Рішення № 28265299, 07.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/12305-2012 07.12.12

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»доКиївської міської організації солдатських матерівпростягнення 8 076,57 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:Кунченко В.Л. (дов. №155/1/23-2489 від 05.06.2012 р.)від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(надалі -КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської організації солдатських матерів про стягнення 7 147,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1147 на виконання умов якого позивачем надано відповідачу послуги з теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВЦ та їх абонентських уводів, а відповідач натомість свого грошового зобов'язання належним чином не виконав внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 6 880,78 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 203,17 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 23,74 грн. та 3% річних у розмірі 39,32 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.10.2012 р.

25.09.2012 р. представником позивача через загальний відділ суду подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог згідно змісту якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 076,57 грн. з якої 7 616,56 грн. основна заборгованість, 9,62 грн. інфляційна складова боргу, 75,07 грн. 3% річних та 375,32 грн. пеня.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. та 30.10.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 30.10.2012 р. та 16.11.2012 р. відповідно.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 16.11.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці справу №5011-69/12305-2012 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2012 р. суддею Удаловою О.Г. прийнято до провадження справу №5011-69/12305-2012, розгляд справи призначено на 07.12.2012 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р. справу №5011-69/12305-2012 передано на розгляд судді Стасюку С.В. у зв'язку із його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р. суддею Стасюком С.В. прийнято до провадження справу №5011-69/12305-2012.

В судове засідання 07.12.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 07.12.2012 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 16.11.2012 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2005 р. між КП «Київжитлоспецексплуатація»(дирекція) та Київською міською організацією солдатських матерів (абонент) було укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1147 (надалі -«Договір»).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом даного договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Приозерна, 2.

У відповідності із п. 2.1 Договору сторони зобов'язались при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися тарифами, затвердженими КМДА, положенням про держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1 та 2.2.2 Договору визначено, що дирекція зобов'язана розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та обсягах згідно з заявкою абонента (звернення-доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток №1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів, згідно з доданою калькуляцією.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору абонент зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку №2 до цього договору.

Згідно із п. 1 Додатку №2 до Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2 Додатку №2 визначено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків (за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2-Д, розрахункова група) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 3 Додатку №2 сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника) за попередній місяць. У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань та іншими технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з правилами обліку теплової енергії (п. 3.1 Додатку №2).

Абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикристовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ (п. 3.2 Додатку №2).

У випадку порушення сплати за поточне споживання, дирекція по експлуатації нежилих будинків має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії. При відключенні енергопостачальною організацією будівлі від джерела тепла з вини абонента, дирекція не несе відповідальності за наслідки. При цьому абонент відшкодовує дирекції витрати по відновленню постачання теплової енергії (п. 3.3 Додатку №2).

Пунктом 2.3.6 Договору встановлено, що абонент зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

На виконання умов Договору у період з січня по серпень 2012 р. позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 7 616,56 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 616,56 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування) підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору у період з січня по серпень 2012 р. було надано відповідачу послуги на загальну суму 7 616,56 грн.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3 Додатку №2 до Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 23 числа поточного місяця.

Проте, відповідач взятого на себе грошового зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку із чим позивачем 07.05.2012 р. на адресу відповідача було надіслано вимогу №155/23-04/170 від 27.04.2012 р. в якій просив погасити існуючу заборгованість.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, існуючої заборгованості не погасив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7 616,56 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення станом на момент винесення рішення у справі не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Київською міською організацією солдатських матерів обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Київської міської організації солдатських матерів заборгованості у розмірі 7 616,56 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 375,32 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 9,62 грн. та 3% річних у розмірі 75,07 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з лютого по серпень 2012 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.3.7 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період внесення платежу.

У відповідності із п. 3.4 Додатку №2 до Договору у випадку несплати за користування послугами, вказаними в цьому договорі, до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) дирекція по експлуатації нежилих будинків нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені нарахованої з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України із дотриманням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 375,32 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційної складової боргу.

За таких обставин, позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Київської міської організації солдатських матерів заборгованості у розмірі 7 616,56 грн., пені у розмірі 375,32 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 9,62 грн. та 3% річних у розмірі 75,07 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської організації солдатських матерів (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-Б; ідентифікаційний код 13690822) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 7 616 (сім тисяч шістсот шістнадцять) грн. 56 коп., пеню у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 32 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 9 (дев'ять) грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -11.12.2012 р.

Суддя С.В. Стасюк