Постанова № 28265469, 24.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5023/4236/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

прокурора -не з'явився

позивача -Науменко Л.І. (дов. № 1 від 23.01.12р.)

1-го відповідача - Масельської Т.М. (дов. № 3031 від від 04.12.12р.)

2-го відповідача -Хорошилової О.В. (дов. № 32 від 09.02.12 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вх. № 3843 Х/3) та апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод", м. Ізюм, Харківська область (вх. № 3925 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.12 р. у справі № 5023/4236/12

за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради, м. Ізюм

до 1) Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод", м. Ізюм, Харківська область

2) Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про стягнення 33516,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 р. у справі № 5023/4236/12 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено. Солідарно стягнуто з відповідачів - Ізюмського казенного приладобудівного заводу та Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь позивача - Відділу освіти Ізюмської міської ради Харківської області 33 516,00 грн. Стягнуто з відповідача - Ізюмського казенного приладобудівного заводу на користь державного бюджету суму судового збору у розмірі 1653,00 грн.

Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 р. у справі № 5023/4236/12 скасувати в частині позовних вимог до 2-го відповідача. Припинити провадження по справі в частині позовних вимог до 2-го відповідача, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Крім того, зазначає про те, що між позивачем та 2-м відповідачем не існує жодних господарських відносин; за укладеним з позивачем договором Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через робочі органи здійснював часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення у 2011 році, а позивач приймав надане фінансування. При цьому посилається на те, що головною умовою, яка визначена сторонами у п. 1.1 договору є те, що фінансування надається при наявності фінансових можливостей у Фонду та у відповідних межах асигнувань, передбачених бюджетом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2011 рік, вказує також на те, що договором не визначалась конкретна сума фінансування, яку 2-й відповідач повинен був обов'язково профінансувати позивачу. Як вказує заявник апеляційної скарги, факт повного використання Фондом коштів в межах наданих асигнувань підтверджується фінансовим звітом про виконання бюджету Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за звітний період з 01.01.11 р. по 01.10.11 р. Також, 2-й відповідач зазначає, що не профінансованими залишилось 29 путівок на загальну суму 23142,00 грн., а не 42 путівки на суму 33516,00 грн., як вказує позивач. Таким чином, зазначає, що свої зобов'язання перед ПЗОВ «Орлятко»він виконав у повному обсязі в межах наявних фінансових можливостей, в зв'язку з чим вважає вимоги позивача щодо фінансування понад межі асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, є такими, що не ґрунтуються на умовах договору та нормах діючого законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. по справі № 5023/4236/12 розгляд апеляційної скарги Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності призначено на 18.12.2012 р.

14.12.2012 р. Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" надало відзив на апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому вимоги позивача не визнає, з позицією 2-го відповідача також не погоджується. При цьому зазначає, що він свої зобов'язання щодо сплати своєї частини коштів за путівки в розмірі 59561,88 грн. виконав у повному обсязі, вказує на те, що 2-й відповідач в порушення положень Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 17 від 25.02.2009 р. (далі, Порядок № 17), не здійснив часткового фінансування оздоровлення дітей у розмірі 33516,00 грн., тому вважає, що Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" не може відповідати за дії чи бездіяльність 2-го відповідача - Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

17.12.2012 р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 р. у справі № 5023/4236/12, в якій заявник скарги просить скасувати оскаржуване рішення в частині позовних вимог до 1-го відповідача та щодо стягнення судового збору. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" судовий збір в розмірі 826,50 грн.

Одночасно з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про відновлення строку на її подання з посиланням на поважність причин пропуску строку.

В судовому засіданні 18.12.2012 р. оголошено перерву до 20.12.2012 р. в зв'язку з надходженням до Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 р. у справі № 5023/4236/12 та вирішення клопотання 1-го відповідача щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. клопотання Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" задоволено. Відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Об`єднано апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вх. № 3843 Х/3) та апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод"(вх. № 3925 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 р. у справі № 5023/4236/12 в одне апеляційне провадження.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому зокрема зазначає про те, що в даній справі ані 1-й відповідач, ані 2-й відповідач не повідомляли оздоровчий заклад Відділу освіти Ізюмської міської ради про відсутність фінансування до отримання послуг з оздоровлення, в зв'язку з чим вважає, що в силу положень Порядку № 17 відповідальність за збитки несе страхувальник.

Ізюмський міжрайонний прокурор також надав заперечення на апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вважає викладені в ній доводи безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення -без змін.

