ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2012 р. Справа № 25/5005/1701/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського районуна постановувід 11.09.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№25/5005/1701/2012 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Дніпропетровських міських електричних мереждоКомунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського районупрозобов'язання укласти договір №818 від 28.11.2011 р. про спільне використання електричних мережза участю представників:
позивача: Козятинського І.П., дов. від 27.06.2012 №364/1010;
відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВЛЕНО:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 (суддя А.Є. Чередко) у задоволенні позову про зобов'язання укласти договір №818 від 28.11.2011 р. про спільне використання електричних мереж відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 (судді І. Сизько, І. Кузнецова, І. Герасименко) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 скасовано, позов задоволено, договір про спільне використання технологічних електричних мереж №818 від 28.11.2011р. між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Самарського району укладено в редакції публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району (надалі -КВ ЖРЕП Самарського району) -відповідач у справі -звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2012, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 -залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом порушено приписи ст.ст. 179,180 ГК України, не дотримано вимог ст. 84 ГПК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Місцевим судом встановлено, що ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (позивач) у відповідності до Закону України "Про електроенергетику" та "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 року № 28 (зі змінами і доповненнями) здійснює постачання електроенергії її споживачам.
02 грудня 2011 року ПАТ «Дніпрообленерго»в особі Дніпропетровських міських електричних мереж направило на адресу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району для підписання та скріплення печаткою проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 28.11.2011р. № 818 в двох примірниках (далі - Договір), який було отримано Відповідачем 06 грудня 2011 року, що підтверджується штампом на супровідному листі.
Позивач ні відповіді, ні підписаного та скріпленого печаткою договору з протоколом розбіжностей не отримував. В результаті сторонами не укладено спірний договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 28.11.2011р. № 818.
Типовий договір про спільне використання технологічних електричних мереж, в якості додатку № 2, затверджено Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28., зі змінами та доповненнями.
Детальний аналіз запропонованих позивачем відповідачу умов Договору, а також проведене місцевим господарським судом співставлення умов Договору, який долучений позивачем до матеріалів справи у якості додатку, до визначених та затверджених НКРЕ вимог вказаного вище типового договору вказує на те, що проект Договору позивача не відповідає встановленій типовій формі, а саме: п. 2.4. в редакції позивача не передбачений типовим договором; п. 2.5. не відповідає п. 2.5. типового договору; п. 2.8 в редакції позивача не передбачений типовим договором; п. 2.10. в редакції позивача не передбачений типовим Договором та суперечить розпорядженню НКРЄ від 25.11.2011р., яким визначено, що загальні прилади обліку встановлюються при необхідності енергопостачальною організацією, а не споживачем; пункти 2.11., 2.13., 2.14. в редакції позивача не передбачені типовим договором; п. 4.3. існує в редакції типового договору, але відсутній в редакції договору позивача; в. п.п. 2-5 пункту 5.1. в редакції договору позивача внесені доповнення, які не передбачені типовим договором; п. 6.1 типового договору суттєво змінений; п. 6.3. в редакції позивача покладає на відповідача додаткові, обов'язки не передбачені типовим договором і ПКЕЕ; п. 6.5. в редакції позивача не передбачений типовим договором.
Місцевий суд, відмовляючи у позові, застосовував до спірних правовідносин ст.ст. 179,181 ГК України, Правила користування електричною енергією, та дійшов висновку, що запропонований позивачем Договір не відповідає змісту типового договору, а вищенаведені розбіжності не можна вважати конкретизацією умов типового договору. Окрім цього, позивачем не наведено у позові змісту договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 28.11.2011р. № 818, що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти такий договір в силу ст.ст. 179, 180 ГК України, ст.ст. 628, 638 ЦК України та з огляду на неможливість визначення та фіксації відповідних умов договору у резолютивній частині судового рішення.
Натомість, апеляційним судом встановлено наступне.
За умовами укладеного договору про постачання електричної енергії №687/32-1 від 26.03.1998р. між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, правонаступником якого є позивач, (постачальник) та КВЖРЕП Самарського району (споживач), в редакції додаткової угоди №1/661 від 31.12.2008р., постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1613,43 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
В п. 2.4 договору сторони погодили, що зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).
Відповідно п. 8 1.1. договору, якщо до електромереж споживача приєднанні в установленому порядку електроустановки субспоживачів, відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.
За додатком №2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору про постачання електричної енергії на балансі споживача знаходяться: електрощитова житлового будинку, внутрішньодомові мережі. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на кінцівках КП 04кВ в електрощитовій житлового будинку.
Згідно додатку №10 "Однолінійна схема" до договору про постачання електричної енергії субспоживачами відповідача є населення, а за актом від 01.09.2008р. з підписом представника відповідача та договором від 18.04.2008р. - підприємець Бабаєв, А.М., яким відповідач постачає електричну енергію.
02.12.2011р. ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж направлено на адресу КВЖРЕП Самарського району проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 28.11.2011р. №818, який отримано відповідачем 06.12.2011р., що підтверджується штампом на супровідному листі. Відповіді на пропозицію укласти договір не отриано.
