Рішення № 28265472, 11.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/15250-2012 11.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»

Про стягнення 73043,29 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

відпозивача: Доценко Л.М.-представник за довіреністю

відвідповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 73 043,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.12 було порушено провадження у справі № 5011-47/15250-2012, розгляд справи було призначено на 22.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 розгляд справи було відкладено до 11.12.2012 в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та з метою виконання сторонами вимог суду.

В судовому засіданні 11.12.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити повністю. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, було поставлено та передано у власність відповідача товар відповідно до товарно-транспортних накладних на загальну суму 72 552,25грн., за який останній не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 72 552,25грн.

Серед іншого, враховуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 449,37 грн. та 41,67 грн. -інфляційних збитків.

Відповідач своїх представників в судові засідання 22.11.2012 та 11.12.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначено у витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 825086. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до товарно-транспортних накладних за період з 24.07.2012 до 22.08.2012, а саме № 4183430, № 4183431, №4183502, №4183503, №4184401, №4184402, №4184485, №4184486, №4185480, №4185481, №4185490, №4185491, №4187580, №4187581, №4189130, №4189131, №4189944, №4189945, №4191071, №4191072, №4191099, №4191100, №4192647, №4192648, №4193473, №4193516, №4195141, №419542, №419567, №4195168, №4196142, №4196143, №4196143, №4197133, №4197134, №4197249, №4197250, №4198563, №4198634, №4198635, №4201450, №4201451, №4201736, №4201737, №4202656, №4202657, №4202818, №4202819, №4203210, №4203211, №4203403 №4203404, №4204746, №4204747, №4204826, №4204827, №4207007, №4207384, №4207385, №4207508, №4207532, №4207533, №4208614, №4208615, №4208633, №4208634 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар загалом на суму 72 552,25грн.

Згідно генерального доручення(у відповідності до Інструкції про порядок виданих, повернених і використаних доручень на отримання і відпуск матеріальних цінностей,затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996, №99), (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданого ТОВ «Альфафарм»на ім'я Жолудь О.Г., останній був уповноважена на отримання товару від позивача.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання у повному обсязі, натомість відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, у строк, що встановлений в кожній із вищенаведених товарно-транспортних накладних, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 72 552,25грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 72 552,25грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, було поставлено відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних за період з 24.07.2012 до 22.08.2012, а саме № 4183430, № 4183431, №4183502, №4183503, №4184401, №4184402, №4184485, №4184486, №4185480, №4185481, №4185490, №4185491, №4187580, №4187581, №4189130, №4189131, №4189944, №4189945, №4191071, №4191072, №4191099, №4191100, №4192647, №4192648, №4193473, №4193516, №4195141, №419542, №419567, №4195168, №4196142, №4196143, №4196143, №4197133, №4197134, №4197249, №4197250, №4198563, №4198634, №4198635, №4201450, №4201451, №4201736, №4201737, №4202656, №4202657, №4202818, №4202819, №4203210, №4203211, №4203403 №4203404, №4204746, №4204747, №4204826, №4204827, №4207007, №4207384, №4207385, №4207508, №4207532, №4207533, №4208614, №4208615, №4208633, №4208634 на загальну суму 72552,25грн., які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар у строк, встановлений в товарно-транспортних накладних -не виконав, внаслідок чого у ТОВ «Альфафарм»перед ТОВ «Вента.ЛТД»виник борг в сумі 72 552,25грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару згідно вищенаведених товарно-транспортних накладних -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений, товар згідно товарно-транспортних накладних за період з 24.07.2012 до 22.08.2012, а саме № 4183430, № 4183431, №4183502, №4183503, №4184401, №4184402, №4184485, №4184486, №4185480, №4185481, №4185490, №4185491, №4187580, №4187581, №4189130, №4189131, №4189944, №4189945, №4191071, №4191072, №4191099, №4191100, №4192647, №4192648, №4193473, №4193516, №4195141, №419542, №419567, №4195168, №4196142, №4196143, №4196143, №4197133, №4197134, №4197249, №4197250, №4198563, №4198634, №4198635, №4201450, №4201451, №4201736, №4201737, №4202656, №4202657, №4202818, №4202819, №4203210, №4203211, №4203403 №4203404, №4204746, №4204747, №4204826, №4204827, №4207007, №4207384, №4207385, №4207508, №4207532, №4207533, №4208614, №4208615, №4208633, №4208634 існує непогашена заборгованість на суму 72 552,25грн., а тому суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар згідно вищенаведених товарно-транспортних накладних - законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 72 552,25грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 14.08.2012 по 18.10.2012 3% річних в сумі 449,37 грн. та інфляційних збитків в сумі 41,67 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки інфляційної збитків та 3% річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого згідно товарно-транспортних накладних за період з 24.07.2012 до 22.08.2012, а саме № 4183430, № 4183431, №4183502, №4183503, №4184401, №4184402, №4184485, №4184486, №4185480, №4185481, №4185490, №4185491, №4187580, №4187581, №4189130, №4189131, №4189944, №4189945, №4191071, №4191072, №4191099, №4191100, №4192647, №4192648, №4193473, №4193516, №4195141, №419542, №419567, №4195168, №4196142, №4196143, №4196143, №4197133, №4197134, №4197249, №4197250, №4198563, №4198634, №4198635, №4201450, №4201451, №4201736, №4201737, №4202656, №4202657, №4202818, №4202819, №4203210, №4203211, №4203403 №4203404, №4204746, №4204747, №4204826, №4204827, №4207007, №4207384, №4207385, №4207508, №4207532, №4207533, №4208614, №4208615, №4208633, №4208634 товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 449,37 грн.-3% річні та 41,67грн.-інфляційні збитки.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»(код ЄДРПОУ -35756311, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД»(код ЄДРПОУ - 21947206, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, узвіз Селянський, буд. 3а) 72552 (сімдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 25 коп. -основної заборгованості, 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 37 коп. -3% річних, 41 (сорок одна )грн. 67 коп. -інфляційні збитки, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -17.12.2012