачено, що ТОВ "Крас" зобов'язується своїми силами та за свій рахунок поставити та розвантажити на склад замовника товар, який зазначено у Специфікації поставки на протягом грудня 2011 року.

Отже, враховуючи наведені положення Договору, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару до 31.12.2011.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 6.1.2. Договору визначено, замовник зобов'язаний приймати товар згідно видаткових накладних чи акту прийому-передачі та надавати доручення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.5.2. Договору, датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару вважається дата його надходження у кількості та якості, що відповідають умовам Договору на склад замовника.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Крас" неодноразово змінювало строки поставки:

- до 20 квітня 2012 року (лист №01/163 від 30.03.2012р.)

- до 12 травня 2012 року (лист 01/443 від 03.05.2012р.)

25 травня 2012 року на адресу Національного інституту надійшов лист від ТОВ "Крас" (вих. №01/475 від 16.05.12р.), яким повідомлялося, що "... магнітно-резонансний томограф відвантажений заводом-виробником та направляється на митну територію України, на наступному тижні буде здійснено розмитнення вищевказаного обладнання та поставлено до вашого закладу...".

12 червня 2012 року між Національним інститутом та ТОВ "Крас" було

складено Акт здавання-приймання медичного обладнання, відповідно до якого ТОВ

"Крас" передало частини магнітно-резонансного томографу, які знаходяться в запечатаних ящиках загальною кількістю 27 місць.

Суду доведено, що в ході перевірки відповідності частин магнітно-резонансного томографу до Специфікації поставки до Договору переданих ТОВ "Крас" частин магнітно-резонансного томографу а саме, замість КТ/МРТ - інжектор Tennessee (виробництва UIRICH) (п.1.44 Специфікації №1) було передано "NEMOTO" Японія. Крім цього серед переданих частин відсутні - монітор для нагляду за пацієнтом (п.1.49 Специфікації №1) та негатоскоп (п.1.45 Специфікації №1).

Тобто, ТОВ "Крас" порушило умови Договору (п.5.1). якими передбачена поставка товару, зазначеного у Специфікації поставки до Договору.

13 серпня 2012 року Національний інститут направив на адресу ТОВ "Крас" вимогу (вих. №1500) про заміну невідповідних частин обладнання.

В подальшому (16.08.12р.) ТОВ "Крас", на виконання вимоги здійснення заміни неналежних частин обладнання на передбачену Специфікацією поставки до Договору, здійснило поставку КТ/МРТ - інжектора Tennessee (виробництва UIRICH) (п.1.44 Специфікації №1), монітора для нагляду за пацієнтом (п.1.49 Специфікації №1) та негатоскопу (п.1.45 Специфікації №1).

Тому суд погоджується з твердженням Позивача, що поставка товару зазначеного у Специфікації поставки до Договору у належній кількості та якості, відбулася лише 16.08.12р., що підтверджується Актом прийому-передачі медичного обладнання, Актом введення в експлуатацію медичного обладнання, видатковою накладною № №РН-01026 та записом у Книзі обліку довіреностей. Отже, відповідач виконав зобов'язання по Договору з порушенням визначених строків поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивачем, за період часу з 01.01.12р. по 15.08.12р. (загальний термін прострочки виконання зобов'язання - 228 днів) було нараховано штрафних санкції на суму 1 654 376,92 грн.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку неустойки судом було виявлено помилки в частині визначеного Державною установою «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова»Академії медичних наук України періоду, за який він просить стягнути неустойку, тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача неустойки у сумі 1 654 376,92грн. задоволенню підлягає частково в розмірі 1 313 558,90 грн. з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за кожний день затримки зобов'язань щодо строку поставки товару, передбачених пунктами 5.1 та 5.2. Договору, постачальник сплачує замовнику штрафні санкції - неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Порушення відповідачем строків поставки товару, передбачених розділом 5 договору від 13.12.2011р. №КР-1 на закупівлю товарів за державні кошти, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тобто, судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем строків поставки, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього штрафу визнається правомірною.

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення неустойки, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 313 558,90 грн. за період з 15.02.2012 р. до 15.08.2012 р. (183дні). В решті частині неустойки слід відмовити.

Твердження Відповідача, що ним вжито всіх можливих та необхідних заходів, які були направлені на належне та своєчасне виконання умов Договору, однак низка надзвичайних і невідворотних обставин спричинила неможливість своєчасної поставки Товару, не приймається судом до уваги з наступного.

Дані обставини на думку Відповідача є обставинами непереборної сили (форс-мажор) на період з 26 грудня 2011 року по 14 травня 2012 року, які Відповідач підтверджує висновком Київської торгово - промислової палати про настання обставин непереборної сили № 1703-4/726 від 26 вересня 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до п. 8.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п. 8.2 Договору, сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

В матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу Позивача листа з повідомленням неможливості виконати умови договору, унаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 8.З. Договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово - промиловою палатою України.

Однак суду надано висновок Київської торгово - промислової палати України.

Отже, суд погоджується з твердженням Позивача, що висновок Київської торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили (форс-мажор) являється не належним доказом надзвичайних і невідворотних обставин, оскільки сторони в договорі чітко передбачили орган, який видає відповідні документи - Торгово - промилова палата України.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для звільнення Фірми «Крас»від сплати штрафних санкцій за порушення строків поставки товару визначених договором № КР-1 від 13 грудня 2011 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 1 313 559,02 грн. В решті частині неустойки суд відмовляє, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фірми «Крас»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4, код ЄДРПОУ 19128010) на користь Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім.. О.О.Шалімова» Академії медичних наук України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, код ЄДРПОУ 02011953) 1 313 559 (один мільйон триста тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 02 коп. неустойки, 26 271 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят одну) грн. 18 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 25.12.2012р.