20.12.12 р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод", в якому посилається на те, що в зв'язку з невиконанням Фондом своїх зобов'язань перед страхувальником (1-м відповідачем), у останнього виникла заборгованість перед Відділом освіти Ізюмської міської ради на суму 33516,00 грн.. Як вказує позивач, 1-й відповідач повинен був контролювати виконання зобов'язаної перед ним особи -Фонду і в разі порушення прав позивача поновити їх не чекаючи направлення претензій та звернення до суду. Просить залишити апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" без задоволення, оскаржуване рішення -без змін.

20.12.12 р. в судовому засіданні, представник 2-го відповідача просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 р. у справі № 5023/4236/12 скасувати в частині вимог до другого відповідача, в задоволенні позову відмовити,

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Ізюмської міської ради Харківській області про стягнення з Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" грошових коштів в сумі 33516 грн. -борг по оплаті за путівки до оздоровчого табору "Орлятко". В обґрунтування заявлених вимог прокурор вказує про порушення економічних інтересів держави в особі відділу освіти Ізюмської міської ради. Прокурор зазначає, що до відділу освіти Ізюмської міської ради (надалі "Позивач") з гарантійним листом №27 від 19.04.11р., щодо оплати вартості оздоровчих путівок, звернулось підприємство Ізюмський казенний приладобудівний завод, (надалі "Відповідач 1") з проханням виділити 42 путівки вартістю 92027,88 грн. до оздоровчого табору "Орлятко" (який є структурним підрозділом позивача і знаходиться на його балансі) на другу оздоровчу зміну членам сімей працівників заводу.

Прокурор вказує, що відповідач, згідно Закону України "Про обов'язкове Державне соціальне страхування на випадок непрацездатності та виплат зумовлених похованням", при отриманні путівки пред'явив заявку до Харківського обласного відділення Фонду Соціального Страхування з тимчасової непрацездатності (надалі поіменованого Фонд) по формі встановленій Порядком №17, відповідно до якого Фонд згідно Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей за дорученням 1-го відповідача повинен був згідно Постанови правління ФСС з ТПВ від 04.03.2011 р введеної в дію з 18.04.2011 р. здійснити часткове фінансування оплати вартості путівки на суму 798-00 грн., на рахунок позивача за кожну отриману путівку. Всього на суму 798 грн. х 42 = 33516 грн. В зв'язку з зазначеним вище, та відповідно до умов договору Б/Н від 09.06.2011 року між Фондом та відділом освіти Ізюмської міської ради в рахунку №ВО 0000130 від 20 червня 2011р. та накладній Відповідача 1 № ВО 0000022 від 20 липня 2011р на придбання 42 путівок, була вказана сума без врахування 33516-00 грн.

Як вказує прокурор, Фонд своїх зобов'язань перед страхувальником і одночасно 1-м відповідачем по даній справі протягом бюджетного періоду 2011 року не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Відділом освіти Ізюмської міської ради на суму 33516 грн. Претензію відділу освіти Ізюмської міської ради 1-й відповідач відхилив.

Прокурор зазначає, що відповідач, який одночасно є страхувальником працівників, що працюють на підприємстві на випадок непрацездатності, керуючись ст. 560-563 ЦК України, добровільно взяв на себе обов'язки гаранта сплатити кошти за путівку до оздоровчого табору "Орлятко" що належить позивачу в результаті чого у нього і виникло господарське зобов'язання обумовлене ст. 193 Господарського кодексу України, та обов'язок гаранта передбачений ст.563 ЦК України.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до листа вих. № 27 від 19.04.2011 року Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" звернулося до позивача з проханням виділити путівки для дітей працівників заводу в оздоровчий табір "Орлятко" в кількості: 1 зміна -13 шт.; 2 зміна - 42 шт.

Відповідно до видаткової накладної № ВО-0000022 від 20 червня 2011 р. позивачем було передано 1-му відповідачу - Державному підприємству "Ізюмський приладобудівний завод" 42 путівки на суму 59 561, 88 грн., яка і була сплачена державним підприємством.

Згідно заявки Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" на фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зобов'язалося здійснити часткове фінансування путівок на суму 33 516 грн., уклавши з позивачем договір б/н про часткове фінансування оздоровлення дітей від 09.06.2011р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що свої зобов'язання за договором Фонд не виконав, грошові кошти не перерахував. Загальна вартість путівок в кількості 42 шт. складала 92 027, 88 грн.

При цьому господарський суд зазначив, що саме Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" було ініціатором надання путівок, оскільки саме воно просило позивача про їх надання і саме його працівники ці путівки безпосередньо використали.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення суми позову з обох відповідачів солідарно.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ґрунтуються на невідповідності фактів та обставинах, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими, а також в основу рішення судом покладені докази, яким господарський суд не надав належної юридичної оцінки, а прийняв їх як достовірний доказ на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, що призвело до неправомірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог першого та другого позивачів.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що відповідно до листа № 27 від 19.04.2011 р. Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" звернулось до позивача з проханням виділити путівки для дітей працівників заводу в оздоровчий табір "Орлятко"в кількості: 1 зміна -13 шт.; 2 зміна - 42 шт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткової накладної № ВО-0000022 від 20 червня 2011 р. позивачем було передано 1-му відповідачу - Державному підприємству "Ізюмський приладобудівний завод" 42 путівки на суму 59 561, 88 грн., яка і була сплачена державним підприємством.

Надалі, 07.07.2011 року, Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" звернулось до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявкою на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення на суму 33 516 грн.

Згідно п. 3 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням " від 18.01.2001 р. №2240-111 Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Згідно п. 2 ст. 19 вказаного Закону кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, н включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Відповідно до п. 1.7.1 Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 17 від 25.02.2009 р., Правління відділення Фонду відповідно до кошторису програми відділення Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей щорічно визначає загальну суму коштів Фонду на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення на поточний рік і норми витрат на харчування (у частині вартості набору продуктів харчування), лікування та культурне обслуговування дітей у межах граничних норм витрат.

Так, згідно Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження граничних норм витрат на харчування, лікування та культурне обслуговування дітей, які є членами сімей застрахованих осіб, у дитячих закладах оздоровлення на 2011 рік»від 04.03.2011 р. № 17, на 2011 рік затверджені такі граничні норми витрат: на харчування дітей ( частині вартості набору продуктів харчування) -не більше 35 грн. на один людино-день; лікування та культурне обслуговування дітей -не більше 3 грн. на один людино-день з розрахунку на оздоровчу зміну.

Таким чином, в силу вказаних норм за одну дитину Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повинен сплатити 38 грн. за один день. Тривалість зміни повинна бути не менше 21 дня (п. 1.5 Порядку № 17). Отже, за одну зміну Фонд повинен сплатити 798,00 грн. за одну дитину, а з урахуванням заявки Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" на 42 путівки, Фонд повинен був сплатити позивачу грошові кошти в розмірі 33516,00 грн.

Але, передбачене Порядком № 17 часткове фінансування оздоровлення дітей на суму 33 516,00 грн. Фонд здійснив не в повному обсязі, в зв'язку з відсутністю необхідних коштів.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам між позивачем та 1-м відповідачем, Державним підприємством "Ізюмський приладобудівний завод", колегія суддів виходить з того, що відповідно до видаткової накладної № ВО- 0000022 від 20.06.2011 р. державне підприємство перерахувало позивачу 59561,88 грн. в рахунок замовлених путівок, чим виконало свої зобов'язання перед позивачем.

Отже, в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з 1-го відповідача Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" боргу по оплаті за путівки до оздоровчого табору «Орлятко»в зв'язку з недоведеністю, як самого факту існування боргу перед позивачем, так і наявності у державного підприємства зобов'язання перед позивачем.

Що стосується позовних вимог до 2-го відповідача - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч., ч. 3, ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. №2240-111, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на мовах, визначних правлінням Фонду. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Слід зазначити, що Постановою «Про окремі питання фінансування оздоровлення застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду»від 14.03.2011 р. № 22 Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності постановило: дозволити, як виняток у 2011 році правлінням Фонду приймати рішення щодо фінансування за рахунок коштів Фонду оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення тривалістю оздоровчої зміни не менше 14 днів.

Таким чином, 2-й відповідач -Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності міг самостійно приймати рішення щодо часткового фінансування оздоровлення дітей.

Порядок і умови фінансування органами Фонду оздоровлення дітей застрахованих осіб встановлений Порядком фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 17 від 25.02.2009 р.

П. 2.1 Порядку № 17 встановлений механізм часткового фінансування дитячого закладу оздоровлення.

2.1.1. Страхувальник надає до виконавчої дирекції відділення Фонду або робочого органу відділення Фонду заявку на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення за рахунок коштів Фонду (далі - заявка) згідно з додатком 1 до цього Порядку.

2.1.2. Виконавча дирекція відділення Фонду або робочий орган відділення Фонду на підставі отриманих від страхувальників заявок складає реєстр на часткове фінансування оздоровлення дітей за рахунок коштів Фонду (далі - реєстр) згідно з додатком 2 до цього Порядку за кожним дитячим закладом оздоровлення.

