Постанова № 28258418, 19.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 р. Справа № 2а-3416/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-3416/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго" (надалі за текстом - ТОВ "ННТ "Енерго", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0001922302, прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова 05.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 05.09.2012 року відмовлено в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із прийняттям постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ННТ "Енерго" зареєстровано 21.08.2009 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 1 480 102 0000 044848 та взято на облік 25.08.2009 року за № 24465.

На підставі наказу № 368 від 13.02.2012 року, у період з 14.02.2012 року по 20.02.2012 року фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ННТ "Енерго" з питання правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Оптторгспецзапчастина" за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, ТОВ "Техагроремпоставка" за період з 01.03.2010 року по 31.10.2010 року, ТОВ "Промспецконсалтинг" за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року.

Результати перевірки оформлено актом № 650/235/36623824 від 27.02.2012 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001922302 від 05.03.2012 року.

Фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних ТОВ "ННТ "Енерго" з ТОВ "Тех-агроремпоставка" за період з 01.03.2010 року по 31.10.2010 року; порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого ТОВ "ННТ "Енерго" занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 80673,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Тех-агроремпоставка", в т.ч. за 1 квартал 2010 року в сумі 20000,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 3524,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 43749,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 13400,00 грн..

Відмовляючи в задоволені позовних, вимог суд першої інстанції прийшов до висновку що позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені належними беззаперечними доказами, податковий орган реалізував владну управлінську функцію з дотриманням ч. 2 ст. 19 Конституції України і ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 (далі по тексту-Положення).

Відповідно до п. 2.1 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Аналізуючи вищенаведені норми колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визнання об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визнання об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2010 року між ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех-агроремпоставка» було укладено письмовий правочин №3\ПО про розробку, прийняття та оплату розробки програмного забезпечення «Керуючий комплекс ОТ8», версія 7.3. Сума договору 120000,00 грн. (у т.ч. ПДВ- 20000,00 грн.).

На виконання умов даного договору, ТОВ «Тех-агроремпоставка» виконано розробку програмного забезпечення в сфері інформаційних технологій, а саме: програмного забезпечення «Керуючий комплекс GTS» версія 7.3, яке оформлене актом виконаних робіт №б\н від 29.03.2010р. на суму 120000,00 грн., в тому числі ПДВ- 20000,00 грн., (Договір №3\ПО від 03.03.2010р.), податковою накладною №625 від 10.03.2010р., на суму 11700,00 грн. ( в тому числі ПДВ- 1950,00 грн.), податковою накладною №945 від 29.03.2010р. на суму 108300,00 ( в тому числі ПДВ- 18050,00 грн.) (том № 1 а.с. 180-181).

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту у загальному розмірі 20 000 грн за березень 2010 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.

За матеріалами справи, оплата придбаних послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №5 від 10.03.2010р на загальну суму 11700,00грн. (в тому числі ПДВ - 1950,00 грн..). № 25 від 28.05.2010р на загальну суму 108300,00грн. (в тому числі ПДВ - 18050,00 грн.).

Фізичне переміщення програмного забезпечення відбулось у спосіб передавання СD-дисків (програмне забезпечення) особисто директору підприємства ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» Кулакову О. А. Вищевказані СD-диски з програмами мають дуже малу масу та об'єм.

В подальшому придбане програмне забезпечення було використано позивачем при організації власної господарської діяльності з виробництва та реалізації приладів для перевірки релейного захисту від аварійних ситуацій на підприємствах обленерго, а саме: реалізовано «Виробувальний комплекс РеТест 05\20» в кількості два комплекта. Про що свідчать виписана видаткова накладна № 1 від 20.04.2010р. на суму 230000,00 грн., податкова накладна №1 від 01.03.2010р. на загальну суму 115000,00 грн. (в тому числі ПДВ -19166,67 грн.), податкова накладна №2 від 20.04.2010р (тому числі ПДВ- 19166,67 грн.)

Крім того, 21.06.2010 року між позивачем, ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех¬агроремпоставка» було укладено договір №210610 на загальну суму 21144,00 грн. (в тому числі ПДВ- 3524,00 грн.), предметом якого є постачання комплектуючих виробів в асортименті, а саме: вимірювач тока, кабель інтерфейсної плати приймача та керуючого пристрою, корпус\дисплей\клавіатура, клемники, радіатори, діоди, транзістори, провода, крепеж, плівка та джерело.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Тех-агроремпоставка» виконано поставку, згідно з специфікацією, комплектуючих виробів, що підтверджується виписаною видатковою накладною № 2579 від 30.06.2010р. на суму 21144,00грн., податковою накладною № 2939 від 30.06.2010р. на загальну суму 21144,00грн.

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту у загальному розмірі 3524,00 грн. за червень 2010 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

За матеріалами справи, оплата придбаних послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним доручення №40 від 09.07.2010р на загальну суму 21144,00грн. (в тому числі ПДВ - 3524,00 грн.).

Фізичне переміщення комплектуючих виробів відбулось у спосіб передавання комплектації особисто директору підприємства ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» Кулакову О. А.

