Ухвала суду № 28259964, 18.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року справа №2а/1270/5628/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Карпушової О.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5628/2012 за позовом Спільного підприємства фірми «Сталь» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року позовні вимоги Спільного підприємства фірми «Сталь» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.06.2012 № 0001122310, яким Спільному підприємству фірмі «Сталь» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 92444 грн. 00 коп., за штрафними санкціями в сумі 8407 грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Оріал», що було виявлено в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Підставою для таких висновків стало те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Оріал» не підтверджуються наявність таких обставин, як врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності. Позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які підтверджують здійснення перевезень придбаних товарів. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Оріал».

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача з 04.05.2012 року по 17.05.2012 року було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.211 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», за результатами якої складено акт перевірки від 24.05.2012 року № 376/22-300/13380850 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбанню товарів, постачання яких фактично не відбулося, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» на загальну суму 92444 грн. Зазначена сума визначена на підставі того висновку, що господарські операції між СПФ «Сталь» та ТОВ «Оріал» не підтверджуються стосовно врахування реального здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

21.06.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001122310, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість всього на загальну суму 100851,00 грн.

Також встановлено, що 01.02.2011 р. між позивачем та ТОВ «Оріал» був укладений договір № 102.11, відповідно до якого ТОВ «Оріал» зобов'язався поставити позивачу обладнання, товари промислового та господарського призначення номенклатурою, за ціною та кількістю, зазначених у рахунках.

У відповідності до рахунків-фактур від 05.04.2011р. № СФ-0000586, від 07.04.2011р. № СФ-0000587, від 01.06.2011р. № СФ-0000257, від 07.06.2011р. № СФ-0000480, від 01.07.2011р. № СФ-000710 ТОВ «Оріал» поставив позивачу проволоку, полосу, шайбу гровера, круг, лист, планки різного діаметра, шпильки на загальну суму 554657,61 грн.

На поставку товарів ТОВ «Оріал» виписані видаткові накладні від 05.04.2011р. № РН-0000586, від 07.04.2011р. № РН-0000587, від 01.06.2011р. № РН-0000257, від 07.06.2011р. № СФ-0000480, від 01.07.2011р. № РН-000710, від 01.07.2011р. № РН-000469, від 04.07.2011р. № РН-000711, підписані уповноваженими представниками продавця та покупця, та скріплені печаткою ТОВ «Оріал», а також податкові накладні від 05.04.2011р. № 586, від 07.04.2011р. № 587, від 01.06.2011р. № 257, від 07.06.2011р. № 480, від 01.07.2011р. № 710, від 04.07.2011р. №711.

Згідно пункту 5.2 договору № 102.11 від 01.02.2011р. СПФ «Сталь» самостійно вивозить товари зі складу, вказаного продавцем.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення товарів здійснювалося вантажним автомобілем марки ГАЗ моделі 33021 дрежномер 05647 АО, який належить СПФ «Сталь» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.02.2002р.

Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 050411 від 05.04.2011р., № 070411 від 07.04.2011р., № 010611 від 01.06.2011р., № 070611 від 07.06.2011р., № 010714 від 01.07.2011р., № 040711 від 04.07.2011р.

Використання товарів, придбаних у ТОВ «Оріал», у своїй господарській діяльності для виготовлення продукції, яка у подальшому була поставлена МАТ «Алчевський металургійний комбінат», ТОВ «Сервісний центр «Металург», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Укртехінпром», ВАТ «Марганецький ГОК», підтверджується господарськими договорами, наявними в матеріалах справи.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Оріал» господарських операцій через відсутність необхідних трудових ресурсів, техніки та інших основних фондів майна, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3.ПКУ, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Оріал» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Оріал» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Оріал» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Посилання апелянта на те, що за результатами автоматизованого співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів були виявлені розбіжності між сумами сформованого позивачем податкового кредиту та задекларованих ТОВ «Оріал» податкових зобов'язань, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки результати автоматизованого співставлення не можуть бути доказами порушень податкового законодавства, а є лише базою даних.

Висновки відповідача про відсутність доказів про транспортування придбаних позивачем товарів спростовані дослідженими в судовому засіданні товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 52, 57, 62, 67, 71, 76), які підтверджують перевезення придбаного товару.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 31 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5628/2012 за позовом Спільного підприємства фірми «Сталь» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

О.В. Карпушова

Г.М. Міронова