Ухвала суду № 28260361, 19.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року справа №2а/0570/11334/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Губської Л.В., Сіваченко І.В.,

при секретарі: Іллінові О.Є.

за участю:

представника позивача Криворучко В.Ж.,

представника відповідача Єрмакової Ю.І., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11334/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-металл" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000491510 від 22 березня 2012 року, № 0001041520 від 22 березня 2012 року, № 0000501510 від 19 червня 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-металл" звернулось до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000491510 від 22 березня 2012 року, № 0001041520 від 22 березня 2012 року, № 0000501510 від 19 червня 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11334/2012 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, внаслідок чого, визнано недійсними податкові повідомлення - рішення №0000491510 від 22 березня 2012 року, №0001041520 від 22 березня 2012 року, №0000501510 від 19 червня 2012 року.

Не погодившись з судовим рішенням Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11334/2012 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ "Восток-металл" відмовити у повному обсязі. Апелянт зазначає, що неправильність та неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи по суті, винесення незаконного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток - металл» є юридичною особою та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

В період з 29.02.2012 р. по 05.03.2012 року Жовтнева МДПІ Донецької області ДПС проводила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток - металл», з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан», за результатами якої було складено акт № 604/23-2/37121845 від 12.03.2012 р. та встановлено порушення:

- п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток всього у сумі 3623 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. у сумі 3623 грн.;

- ст. 185, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на додану вартість всього 8127,00 грн. у тому числі за серпень 2011 року у сумі 4977 грн., за вересень 2011 року у сумі 3150,00 грн. (а.с.28-36).

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0001041520 від 22 березня 2012 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 158, 75 грн., з яких за основним платежем 8 127 грн. та за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями (штрафами) 2031, 75 коп., та № 0000491510 від 22 березня 2012 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 623, 00 грн. (а.с.6-7)

Також, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток - металл», питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія КвікДан», за результатами якої було складено акт № 36/23-2/37121845 від 21.03.2012 р та встановлено порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , в результаті чого було занижено податок на прибуток у сумі 5723 грн., у тому числі, за ІV кв. 2011 року у сумі 5723 грн. (а.с.19-27)

За наслідками другої перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000501510 від 19 червня 2012 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5723, 00 грн. (а.с.8)

Підставою для проведення обох перевірок слугувала постанова слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 23.01.2012 року (а.с.86).

З актів перевірок вбачається, що податковим органом було зроблено висновок про нікчемність правочинів та відповідно до відомостей, викладених у податкових звітностях за періоди з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. та з 01.10.2011р. по 31.12.2011 р., не відповідають дійсності, так як придбання послуг по перепродажній підготовці металопрокату від вищевказаного підприємства фактично не було. Ці висновки податковий орган зробив, виходячи з акту Алчевської ОДПІ в Луганській області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011р. про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан».

Однак, як встановлено судом першої інстанції, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області у справі 2а/1270/743/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування наказу про проведення перевірки та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, позовні вимоги задоволені частково та визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані ТОВ «Компанія Квік Дан» податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість та податковий кредит з податку на додану вартість на підстави висновків акту перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області ДПС № 2005/236-37288477 від 02 грудня 2011 року, а також зобов'язано поновити ці відомості( а.с.56-58).

Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням доказуванню за цією адміністративною справою не підлягають.

Суд першої інстанції також прийшов до висновку, що позивачем сформований податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом та інших первинних документів, а також про помилковість висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв'язку з укладанням нікчемних угод.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Компанія Квік-Дан», оскільки надання послуг по передпродажній підготовці металопрокату на підставі укладеного договору № 22081, підтверджується документами: специфікаціями, актами здавання - прийому,рахунками - фактурами, податковими накладними, банківськими документами , ці обставини доведенні даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідають їх дійсному економічному змісту ,вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Відповідного п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг,що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання при укладенні договорів здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів шляхом направлення запитів до державних органів, а також: не передбачений обов'язок здійснювати перевірку документів щодо всіх контрагентів по ланцюгу здійснення операції стосовно державної реєстрації платника податків, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків тощо.

Відповідачем належно допустимих доказів того, що угоди носять ознаки нікчемності, не зазначено.

Колегія суддів приходить до висновку, що створення юридичної особи (зокрема за викраденими, загубленими чи підробленими документами) навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідачем не доведено, що державна реєстрація ТОВ «Компанія Квік Дан» скасована, або діяльність підприємства припинена за будь-яких обставин (ліквідація, банкрутство та інше).

Податковим органом свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Компанія Квік Дан» не анульовано, тобто на момент виконання господарських операцій та надання первинних документів контрагент позивача , був зареєстрований як юридична особа.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів відсутності ТОВ «Компанія Квік Дан» за його місцезнаходженням на час проведення перевірки. Той факт, що за місцем реєстрації юридичних осіб відсутні трудові ресурси, складські та торгівельні приміщення,техніка та торгівельне обладнання, сировина та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності жодним чином не свідчать про фіктивність угод, укладених такими юридичними особами із позивачем.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій, на які платник податку посилається як на підставу формування податкового кредиту, у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи апелянта про нікчемність правочинів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року. В останній, зокрема, зазначено, що в разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи відповідачем також не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Відповідачем не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, відповідно до п. 86.9 ст.86 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідачем порушені зазначені норми та податкові-повідомлення рішення прийняті до набрання сили відповідним рішенням суду, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого в межах кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0570/11334/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-металл" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000491510 від 22 березня 2012 року, № 0001041520 від 22 березня 2012 року, № 0000501510 від 19 червня 2012 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 грудня 2012 р. Ухвала у повному обсязі складена 24 грудня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

Л.В.Губська

І.В.Сіваченко