В подальшому придбані комплектуючі вироби в асортименті були використані позивачем при організації власної господарської діяльності з виробництва та реалізації приладів для перевірки релейного захисту від аварійних ситуацій на підприємствах обленерго, а саме реалізовано «Испитательний стенд РеТест 05\25» в кількості один комплект від 13.07.2010р. відповідно до видаткової накладної № 2 від 13.07.2010р. на суму 167502,00 грн., про що свідчить виписана податкова накладна №3 від 28.05.2010р. на загальну суму 83751,00 грн. (в тому числі ПДВ - 13958,50грн.) та податкова накладна №6 від 12.07.2010р. на загальну суму 83751,00 грн. ( в тому числі ПДВ- 13958,50 грн.)

01.07.2010 року між ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех- агроремпоставка» було укладено договір №01072010 на загальну суму 202195,20 грн. ( у тому числі ПДВ- 33699,20 грн.), предметом якого є постачання комплектуючих виробів, а саме: транзистори, інтегральні мікросхеми, посилювачі, трансформатори, дроселі, клемми, приймачі, антени, контролери, джерела та корпуси.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Тех-агроремпоставка» поставило комплектуючи вироби, а саме транзистори, Інтегральні мікросхеми, посилювачі, трансформатори, дроселі, клемми, приймачі, антени, контролери, джерела та корпуси, що підтверджується виписаною видатковою накладною видатковою накладною №21558 від 09.07.2010р. на суму 202195,20 грн., податковою накладною № 3261 від 09.07.2010р. на загальну суму 202195,20грн. (в тому числі ПДВ - 33699,20 грн.)

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту у загальному розмірі 33699,20 грн. за липень 2010 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року.

За матеріалами справи, оплата придбаних послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №56 від 05.08.2010р на загальну суму 101097,60 грн. (в тому числі ПДВ - 16849,60грн..), №79 від 06.10.2010р на загальну суму 101097,60 грн. ( в тому числі ПДВ- 16849,60).

Фізичне переміщення комплектуючих виробів відбулось у спосіб передавання комплектації особисто директору підприємства ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» Кулакову О. А.

Придбанні комплектуючі вироби в подальшому були використані для виробництва приладів для перевірки релейного захисту від аварійних ситуацій на підприємствах обленерго, а саме прилада «РелеТестер 05/25» у кількості 7 (сім) комплектів та прилада «Испитательний комплекс РеТест 05\25» в кількості 3 (три) комплекта.

02.09.2010 року між ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех-агроремпоставка» було укладено договір №02092010 про розробку, постачання та передачу програмного забезпечення «Аналізатор аварійних процесів» для аналізування аварійних станів електричних мереж. Сума договору становить 60300,00 грн. ( у тому числі ПДВ- 10050,00 грн.). За додатковою угодою від 01.10.2010 року сума договору становить 140700,00 грн. (у т. ч. ПДВ- 23450,00 грн.).

На виконання умов даного договору, ТОВ «Тех-агроремпоставка» виконано та передано програмне забезпечення «Аналізатор аварійних процесів» для аналізування аварійних станів електричних мереж, що підтверджується актами виконаних робіт №б\н від 10.09.2010р. на суму 60300,00 грн. (в тому числі ПДВ- 10050,00грн.) та №б\н від 07.10.2010р. на суму 80400,00 грн. (в тому числі ПДВ- 13400,00 грн.), податковою накладною №4747 від 10.09.2010р. на суму 60300,00 грн. ( в тому числі ПДВ- 10050,00 грн.) та податковою накладною №5492 від 07.10.2010р. на суму 80400,00 грн. (в тому числі ПДВ- 13400,00 грн.).

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту у загальному розмірі 10500,00 грн. за вересень 2010 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Оплата придбаних послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №111 від 15.11.2010р на загальну суму 140700,00 грн. ( в тому числі ПДВ- 23450,00 грн.)

Фізичне переміщення комплектуючих виробів відбулось у спосіб передавання комплектації особисто директору підприємства ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» Кулакову О. А.

Придбане програмне забезпечення «Аналізатор аварійних процесів» в подальшому використане для виробництва приладів для перевірки релейного захисту від аварійних ситуацій на підприємствах обленерго, а саме приладів «РелеТестер 05\25»» у кількості 7 (сім) комплектів.

Оглянувши податкові накладні, виписані контрагентами позивача для документального оформлення виконання умов договорів, колегія суддів не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та постачальника, одиниці виміру товару, кількість проданого товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій, за якими були сформовані витрати і податковий кредит з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Статтею 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обгрунтованість висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами за вказаний період і правомірність віднесення до складу витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів №3\ПО від 03.03.2010 року укладеного між ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех-агроремпоставка», №210610 від 21.06.2010 року укладеного між позивачем та ТОВ «Тех¬агроремпоставка», №01072010 від 01.07.2010 року укладеного між ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех-агроремпоставка», №02092010 від 02.09.2010 року укладеного між ТОВ «ННТ ЕНЕРГО» та ТОВ «Тех-агроремпоставка».

В той же час, згідно Узагальнення Верховного суду України від 24.11.08 р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Розглядаючи цивільні справи про визнання правочинів недійсними за такою підставою, суди в цілому правильно враховували, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним лише судом.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правочини за цієї підстави потребують визнання їх недійсності рішенням суду. Рішень суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами з підстави їх фіктивності відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго" 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001922302 від 05.03.2012 року. таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р. по справі № 2а-3416/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-3416/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ННТ "Енерго" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001922302 від 05.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2012 р.