2.1.3. Перерахування коштів Фонду дитячому закладу оздоровлення або його власнику (засновнику) здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду або робочим органом відділення Фонду на підставі реєстру не пізніше ніж за 10 днів до початку оздоровчої зміни відповідно до договору про часткове фінансування оздоровлення дітей. Обов'язковим додатком до договору є калькуляція вартості путівки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та Фондом укладено договір, відповідно до умов якого Фонд через робочі органи здійснює часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення у 2011 році, а позивач приймає надане фінансування.

Як зазначив представник Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, даний договір укладено в зв'язку з тим, що ПЗОВ «Орлятко» правлінням Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було внесено до переліку дитячих закладів оздоровлення, які мають право на часткове фінансування за рахунок коштів Фонду.

В силу п. 1.1 договору, фінансування надається при наявності фінансової можливості у Фонду та у межах відповідних асигнувань, передбачених бюджетом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2011 рік і програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2011 рік.

Водночас, умовами договору не визначена конкретна сума фінансування, яку Фонд повинен був обов'язково профінансувати позивачу.

Так, 07.07.2011 р. Державне підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" відповідно до порядку № 17 звернулось до Фонду з заявкою на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення у кількості 42 особи на загальну суму 33516,00 грн. з датою заїзду з 10.07.2011 р. до дитячого ПЗОВ «Орлятко».

В той же час, надані Фондом до матеріалів справи документальні докази свідчать про те, що 12.07.2011 р. Фонд профінансував 13 путівок, перерахувавши на поточний рахунок позивача кошти в розмірі 10374,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.07.2011 р. та Журнальним ордером № 3 за період з 01.07.2011 р. по 01.10.2011 р.

Таким чином, у зв'язку з використанням у повному обсязі коштів, призначених для часткового фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення, не профінансованими залишилось 29 путівок на загальну суму 23142,00 грн., що спростовує твердження прокурора та позивача про те, що Фонд взагалі не профінансував 42 путівки на суму 33516,00 грн.

При цьому факт повного використання Фондом коштів в межах наданих асигнувань підтверджується фінансовим Звітом про виконання бюджету Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за звітний період з 01.01.2011 р. по 01.10.2011 р., з якого вбачається, що виконання бюджету за статтею «Оздоровчі заходи», а саме кошти, які передбачені на фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення у розмірі 9414 тис. грн. використані у повному обсязі, а також фінансовим Звітом Ізюмської МРВД про виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за звітний період з 01.01.2011 р. по 01.01.2012 р. у розмірі 250100,77 грн.

Пунктом 8 статті 7 Бюджетного кодексу України затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом України "Про Державний бюджет України" (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Норми статей Бюджетного кодексу України, які діють на сьогоднішній день та норми, які діяли на момент виникнення спірних відносин, не визнають бюджетними зобов'язаннями будь які зобов'язання, взяті юридичними особами за кошти державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених Бюджетним кодексом та Законом України "Про державний бюджет України" і, відповідно, витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що Фонд свої зобов'язання перед ПЗОВ «Орлятко» виконав у повному обсязі в межах фінансових можливостей, що підтверджується Звітом про використання коштів Фонду, наданим позивачем відповідно до вимог п. 2.4 договору, укладеного між позивачем та Фондом, а також п. 2.1.4 Порядку № 17, з якого вбачається, що залишок коштів Фонду на кінець звітного періоду складає 367,97 грн., а отже повністю доводить відсутність кредиторської заборгованості у Фонду перед позивачем, а також свідчить про безпідставність позовних вимог до 2-го відповідача (Фонду) в зв'язку з відсутністю фінансування понад межу асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі.

Що стосується наведених 2-м відповідачем доводів про те, що правовідносини, які виникли між ним, Фондом та позивачем є публічно-правовими, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки договір б/н про часткове фінансування оздоровлення дітей, укладений між позивачем та 2-м відповідачем не є адміністративним договором в розумінні положень статті 3 Кодексу Адміністративного судочинства України, оскільки фінансування потреб застрахованих осіб не відноситься до владних управлінських функцій Фонду, а зазначений договір обумовлений господарськими правовідносинами між суб'єктами господарювання, позивачем та першим відповідачем, щодо придбання путівок на оздоровлення дітей застрахованих осіб.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та передчасними та спростовується вищевказаним. В зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод", м. Ізюм, Харківська область задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.12 у справі № 5023/4236/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписаний 20.12.2012 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.