Спростовуючи висновки місцевого суду щодо невідповідності змісту спірного договору типовому договору про спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 17.10.2005р. №910, апеляційним судом зазначено, що договір має основу типового договору та оформлений відповідно до вимог Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562. До того ж, за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідач, одержавши проект договору, був не позбавлений можливості скласти протокол розбіжностей та надіслати його на розгляд позивачу.
Застосовуючи до спірних правовідносин Правила користування електричною енергією, Методику обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затверджену постановою НКРЕ від 12.06.2008р. №691, ст. ст. 179,180 ГК України, апеляційний суд дійшов висновку, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж №818 від 28.11.2011р. слід вважати укладеним на умовах, запропонованих позивачем, враховуючи, що укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж є обов'язковим на підставі закону.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженої Указом Президента України від 23.11.2011 №1059/2011 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), є органом державного регулювання діяльності в енергетиці.
Згідно з п. 5 Положення НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує правила користування електричною енергією.
Пунктом 6 вказаного Положення визначено, що НКРЕ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.
Приписами ст. 2 ЗУ "Про природні монополії" встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках.
Статтею 5 ЗУ "Про природні монополії" встановлено, що цим Законом регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах: передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
Таким чином, постанови НКРЕ, винесені нею в межах повноважень, встановлених законом, є обов'язковими до виконання учасниками правовідносин у сфері постачання електроенергії.
Відносини у сфері укладення договорів про постачання електроенергії врегульовані Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996, №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією", ст. 714 ЦК України, ст.ст. 179,180,275 ГК України.
В п. 1.1. Правил користування електричною енергією встановлено, що Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Постановою НКРЕ від 17.10.2005р. №910 (з подальшими змінами) зобов'язано суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія Правил користування електричною енергією, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил, зокрема, встановлено, що електропередавальні організації, які здійснюють діяльність на закріпленій території, зобов'язані врегулювати відносини згідно з вимогами абз. 2 п. 1.10 Правил із власниками технологічних електричних мереж, які передають електричну енергію іншим суб'єктам господарювання у визначені постановою строки в залежності від обсягів електроенергії, що передається.
Згідно п. 1.10 Правил користування електричною енергією, для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Відповідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;
основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;
технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.
Згідно п. 6.29 Правил користування електричною енергією, електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за №732/15423.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).
Згідно з ч. 3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач відмовився від підписання спірного проекту договору, оскільки його умови не відповідають нормам чинного законодавства та значно погіршують становище відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Перелік істотних та обов'язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами зазначеного договору визначений п.п. 5.17., 5.18. Правил користування електричною енергією. Крім того, такий договір має відповідати Типовому договору про спільне використання електричних мереж, що затверджений постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.
Місцевим судом встановлено, що проект Договору позивача не відповідає встановленій типовій формі, а саме: п. 2.4. в редакції позивача не передбачений типовим договором; п. 2.5. не відповідає п. 2.5. типового договору; п. 2.8 в редакції позивача не передбачений типовим договором; п. 2.10. в редакції позивача не передбачений типовим Договором та суперечить розпорядженню НКРЄ від 25.11.2011р., яким визначено, що загальні прилади обліку встановлюються при необхідності енергопостачальною організацією, а не споживачем; пункти 2.11., 2.13., 2.14. в редакції позивача не передбачені типовим договором; п. 4.3. існує в редакції типового договору, але відсутній в редакції договору позивача; в. п.п. 2-5 пункту 5.1. в редакції договору позивача внесені доповнення, які не передбачені типовим договором; п. 6.1 типового договору суттєво змінений; п. 6.3. в редакції позивача покладає на відповідача додаткові, обов'язки не передбачені типовим договором і ПКЕЕ; п. 6.5. в редакції позивача не передбачений типовим договором.
Апеляційним судом не спростовано з посиланням на норми чинного законодавства та Правила користування електричною енергією викладений вище висновок місцевого суду, тому відповідність спірного проекту договору Типовому договору про спільне використання електричних мереж, апеляційним судом не підтверджена.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для зобов'язання відповідача укласти договір про спільне використання електричних мереж.
Доводи скаржника в частині порушення апеляційним судом ст.ст. 179,180 ГК України колегія суддів вважає обґрунтованими. Апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, ним неправильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ст.ст. 179,180 ГК України, Правила користування електричною енергією.
Колегія суддів звертає увагу апеляційного суду на те, що в порушення приписів ст. 84 ГПК України, ним в резолютивній частині постанови не викладено умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, в той час як місцевий суд повно та всебічно дослідив обставини справи, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, виніс обґрунтоване та законне рішення суду.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 у справі №25/5005/1701/2012 -скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 у справі №25/5005/1701/2012 -залишити без змін.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпрообленерго" (вул. Ленінградська, 40, м. Дніпропетровськ, 49000, код - 00130777) в доход державного бюджету 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 (десять) коп. судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Судове рішення № 28264984, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 25.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/5005/1701/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: