Ухвала суду № 28258276, 10.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/7071/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. по справі № 2а-1870/7071/12

за позовом Приватного підприємства "Орхідея-Суми"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Орхідея-Суми" звернулося до Сумської окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Сумах про визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012року: №0000072260/6218 про донарахування податку на прибуток в сумі 73569грн. за основним платежем і 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000082260/6222 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29899грн. за основним платежем та 233грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Сумської окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. адміністративний позов приватного підприємства "Орхідея-Суми" до державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень було задоволено. Визнано протиправними та недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 20.04.2012 року №0000072260/6218 та №0000082260/6222.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Сумах з 5 по 20 березня 2012 року проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Орхідея-Суми»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 30 березня 2012 року №27/2260/30497211/3.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012року: №0000072260/6218 про донарахування податку на прибуток в сумі 73569грн. за основним платежем і 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000082260/6222 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29899грн. за основним платежем та 233грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з безпідставності донарахування позивачу податкового зобов'язання як з податку на прибуток в сумі 151613грн., так і податку на додану вартість в сумі 30322грн. ДПІ у м. Сумах, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 30 березня 2012 року №27/2260/30497211/3, підставами для висновку про завищення валових витрат на суму 162182 грн. став висновок податкового органу про те, що підприємство отримувало збитки від реалізації придбаних кондитерських виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Так, на думку податкової інспекції, починаючи з січня 2011 року ПП «Орхідея-Суми»реалізовувало товар із збитками на загальну суму 162182 грн. Тому частина витрат, понесених підприємством на реалізацію товару, не була використана в господарській діяльності, оскільки реалізація товару здійснювалась із завідомо від'ємним фінансовим результатом, була направлена на отримання збитку. Внаслідок здійснених операцій з реалізації товару, із завідомо від'ємним фінансовим результатом, у ПП «Орхідея - Суми»не виник об'єкт оподаткування - прибуток.

За приписами ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже законодавством визначена господарська діяльність як самостійна, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку (отримання доходу).

Тобто одержання прибутку (отримання доходу) є лише метою господарської діяльності.

Таким чином, закон допускає можливість і не отримання доходу від господарської діяльності в результаті тих чи інших господарських операцій.

Сам по собі факт не отримання доходу у конкретному звітному періоді не свідчить про порушення норм податкового законодавства.

Більш того, відповідно до п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово- господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

В порушення вказаних вимог, відповідачем в акті перевірки не вказано конкретних господарських операцій та конкретного товару, який реалізовувався за цінами нижчими від закупівельних, відсутні порівняння закупівельних цін з цінами реалізації.

Податковим органом не надано ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції жодного документального підтвердження про реалізацію позивачем товарів за цінами нижчими від закупівельних, і не спростовані пояснення представника позивача про те, що підприємство не реалізовувало товарів за цінами нижчими від закупівельних, а збитки підприємства у 1-му кварталі виникли у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам та іншими витратами.

Тобто суд першої інстанції вірно зазначав, що ДПІ в м.Суми не довела того факту, що ПП «Орхідея - Суми» отримало збитки на загальну суму 162182 грн. внаслідок реалізації товару, послуг з завідомо від'ємним фінансовим результатом.

За приписами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, ПП «Орхідея - Суми»на законних підставах віднесло до валових витрат суму 162182 грн.

Що стосується висновків податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Кіпс плюс», ТОВ «Славія», ТОВ «Талісман», а також безтоварність господарських операцій з вказаними контрагентами, то колегія суді зазначає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що приватним підприємством «Орхідея-Суми»було укладено договори поставки товару (цукерок) з ТОВ «Кіпс плюс»(№ 6-ЮЛ від 08.02.11 року), ТОВ «Славія»(№ 8-ЮЛ від 08.02.11 року), ТОВ «Талісман»(№ 7-ЮЛ від 08.02.11 року).

Відповідно до ст.ст.626-629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено судом першої інстанції та не було спростовано у суді апеляційної інстанції, що під час перевірки податковим органом не в повному обсязі було досліджено договори поставки товару (цукерок) з ТОВ «Кіпс плюс»(№ 6-ІОЛ від 08.02.11 року), ТОВ «Славія»(№8-ЮЛ від 08.02.11 року), ТОВ «Талісман»(№ 7-ЮЛ від 08.02.11 року). Зокрема, не враховано, що договором передбачено можливість самовивезення товару від постачальника.

Згідно п.п.1., 11.3., 11.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, (Затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N128/2568, далі Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом. Подорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно п.11.8. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж.

В зв'язку з вищезазначеним відбулося заповнення товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ придбаних на підставі договорів поставки товару (цукерок) з ТОВ «Кіпс плюс», ТОВ «Славія»та ТОВ «Талісман»із зазначенням не всіх характеристик товару. Оскільки Товар згідно зазначених договорів перевозився ПП «Орхідея-Суми»по м.Суми власними силами та транспортом за свій рахунок, то в такому випадку відсутня необхідність підписання товарно-транспортної накладної з боку ТОВ «Кіпс плюс», ТОВ «Славія», ТОВ «Талісман».

З урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в такому випадку цілком достатнім є підписання звичайної видаткової накладної. Оформлення та підтвердження операції таким чином повністю відповідає вимогам чинного законодавства оскільки містить в собі вичерпну інформацію про сторони угоди, її предмет обсяги та строки вчинення.

Місцезнаходження складів вищезазначених підприємств знаходились в м.Суми на вул. 2-га Залізнична, 26.

Згідно вищезазначених договорів, сторони обумовили (п.4.3 Договорів), що Покупець може здійснювати самовивіз придбаної продукції.

Тому ПП «Орхідея-Суми» здійснювало самовивезення придбаної продукції зі складів контрагентів.

З урахуванням викладеного, колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було вірно зазначено, що в такому випадку необхідні лише товарно-транспортні накладні від ПІП «Орхідея-Суми», якими підтверджується перевезення товарів.

Такі накладні було надано податковому органу разом із запереченнями проти акту. Складені ці товарно-транспортні накладні відповідно до вимог п.11.8. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Так як було встановлено у суді першої інстанції позивач вищезазначені товарно-транспортні накладні не надавались податковому ревізору інспектору оскільки не запитувались ним ані усно, ані письмово. Натомість, податковий ревізор не обґрунтовуючи свою позицію стверджував про необхідність ТТН саме від ТОВ «Кіпс плюс», ТОВ «Славія», ТОВ «Талісман»та протиправно не враховував передбачену договорами можливість само вивозу товару позивачем.

Відповідно до п.85.6. ст.85 Податкового Кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

В порушення вказаних вимог кодексу, податковим інспектором під час перевірки відповідний акт не складався.

За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами).

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів - встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

В той же час акт податкової перевірки не містить аналізу діяльності контрагентів позивача: ТОВ «Кіпс плюс», ТОВ «Славія», ТОВ «Талісман».

Так як було встановлено у суді першої інстанції, під час перевірки позивачем надавалися податковому органу листи від постачальників ТОВ «Кіпс плюс», ТОВ «Талісман». Зі змісту листів вбачається, що ТОВ «Кіпс плюс»є офіційним дистриб'ютором ПАО «Харківська бісквітна Фабрика»по м.Суми та Сумській області, фабрика відвантажувала кондитерську продукцію ТОВ «Кіпс плюс»на їх склади, у ТОВ «Кіпс плюс»була ексклюзивна команда для продажу продукції ПАО «Харківська бісквітна Фабрика». Аналогічна інформація міститься в листі АТ «Виробниче об'єднання «Конті»відносно ТОВ «Талісман»в періоди, за які нараховані санкції.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ПП «Орхідея-Суми», як суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами, так само як і дотримання ними норм податкового законодавства.

Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Щодо діяльності контрагентів, то згідно з пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. по справі № 2а-1870/7071/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.