Рішення № 28265226, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12995-2012 18.12.12

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс»

про стягнення 10179,33 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Зацепін С.С. -довіреність б/н від 02.04.2012;

від відповідача: Юр'єва А.І. -довіреність № 1411-12Р від 14.11.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м Києва звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс»про стягнення 10 179,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення компенсації (відшкодування) плати податку на землю згідно умов Договору № 178 про участь орендарів у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю від 01.04.2009 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9 454,74 грн. - відшкодування плати податку на землю (основного боргу), 724,59 грн. -3% річних, 1 653,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 24.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.10.2012.

23.10.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.10.2012 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, враховуючи клопотання представника позивача, розгляд справи відкладено на 07.11.2012.

07.11.2012 у судовому засіданні представник відповідача надав статутні документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження та зазначив про намір укласти мирову угоду з позивачем.

У відповідності до вимог ст.. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2012.

21.11.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.11.2012 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи на 05.12.2012.

В судовому засіданні 05.12.2012 оголошено перерву до 18.12.2012.

18.12.2012 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 5 910,66 грн. -основного боргу, 375,81 грн. -3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2012 зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2012 зменшені позовні вимоги визнав повністю, а також просив суд розстрочити виконання рішення на 3 місяці з 01.01.2013 року.

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення не заперечував.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 року між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради (правонаступником якої є Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, далі по тексту -позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Равіс»(далі по тексту -відповідач, сторона-2) було укладено Договір № 178 про участь орендарів у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю (далі по тексту - Договір).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 01.04.2009 року по 01.12.2010 року (п. 6.1. Договору).

Відповідно до розділу 1 Договору сторона-2 згідно договору № 128 оренди нежитлового приміщення від 03.12.2007 року займає нежиле приміщення за адресою м. Київ, Русанівська набережна, буя. 8, загальною площею 652,40 кв. м. (надалі - об'єкт оренди), зобов'язується брати участь у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю, шляхом сплати компенсації (відшкодування) плати податку на землю пропорційно займаній площі, на весь період дії договору оренди.

Згідно з п. 2.4.1. Договору строна-2 зобов'язана своєчасно та в повному обсязі сплачувати стороні-1 компенсацію (відшкодування) плати додатку на землю пропорційно займаній площі орендованого приміщення.

Пунктом 3.1. Договору сторона-1 своєчасно нараховує компенсацію (відшкодування) плати податку на землю, ПДВ пропорційно займаній площі, згідно додатку № 1 до Договору, та надає стороні-2 до 20-го числа поточного місяця, платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п. 3.2 Договору сторона-2, незалежно віл наслідків своєї господарської діяльності, своєчасно та в повному обсязі сплачує на розрахунковий рахунок сторони-1, компенсацію (відшкодування) плати податку на землю, на протязі 3-х банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення виставленої стороною-1.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати компенсації (відшкодування) плати податку на землю відповідно до умов Договору у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5 910,66 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, нараховував компенсацію (відшкодування) плати податку на землю згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив компенсацію (відшкодування) плати податку на землю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судовому засіданні визнав основний борг, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення компенсації (відшкодування) плати податку на землю (основного боргу) в розмірі 5 910,66 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 375,81 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 375,81 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці, в задоволенні якої позивач не заперечував, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 3 місці, починаючи з 01.01.2013 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс»(02222, м. Київ, Деснянський район, ПРОСПЕКТ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 26, код ЄДРПОУ 21561949) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 5 910 (п'ять тисяч дев'ятсот десять) грн. 66 коп. -основного боргу, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 81 коп. -3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 18.12.2012 року у справі № 5011-7/12995-2012 строком на 3 (три) місяці, починаючи з 01.01.2013 року, визначивши сплату боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс»(02222, м. Київ, Деснянський район, ПРОСПЕКТ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 26, код ЄДРПОУ 21561949) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) наступним чином:

- до 01.02.2013 року -1 970 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят) грн. 22 коп. -основного боргу, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 27 коп. -3% річних, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору.

- до 01.03.2013 року -1 970 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят) грн. 22 коп. -основного боргу, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 27 коп. -3% річних, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору.

- до 01.04.2013 року -1 970 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят) грн. 22 коп. -основного боргу, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 27 коп. -3% річних, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 24.12.2012 року