Ухвала суду № 28259551, 17.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року справа №2а/0570/13538/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Кравець І. Л., за участі представників позивача Помялової Я. О., Гаврилової Н. П. за дов., представників ДПІ Шеремета В. О., Русенко О. М., Середи Т. О. за дов., за відсутності представників державного казначейства, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13538/2012 (суддя Толстолуцька М. М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОСФАРМАДОН» до: 1) Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, 3) Управління Державної казначейської служби у м. Красноармійську Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСФАРМАДОН» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 4-12) до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - Красноармійська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 жовтня 2012 року № 0000471502, № 0000481502. Позов обґрунтовано тим, що правочини, укладені між ТОВ «РОСФАРМАДОН» та ТОВ «Автовокзали Донбасу» у період, що перевірявся, були укладені та виконані відповідно до вимог законодавства, а висновки податкового органу щодо порушення позивачем формування податкового кредиту є протиправними.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року (т. 1 арк. спр. 139-140) позов ТОВ «РОСФАРМАДОН» було залишено без руху для усунення недоліків в строк до 29 жовтня 2012 року. 18 жовтня 2012 року позивач надав до суду першої інстанції клопотання про усунення недоліків (т.1 арк. спр. 143-145), в якому просив залучити до участі у справі в якості другого та третього відповідачів Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області й Управління Державної казначейської служби у м. Красноармійську Донецької області, та уточнений адміністративний позов (т. 1 арк. спр. 146-154, 185-186), в якому позовні вимоги були викладені наступним чином: 1) визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 1 жовтня 2012 року № 0000471502, № 0000481502, 2) стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2012 року у сумі 34157665 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року (т. 1 арк. спр. 240-245) адміністративний позов ТОВ «РОСФАРМАДОН» було задоволено частково. Скасоване податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 1 жовтня 2012 року № 0000471502 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року в сумі 34157665 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8539416 грн. Скасоване податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 1 жовтня 2012 року № 0000481502 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 1009557 грн., з якого основного платежу - 840318 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 169239 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «РОСФАРМАДОН» суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість на суму 34157665 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі (т. 2 арк. спр. 1-3) Красноармійська ОДПІ просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що суд першої інстанції не дослідив всіх укладених позивачем договорів на предмет їх реального вчинення, наявності ділової мети, не врахував того, що ТОВ «Юнідо», ПАТ «Красноармійський машинобудівний завод» та позивач є пов'язаними особами, не зупинив провадження у справі для залучення до участі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, яким перевірялося ТОВ «Автовокзали Донбасу».

Представники позивача проти апеляційної скарги Красноармійської ОДПІ заперечували та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін. Представники Красноармійської ОДПІ підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську надало заяву про розгляд справи за відсутності представників. Головне управління Державної казначейської служби представників до суду не направило.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «РОСФАРМАДОН» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 34266911, перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ, зареєстроване платником податку на додану вартість.

За пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пунктів 200.10 та 200.11 статті 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно пункту 200.12 статті 200 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 ПКУ передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

За пунктом 200.14 статті 200 ПКУ, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган повинен прийняти та надіслати платнику податків податкове повідомлення.

З 5 по 13 вересня 2012 року посадовими особами Красноармійської ОДПІ на підставі наказів ОДПІ № 848 від 5 вересня 2012 року, № 867 від 11 вересня 2012 року (т. 1 арк. спр. 43-44, 47-48) була здійснена документальна позапланова перевірка правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «РОСФАРМАДОН» на рахунок платника у банку за період з 3 кварталу 2010 року по серпень 2012 року. За результатами перевірки складений акт № 1042/15-213/34266911 від 20 вересня 2012 року (т. 1 арк. спр. 13-39).

В висновках акту перевірки зазначено наступне: 1) в порушення пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 203, 655, 656, 657, 691 Цивільного кодексу України встановлено завищення ТОВ «РОСФАРМАДОН» податкового кредиту на загальну суму 34997833 грн. 33 коп. у 3 кварталі 2010 року; 2) в порушення пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «РОСФАРМАДОН» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року на суму 34157665 грн.; 3) в порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «РОСФАРМАДОН» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 840318 грн., в тому числі за: 3 квартал 2010 року - 1167 грн., 4 квартал 2010 року - 79295 грн., січень 2011 року - 26520 грн., лютий 2011 року - 26520 грн., березень 2011 року - 30353 грн., квітень 2011 року - 26670 грн., травень 2011 року - 26653 грн., червень 2011 року - 26653 грн., липень 2011 року - 26520 грн., серпень 2011 року - 26520 грн., вересень 2011 року - 29357 грн., жовтень 2011 року - 273593 грн., листопад 2011 року - 26375 грн., грудень 2011 року - 26520 грн., січень 2012 року - 27600 грн., лютий 2012 року - 26667 грн., березень 2012 року - 26667 грн., квітень 2012 року - 26667 грн., травень 2012 року - 26667 грн., червень 2012 року - 26667 грн., липень 2012 року - 26667 грн.

На підставі акту перевірки № 1042/15-213/34266911 від 20 вересня 2012 року Красноармійська ОДПІ прийняла 1 жовтня 2012 року податкові повідомлення-рішення (т. 1 арк. спр. 41, 42):

- № 0000471502 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року в сумі 34157665 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8539416 грн.;

- № 0000481502 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 1900557 грн., з якого основного платежу - 840318 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 169239 грн.

ТОВ «РОСФАРМАДОН» надало до Красноармійської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року 18 липня 2012 року та за липень 2012 року 17 серпня 2012 року з зазначенням залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 34157665 грн., й доданням реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та інших передбачених законодавством додатків (т. 1 арк. спр. 208-229).

31 серпня 2012 року ТОВ «РОСФАРМАДОН» надало до Красноармійської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2012 року у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок липня 2012 року (т. 1 арк. спр. 127-128). В уточнюючому розрахунку вказано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, 34157665 грн. Разом з уточнюючим розрахунком були подані довідка про залишок суми від'ємного значення, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування, роз шифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1 арк. спр. 130-137).

В підтвердження правомірності формування суми бюджетного відшкодування ТОВ «РОСФАРМАДОН» надало 6 та 10 вересня 2012 року (т. 1 арк. спр. 51, 52) до Красноармійської ОДПІ для перевірки копії документів, які підтверджують формування суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року у відповідності до статті 200 ПКУ (т. 1 арк. спр. 58-59, 61-62, 65-115, т. 2 арк. спр. 16-72): договір купівлі-продажу обладнання № 09/2010 від 10 вересня 2010 року зі специфікацією на суму 74987000 грн., в тому числі ПДВ 12497833 грн. 33 коп. та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20 вересня 2010 року, укладені позивачем з ТОВ «Автовокзали Донбасу», акт приймання-передання нерухомого майна від 20 вересня 2010 року, накладні видані ТОВ «Автовокзали Донбасу» № 1 на суму 135000000 грн., в тому числі ПДВ 22500000 грн., № 2 від 20 вересня 2010 року на суму 74987000 грн., в тому числі ПДВ 12497833 грн. 33 коп., рахунки № 64, 65, податкові накладні № 56 від 15 вересня 2010 року на суму 36000000 грн., в тому числі ПДВ 6000000 грн., № 56/1 від 16 вересня 2010 року на суму 38987000 грн., в тому числі ПДВ 6497833 грн. 33 коп., № 57 від 20 вересня 2010 року на суму 135000000 грн., в тому числі ПДВ 22500000 грн., банківські виписки про оплату обладнання платіжними документами № 5, 6, 7 від 15 вересня 2010 року на суму 36000000 грн., № 8, 9, 10, 11 від 16 вересня 2010 року на суму 38987000 грн., про оплату 20 вересня 2012 року нерухомого майна на суму 135000000 грн., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за 3 квартал 2010 року, установчі документи, інші первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Наслідком господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ «Автовокзали Донбасу» обладнання та нерухомого майна стало виникнення у 3 кварталі 2010 року податкового кредиту на суму 34997983 грн. 33 коп., який виходячи з приписів пункту 200.6 статті 200 ПКУ був задекларований позивачем в уточнюючому розрахунку з ПДВ за липень 2012 року.

