Ухвала суду № 28261984, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року м. Київ К-21462/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010

у справі № 2-а-40797/09/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволені позову. Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що посадовою особою відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.06.2008, про що було складено акт від 21.05.2007 року №1160/23-304/32949897.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3., пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у віднесенні суми ПДВ за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту по податковій накладній № 4234 від 24.04.2007р., виданій Балаклійською філією ВАТ „Євроцемент", яка була оформлена неналежним чином, а саме вказана невірна адреса покупця, відсутній номер свідоцтва реєстрації платника ПДВ.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041720/0 № від 12.01.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14920,50 грн., у т.ч. за основним платежем 6486,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4973,50 грн..

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон України «Про ПДВ»).

П.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, для отримання права на бюджетне відшкодування Законом України «Про ПДВ»встановлено додаткові дві умови:

а) перша - від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового

кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за

наслідками наступного податкового періоду;

б) друга - таке від'ємне значення повинно бути оплачене постачальникам

товарів(послуг).

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, що факт здійснення позивачем господарської операції з поставки шлакопортландцементу ШПЦ ІІІ/А-40 навал у кількості 72 тонни та супутніх транспортних витрат, на підставі якої складена податкова накладна № 4234 від 24.07.2007 року, підтверджується витратною накладною № ЕЦГ-Б-б/00005808 від 24.07.2007 року, складеною постачальником Балаклійською філією ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ ГРУП Україна»на користь покупця фізичної особи підприємця ОСОБА_3, на суму 38914,56 грн. В цій витратній накладній сума ПДВ зазначена окремим рядком и складає 6485,76 грн. Факт здійснення господарської операції з поставки товару підтверджується також залізничною накладною № 44301459 від 23.07.2007 року.

Перерахування позивачем коштів в оплату придбаного товару в повному обсязі підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по суті

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено порушення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо формування податкового кредиту, встановлених Законом України «Про ПДВ», а також не оспорюється факт перерахування позивачем коштів в оплату придбаного товару в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що недоліки в заповненні податкової накладної № 4234 від 24.07.2007 року, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема: вказана невірна адреса покупця, відсутній номер свідоцтва реєстрації платника ПДВ ФОП ОСОБА_3, не роблять податкову накладну № 4234 від 24.07.2007 року недійсною, не свідчать про її неналежність та недопустимість як доказу.

Також суди попередніх інстанцій вірно визначили, що невикористання позивачем свого права, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, не позбавляє позивача права на податковий кредит, оскільки відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону відповідальність платника відповідно зазначеного підпункту настає внаслідок відсутності податкової накладної, а не внаслідок існування недоліків у існуючій податковій накладній.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі № 2-а-40797/09/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі № 2-а-40797/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко