Ухвала суду № 28262010, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-24611/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіт»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 року по справі №2а-37413/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіт»до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова, третя особа Приватне підприємство «Каф-Буд»про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіт» (далі-ТОВ «Олівіт», позивач) до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова (далі-ДПІ в Червонозаводському районі міста Харкова, відповідач) скасування податкового повідомлення-рішення №00000221820/0 від 30.03.2009, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 7617,00грн., у тому числі 5078,00грн. основного платежу та 2539,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 06.07.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.08.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 року, позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 215, 228, 234 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №1146/182/30429969 від 16.03.2009, складеного за результатом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Олівіт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ПП. «Каф-Буд» за ІІ кв., ІІІ кв., ІV кв. 2007 року, І кв., ІІ кв., ІІІ кв. 2008 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00000221820/0 від 30.03.2009, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 7617,00грн., у тому числі 5078,00грн. основного платежу та 2539,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело заниження податку на прибуток за ІІ кв., ІІІ кв., ІV кв. 2007 року, І кв., ІІ кв., ІІІ кв. 2008 року в розмірі 5078,10грн. При

В ході перевірки було встановлено факт включення до складу валових витрат вартості товару та послуг отриманих від ПП. «Каф-Буд». Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі. При цьому, первинні документи, складанням яких опосередковувалось виконання операцій з поставки товару та послуг, від імені ПП. «Каф-Буд», підписувалися неуповноваженою особою, оскільки директор ПП. «Каф-Буд»гр.ОСОБА_1 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП. «Каф-Буд»немає, функцій директора та бухгалтера ПП. «Каф-Буд»ніколи не виконував, документів не підписував, печаткою ПП. «Каф-Буд»не розпоряджався та нікого на це не уповноважував.

Відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані таким платником господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Зазначене правило формування даних податкового обліку втілено, зокрема у пункті 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змісту якого випливає, що визначальною умовою для віднесення витрат платника до валових витрат виробництва та обігу є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому за змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактичні, здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Слід зазначити, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить конкретного переліку документів, які є підставою для формування валових витрат платником, та не висуває певних вимог до цих документів.

Проте, зі змісту статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»випливає, що документ має силу первинного документа у разі наявності у нього необхідних реквізитів для з'ясування змісту господарської операції та його здатності підтвердити факт здійснення такої операції. Частиною другою статті 9 названого Закону серед обов'язкових реквізитів первинного документа названо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів ( робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця.

За результатом розгляду справи було встановлено, що директор ПП. «Каф-Буд»гр.ОСОБА_1 не мав відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, договори не укладав та не підписував. В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б засвідчили реальне виконання спірних господарських операцій, відсутні документи, які підтверджують оприбуткування отриманих товарів та документів, що підтверджують подальшу реалізацію чи використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підприємства.

Не підтверджуються належними доказами і реальне виконання господарських операцій щодо надання маркетингових послуг, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягів наданих послуг, інформації щодо фактично понесених витрат на їх виконання, а також належного обґрунтування вартості цих послуг.

А відтак суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали витрати позивача за спірними операціями такими, що не підтверджені необхідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіт»залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв