Постанова № 28265422, 20.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5023/3834/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Севагіна І.І.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3550Х/3 ) на рішення господарського суду Харківської області від 25.10.20 р. у справі № 5023/3834/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ВП "Роганський м"ясокомбінат" м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКФОР МАРКЕТ" м. Харків

про стягнення 20081,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" м. Харків 18 860,70 грн. основного боргу, 941,71 грн. пені, інфляційних витрат у сумі 92,09 грн., 3% річних у сумі 186,80 грн. та витрат по сплаті судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем принятих зобов'язань з оплати товару отриманого від позивача за договором поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 5023/3834/12 позов задоволено у повному обсязі.

12 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" м. Харків звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року у справі №5023/3834/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 941,71 грн., посилаючись на те, що позивачем здійснено розрахунок пені наростаючим підсумком складання заборгованості за 8 місяців господарських взаємовідносин сторін, що є порушенням п.6 ст.232 ГК України. Також апелянт вказує на те, що позивачем при подачі позову сплачено державне мито у сумі 1609,50 грн., хоча Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. встановлено, що з 01.07.2012 року розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1102 грн., отже мінімальний розмір судового збору за подання даної позовної заяви мав становити 1653 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2012 року по справі №5023/3834/12 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 11 грудня 2012 року, про що належним чином повідомлено учасників процесу.

05 грудня 2012 року від відповідача до суду надіслано Довідку державного казначейської служби України на підтвердження зарахування до державного бюджету України судового збіру у сумі 838 грн.50 коп.

11 грудня 2012 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 18 грудня 2012 року.

У судове засідання 18 грудня 2012 року представник відповідача не з"явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчатить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення№16882.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 18.12.2012 року за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні частково визнав вимоги, заявлені у апеляційній скарзі відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було укладено договір поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р., у відповідності до умов якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставляти покупцю (позивачу) товар, а покупець в свою чергу зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором. Також 10 листопада 2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р., якою було визначено про те, що позивач здійснює поставку товару на умовах DDP (правила "ІНКОТЕРМС"в редакції 2000 р.) до місця призначення, вказаного в замовленні, а також відповідно до пункту 1.17 додаткової угоди, п. 6.2 договору сторони домовились викласти у наступній редакції: оплата за поставлений товар здійснюється покупцем (відповідачем) в строк, що не перевищує 17 (сімнадцять) календарних днів з моменту постачання товарів покупцю (відповідачу).

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивачем у період з 01.12.11 р. по 25.07.12 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 193 614,23 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які додано в обгрунтування позовних вимог, однак відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату та повернення товару на загальну суму 174 753,53 грн., що підтверджується банківськими виписками внаслідок чого заборгованість перед позивачем склала 18 860,70 грн. З цих підстав суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приймаючи до уваги п.1.17 Додаткової угоди до договору від 10.11.2011 р. (оплата за поставлений товар здійснюється покупцем (відповідачем) в строк, що не перевищує 17 (сімнадцять) календарних днів з моменту постачання товарів покупцю), а також приймаючи до уваги те, що відповідач неналежним чином виконав прийняті на себе зобов"язання щодо своєчасного здійснення розрахунків за отриманий від позивача товар у відповідності до вимог погоджених сторонами умовами договору та Додаткової угоди, відповідач визнається таким, що прострочив виконання грошового зорбов"язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 8.10 договору продукції № 310111 від 10.11.11 р. в разі порушення строків сплати за товар зазначених в договорі, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заперечення відповідача в апеляційній скарзі грунтуються на тому, що позивачем здійснено розрахунок пені наростаючим підсумком складання заборгованості за 8 місяців господарських взаємовідносин сторін, що є порушенням п.6 ст.232 ГК України.

Під час судового засідання представник позивача визнав факт зайво нарахуванної відповідчу пені у сумі 874,97 грн.

Колегія суддів перевіривши розрахунки нарахування позивачем пені відповідачу за прострочення грошового зобов"язання дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року в частині стягнення пені у сумі 874,97 грн.

В решті позову щодо стягнення пені у сумі 66,74 грн., а також щодо стягнення 18860,70 грн. основного боргу, інфляційних витрат у сумі 92,09 грн., 3% річних у сумі 186,80 грн., судового збору у сумі 1539,37 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що в цій частині рішення місцевого суду є законним та обгрунтованим.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити стосовно заперечень відповідача про те, що з 01.07.2012 року розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1102 грн., отже мінімальний розмір судового збору за подання позовної заяви по данній справі мав становити на думку відповідача 1653 грн., а фактично позивачем за платіжним дорученням№2583 від 21.08.2012 року сплачено судовий збір у розмірі 1609,50 грн., наступне.

У відповідності до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Колегія суддів зазначає про те, що станом на 01 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1073 грн., тому позивачем вірно було сплачено за подання позовної заяви по данній справі судовий збір у сум і 1609,50 грн. Отже заперечення відповідача з цього приводу являються безпідставними.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити про те, що при виготовленні тексту рішення господарського суду в резолютивній частині рішення допущено помилку, а саме не вірно вказано суму основного боргу - 8860,70 грн., а повинно бути вказано 18 860,70 грн., однак це не призвело до прийняття неправильного рішення., тому вказана помилка підлягає виправленню господарським судом Харківської області

На підставі викладеного та керуючись ст.101, с.102, п.2 ст.103,п.1 ст.104, с.105 Господарського процесуального кодекса України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКФОР МАРКЕТ" м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року по справі №5023/3834/12 в частині стягнення пені у сумі 874,97 грн. та судового збору у сумі 70,13 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В іншій частині (про стягнення 18860,70 грн. основного боргу, пені у сумі 66,74 грн., інфляційних витрат у сумі 92,09 грн., 3% річних у сумі 186,80 грн., судового збору у сумі 1539,37 грн.) залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" (вул. Роганська, 151, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 34389679, р/р 26007038257 у ПАТ БАНК "Грант", МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" (вул. Клочківська, 134-б, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 37658078, р/р 26002200000616 в ПАТ "Вієйбі Банк", МФО 380537) 35,06 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гребенюк Н. В.