Постанова № 28264668, 25.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5021/606/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

на рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2012

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012

зі справи № 5021/606/12

за позовом Роменської районної державної адміністрації Сумської області (далі -Адміністрація), м. Ромни Сумської області,

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення)

про скасування рішення,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача -Гладкої В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Адміністрація звернулася до господарського суду Сумської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії відповідача від 29.02.2012 № 7 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі -Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.08.2012 (колегія суддів у складі: Зайцева І.В. -головуючий суддя, судді Левченко П.І., Котельницька В.Л.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 (колегія суддів у складі: Пуль О.А. -головуючий суддя, судді Фоміна В.О., Хачатрян В.С.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 21, 33 Закону України "Про оренду землі", статті 134 Земельного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано недоведеністю Відділенням надання Адміністрацією в оренду земельних ділянок державної форми власності без проведення аукціону, а також визначенням позивачем ціни оренди без порушення приписів чинного законодавства.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що:

- Рішенням АМК:

дії Адміністрації, які полягають у наданні в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, визнано порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон № 2210), як антиконкурентні дії органу влади, що можуть призвести до недопущення конкуренції (пункт 1);

дії Адміністрації, що полягають у встановленні окремим суб'єктам господарювання більшого розміру ставки орендної плати у порівнянні з іншими суб'єктами господарювання, які використовують земельні ділянки за однаковим цільовим призначенням, визнано порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та абзацом 8 частини другої статті 15 Закону № 2210, як антиконкурентні дії органу влади у вигляді дій, внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами (пункт 2);

зобов'язано Адміністрацію у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом забезпечення завчасного інформування громадськості про вивільнення певних земельних ділянок задля можливості зацікавлених осіб отримати їх у оренду на конкурентних засадах (пункт 3);

зобов'язано Адміністрацію у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом запровадження організаційно-економічного механізму розрахунку та справляння плати за оренду земельних ділянок (пункт 4);

- Рішення АМК мотивовано тим, що:

Адміністрацією протягом 2010-2011 років укладено понад 190 договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення; за результатами земельних аукціонів передано в оренду 32 земельні ділянки з 55, що виносились на аукціон;

Адміністрація на вимогу голови Відділення від 29.11.2011 за № 01-23/3635 щодо надання завірених копій документів, які підтверджували б передачу земельних ділянок в оренду за результатами земельних торгів у формі аукціону, листом від 14.12.2011 № 06-24/1287 жодних документів, окрім її розпоряджень про надання земельних ділянок в оренду та відповідних укладених договорів, не надала;

при вибірковому аналізі договорів оренди земельних ділянок, укладених Адміністрацією в 2010-2011 роках, виявлено, що встановлена Адміністрацією річна орендна плата, яка обчислюється у відсотковому виразі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є різною для суб'єктів господарювання, які використовують земельні ділянки за однаковим цільовим призначенням, зокрема, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розмір плати за оренду земельних ділянок, що передані в оренду приватному акціонерному товариству "Райз-Максимко", складає 3,0 %, товариству з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" - 3,5 %, сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" - 5,0 %, агрофірмі "ОбрійLTD" - 6,0 % тощо);

на вимоги голови Відділення від 23.06.2011 та від 29.11.2011 про надання пояснень щодо підстав встановлення різних розмірів орендної плати для суб'єктів господарювання, що орендують земельні ділянки на території Роменського району Сумської області, Адміністрація ґрунтовних пояснень не надала, а лише повідомила, що при укладанні договорів оренди земельних ділянок з суб'єктами господарювання сторони вільні у виборі їх умов, у тому числі й щодо розміру орендної плати.

Згідно з пунктом 3 статті 50 Закону № 2210 антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 2210 антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Абзацом восьмим частини другої цієї ж статті Закону передбачено, що антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до статей 121 та 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України приймає рішення від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України; адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

За приписами пунктів 29, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299: при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону № 2210; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного та з огляду на відсутність у Рішенні АМК викладення як фактичних обставин передачі Адміністрацією певних земельних ділянок в оренду з порушенням встановленого порядку (не на конкурентних засадах), так і доказів на підтвердження цього попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК стосовно згаданих пунктів 1 і 3 недійсним, а тому й правомірно задовольнили позов у відповідній частині.

Водночас, визнавши Рішення АМК неправомірним і в частині пунктів 2, 4 (щодо різного розміру орендної плати), попередні судові інстанції не врахували виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України, не спростували змісту зазначених у Рішенні АМК з цього приводу доказів та не встановили наявності підстав, передбачених частиною першою статті 59 Закону № 2210, а тому й помилково задовольнили позовні вимоги Адміністрації в цій частині.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи в частині визнання незаконними і скасування пунктів 1, 3 Рішення АМК є правомірними та обґрунтованими і підлягають залишенню без змін, тоді як щодо пунктів 2, 4 Рішення АМК зазначені судові рішення прийняті з порушенням наведених приписів норм матеріального права, що згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України є підставою для їх часткового скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні відповідної частини позовних вимог.

З огляду на наведене судові витрати у справі підлягають перерозподілу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 зі справи № 5021/606/12 скасувати в частині визнання незаконними та скасування пунктів 2 і 4 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.02.2012 № 7 та щодо стягнення судового збору.

3. Відмовити Роменській районній державній адміністрації Сумської області в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними пунктів 2 і 4 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.02.2012 № 7.

4. Стягнути з Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Роменської районної державної адміністрації Сумської області 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору в зв'язку з поданням позову.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Сумської області.

6. В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 зі справи № 5021/606/12 залишити без змін.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Харченко