Рішення № 28263838, 20.12.2012, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

4 м. смт. Красні Окни Україна 67900

Справа № 1517/10/2012

Провадження № 2/1517/64/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

20.12.2012 року с.м.т.Красні Окни

20 грудня 2012 року Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

при секретарі Просяній І.А.

за участю представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Красні Окни цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 46230,09 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_3 уклав з позивачем кредитний договір №ОDХRRX06830247 від 03.04.2008 року про надання кредиту в сумі 7539,6 грн. строком на 24 місяці зі сплатою за користування кредитом 12% річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Згідно із вказаним договором відповідач зобов'язався сплатити позивачу суму отриманого кредиту із нарахованими відсотками не пізніше 03.04.2010 року. При цьому відповідач, відповідно до п.4.1 вказаного договору, зобов'язався щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом.

Однак, відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором і допустив заборгованість за кредитним договором на загальну суму 46230,09 грн., з них: 7538,31 грн. - заборгованість за кредитом; 985,37 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1809,6 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 33219,19 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2177,62 грн. - штраф (відсоткова складова). Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що він з позивачем кредитний договір №ОDХRRX06830247 від 03.04.2008 року про надання кредиту в сумі 7539,6 грн. строком на 24 місяці зі сплатою за користування кредитом 12% річних від суми залишку заборгованості за кредитом не укладав і кошти не отримував. Разом з тим, у лютому-березні 2008 року він звертався до Красноокнянського відділення Приватбанку для оформлення картки для отримання стипендії. На той час його родичка ОСОБА_5 працювала у цьому ж відділенні банку. Довірившись, він передав їй свій паспорт, а через декілька днів, не читаючи, підписав якийсь договір, вважаючи, що він підписує документи на оформлення картки для отримання стипендії. Значно пізніше йому стало відомо, що він ніби отримав кредит для придбання товарів в магазині «Техновам», хоча ніяких товарів у кредит не придбавав, але його паспорт був використаний для оформлення зазначеного кредиту і під договором стоїть його підпис, однак він вважає, що договір був підписаний під впливом обману при навмисному введенні його працівником банку в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Тому він і просив визнати вищевказаний кредитний договір недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, а в задоволенні зустрічного позову просив відмовити, так як, на його думку, є достатньо підстав вважати, що будь-якого впливу на відповідача ніхто не чинив, він не заперечує, що дійсно підписав цей договір, а навіть якщо допустити, що відповідач його підписав помилково, то його власна неуважність не може, на думку представника позивача, бути підставою для розірвання договору. В подальшому в судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Однак, в матеріалах справи від нього є заява про розгляд справи у його відсутність /а.с.36/.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він, хоч і підписав вищевказаний договір, однак будь-яких коштів по вказаному договору не отримував, товари в магазині не придбавав. При цьому відповідач зазначив, що у лютому-березні 2008 року він звертався до Красноокнянського відділення Приватбанку для оформлення картки для отримання стипендії. На той час його родичка ОСОБА_5 працювала у цьому ж відділенні банку. Довірившись, він передав їй свій паспорт, а через декілька днів, не читаючи, підписав якийсь договір, вважаючи, що він підписує документи на оформлення картки для отримання стипендії. Значно пізніше йому стало відомо ,що він ніби-то отримав кредит для придбання товарів в магазині «Техновам» ,хоча ніяких товарів у кредит не придбавав ,але його паспорт був використаний для оформлення зазначеного кредиту і під договором стоїть його підпис,однак він вважає,що договір був підписаний під впливом обману при навмисному введені його працівником банку в оману щодо обставин,які впливають на вчинення правочину. Тому він і звернувся із зустрічним позовом і просив визнати вищевказаний кредитний договір недійсним.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами було укладено кредитний договір № ОDХRRX06830247 від 03.04.2008 року про надання відповідачу кредиту в сумі 7539,6 грн. строком на 24 місяці зі сплатою за користування кредитом 1% на місяць від суми залишку заборгованості за кредитом, що відповідає вимогам ст.1054 ЦК України /а.с.2-7/.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що станом на 17 листопада 2011 року заборгованість по кредитному договору склала 46230,09 грн. з них: 7538,31 грн. - заборгованість за кредитом; 985,37 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1809,6 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 33219,19 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2177,62 грн. - штраф (відсоткова складова) /а.с.4/.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно п.п.3.2 кредитного договору № ОDХRRX06830247 від 03.04.2008 року, ст.ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його в строк, передбачений договором. Так як відповідач не виконав зобов'язання в передбачений договором строк, то в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 7538,31 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 985,37 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1809,6 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, то враховуючи, що її розмір більше ніж у три рази перевищує розмір завданої шкоди, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір пені слід зменшити з 33219,19 грн. до 8500 грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України, пеня та штраф є видами неустойки як способами забезпечення виконання зобов'язань.

Згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позивач, крім нарахування пені, нарахував штраф з фіксованою та процентною складовими, загальний розмір якого становить 2677,62 грн., тобто фактично поклав на відповідача потрійну відповідальність за невиконання зобов'язання за кредитним договором, що є порушенням названого конституційного принципу. Тому в частині позовних вимог, щодо стягнення штрафів позивачу слід відмовити.

Таким чином, суд вважає, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідача складає 18833,28 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7538,31 грн.; заборгованість за відсотками - 985,37 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 1809,60 грн.; заборгованість з пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 8500 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, то суд вважає,що вказаний позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.202-204,215,1054-1056 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, зокрема, коли: 1) зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, не має необхідного обсягу цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину не є вільним і не відповідає його внутрішній волі; 4) не дотримано встановленої законом форми правочину; 5) правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання виписаних вимог в прямо визначених законом випадках робить правочин нікчемним, а у разі відсутності такого зазначення - може тягнути його недійсність за судовим рішенням.

Так, як встановлено у судовому засіданні і що не заперечував відповідач ОСОБА_3, кредитний договір № ОDХRRX06830247 від 03.04.2008 року про надання відповідачу кредиту в сумі 7539,6 грн. строком на 24 місяці зі сплатою за користування кредитом 1% на місяць від суми залишку заборгованості за кредитом ,був підписаний саме відповідачем.

Ці ж обставини зазначені і у висновку судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у рамках кримінальної справи за фактом заволодіння кредитними коштами ЗАТ «Приватбанк»,виданими на ім.»я ОСОБА_3 шляхом обману/шахрайства/,що завдало значної шкоди потерпілому,за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України / а.с.41-42,77,78-79/

Як пояснила свідок ОСОБА_5,відповідач дійсно приходиться їй двоюрідним братом і у квітні 2008 року,коли вона ще працювала у Красноокнянському відділенні «Приватбанку» і у неї з відповідачем були добрі відносини ,ОСОБА_3 підійшов до неї із її двоюрідним братом по материнській лінії Коваленком з проханням оформити товарний кредит. При цьому вона зрозуміла,що фактично кредит мав брати Коваленко,але так як він не був громадянином України,то кредит мав бути оформлений на ОСОБА_3, а фактично отримувати товар та сплачувати у подальшому кошти по кредиту мав Коваленко. ОСОБА_3 надав їй свій паспорт, вона оформила документи ,ОСОБА_3 підписав кредитний договір ,але в подальшому ,як їй відомо,перший внесок оплачував та отримував товари в магазині саме Коваленко . За послуги при оформлені кредиту,наскільки їй відомо ,Коваленко якось віддякував ОСОБА_3 Однак через деякий час Коваленко перестав платити ,після чого ОСОБА_3 став пред»являти до неї якісь претензії,звинуватив її у шахрайстві,після чого відносини у них зіпсувалися. Крім того,свідок повідомила,що для отримання нової картки для отримання стипендії після пошкодження старої картки не потрібно надання копії паспорту ,так як проходить перевипуск картки клієнта,який вже користувався аналогічною карткою і тому надавати паспорт ОСОБА_3 не потрібно було.

Ці ж обставини підтвердив представник позивача.

Свідок ОСОБА_6 повідомила,що навесні 2008 року ,прийшовши зранку на роботу,біля магазину « Техновам» ,де вона працювала і продовжує працювати касиром, побачила ОСОБА_3,ОСОБА_5 і ще двох незнайомих хлопців. Зайшовши у магазин,ОСОБА_3 дав їй свій паспорт для оформлення товарного кредиту. Без паспорту вона не може і не має права оформлювати рахунок для отримання особою товару у кредит. Вона виписала рахунок і передала його ОСОБА_3,і той пішов до банку. Крім того,перший внесок від імені ОСОБА_3 за кредитом на ім»я ОСОБА_3 вносив один із хлопців,який прийшов до магазину разом із ОСОБА_3 ,а хто саме отримував товари,їй не відомо.

Свідок ОСОБА_7 повідомив суду,що у квітні 2008 року,коли він працював у магазині «Техновам» продавцем-консультантом ,товари на ім»я ОСОБА_3 отримував інший чоловік,з яким була ОСОБА_5,однак його це не насторожило,так як бували такі випадки,що кредит оформлювався на одну особу,а товари отримували інша. Чи був у магазині в той день ОСОБА_3,він згадати не може.

Таким чином,показання свідків у сукупності мають чіткий,послідовний характер, не суперечать один одному .Натомість ,пояснення відповідача ОСОБА_3 носять характер лише заперечень,що він не міг бути зранку у магазині,тому що мав би бути у той час на практиці у Красноокнянській ЦРЛ.

Крім того,відповідач зазначив,що він звертався до банка для оформлення картки для отримання стипендії у лютому-березні 2008 року ,тоді як договір підписаний 03 квітня 2008 року і в цей же день сплачено перший внесок та отримано товари у магазині ,про що свідчать копії товарного чека та рахунок на ім»я ОСОБА_3

Суд приймає до уваги посилання представника позивача щодо того, що виходячи із специфіки банківської системи ,у лютому-березні 2008 року не міг бути оформлений кредитний договір від 03 квітня 2008 року із перерахунком першого внеску та отриманням товарів у цей же день.

Пояснення відповідача ОСОБА_3 щодо наявності у електронному кредитному договорі фотографії нібито іншої особи ,суперечать наданим позивачем фотографіям із клієнтскої бази даних ПАТ КБ "Приватбанк" ,де зображено саме відповідача / а.с. 92/

Посилання відповідача на те,що він підписав договір під впливом обману внаслідок навмисного введення представником банку його в оману щодо обставин,які впливають на вчинення правочину,не можуть бути прийняті судом до уваги,так як відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України,п.20 Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ,правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин , які впливають на вчинення правочину, і ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину .

Наявність умислу у діях позивача/ ПАТ КБ " Приватбанк" / ,істотність значення обставин,щодо яких ОСОБА_3 введено в оману ,і сам факт омани повинна довести особа,яка діяла під впливом обману.

Однак ОСОБА_3 ,усупереч приписам ст.ст.10,60 ЦПК України ,таких доказів суду не надав, а лише посилався на власну довірливість та неуважність при підписанні кредитного договіру №ОDХRRX06830247, тобто фактично визнав ,що діяв необережно, на свій страх і ризик.

А такі обставини,на думку суду, не свідчать про його обман позивачем по даній справі, а отже і про укладення договору з пороком волі ОСОБА_3

Тому суд вважає, що правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 немає і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 526, 612, 615 ЦК України, ст.ст. 10, 62, 88, 212 -215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк "Приватбанк" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 18833 грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк "Приватбанк" (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, яка подається в апеляційний суд Одеської області через Красноокняняський районний суд, а особами, які не були присутні в судовому засіданні - в той же строк з моменту отримання копії рішення.

ГоловуючийО. Л. Чеботаренко