Апелянт послався на те, що фактично придбання позивачем нерухомого майна не відбулося, хоча КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Красноармійськ зареєструвало 24 вересня 2010 року право власності ТОВ «РОСФАРМАДОН» на цілісний майновий комплекс за адресою м. Красноармійськ, вул. Добропільска, буд. 2, придбаний позивачем у ТОВ «Автовокзали Донбасу» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 20 вересня 2010 року, що підтверджено витягом КП БТІ № 27427565 та витягом з Державного реєстру правочинів (т. 1 арк. спр. 60, 61-62, 63-64). Докази того, що вказаний договір або вчиненні дії з його реєстрації є незаконними у справі відсутні.

Апелянт вказує, що придбаний комплекс не був призначений для безпосереднього використання в господарській діяльності, оскільки за договором № РФД-2510 від 25 жовтня 2010 року (т. 1 арк. спр. 117-118), ТОВ «РОСФАРМАДОН» передало ПАТ «Красноармійський машинобудівний завод» в строкове платне користування майновий комплекс та обладнання, що підтверджено актами прийому-передачі від 25 жовтня 2010 року (т. 1 арк. спр. 119-122). З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що за частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно з частиною 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Оренда плата складає дохід орендодавця, в даному випадку позивача, що свідчить про здійснення господарської діяльності направленої на отримання доходу за рахунок здачі майна в оренду.

Недійсність договорів купівлі-продажу № 09/2010 від 10 вересня 2010 року та від 20 вересня 2010 року, укладених між позивачем та ТОВ «Автовокзали Донбасу», прямо не встановлена законом та не доведена в судовому порядку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Надані позивачем до перевірки податковому органу первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача свідчать про правомірне формування позивачем податкового кредиту, що правильно встановлено судом першої інстанції, та відповідачем протилежного документально не доведено. В справі відсутні докази оформлення документів складених на виконання вказаних договорів з порушенням вимог законодавства.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання ОДПІ на нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Автовокзали Донбасу» угод, ознаки якої податковий орган вбачає з аналізу статей 203, 655, 656, 657, 691 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» слід зазначити, що згідно вказаної норми податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з наведеної норми формування податкового кредиту платником податків не поставлено в залежність від наявності документального підтвердження факту придбання товарів контрагентом платника.

Щодо зазначення Красноармійською ОДПІ того, що позивач отримавши від ТОВ «Юнідо» за договором від 25 серпня 2010 року № Б680/679 грн. грошові кошти за прості іменні акції на суму 211945720 грн., використав їх для розрахунків з ТОВ «Автовокзали Донбасу» за придбане нерухоме майно та обладнання, то з огляду на приписи Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право розпоряджатися своїми коштами на власний розсуд в господарській діяльності, в тому числі для придбання основних та оборотних фондів.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання відповідача на неналежне виконання своїх обов'язків перед бюджетом ТОВ «Автовокзали Донбасу», наявність ознак пов'язаних осіб у позивача ПАТ «Красноармійський машинобудівний завод» та ТОВ «Юнідо», оскільки в справі відсутні документальні докази цих тверджень.

Крім того, порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання. Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України можливість формування платником податку податкового кредиту з ПДВ не поставлено в залежність від наявності чи відсутності в базі даних податкових органів задекларованих податкових зобов'язань інших платників податків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постанові від 29 жовтня 2010 року у справі № 21-14а10 Верховний Суд України зазначив, що Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом ПДВ до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Верховний Суд України в постановах від 31 січня 2011 року у справах № 21-42а10, № 21-47а10 дійшов висновку, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Щодо обраного позивачем способу захисту: скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування та стягнення з Державного бюджету цього ж бюджетного відшкодування за липень 2012 року, правомірно визнаного судом першої інстанції таким, що сформовано з дотриманням вимог законодавства, то з огляду на відсутність документально доведених відповідачами перешкод в отриманні заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування, вона може бути стягнута за рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а відповідачами протилежного доведено, тому апеляційна скарга Красноармійської ОДПІ залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 грудня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва