Ухвала суду № 28258054, 06.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р.Справа № 2а-6942/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-6942/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" 14.06.2012 р. звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в якому після зміни предмету позову просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000992330 від 01.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000992330 від 01.03.2012 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником відповідача було надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 27.10.1994 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 14801200000009381, серія А00 № 498328. Перебуває на податковому обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області за № 1917 з 01.11.2002 року. ТОВ "АФАЛІНА" зареєстроване платником ПДВ з 05.10.2002 року.

15.12.2011 року фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "АФАЛІНА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результатом перевірки було складено Акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "АФАЛІНА", код ЄДРПОУ 22701074, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року" № 2360/23-304/22701074 від 15.12.2011 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ТОВ "АФАЛІНА" в порушення п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень невірно визначено об'єкт оподаткування, а саме: до складу витрат 2 кварталу 2011 року по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням витрат попереднього податкового періоду в сумі 2075994,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, задеклароване платником на суму 2075994,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002772330 від 29.12.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ "АФАЛІНА" за 2 квартал 2011 року на суму 2075994,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0002772330 від 29.12.2011 року, ТОВ "АФАЛІНА" було розпочато процедуру адміністративного оскарження, подано скарги до Держаної податкової адміністрації у Харківській області та до Державної податкової служби України. За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0002772330 від 29.12.2011 року було скасоване та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000992330 від 01.03.2012 року, яким ТОВ "АФАЛІНА" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2022201,00 грн. Податкове повідомлення-рішення отримане ТОВ "АФАЛІНА" поштою 06.03.2012р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 році видатків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі видатки можуть враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 2360/23-304/22701074 від 15.12.2011 року, підставами для висновку про порушення ТОВ "АФАЛІНА" п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 2075994 грн. став висновок податкового органу про те, що відповідачем було відображено в податковій декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення за 2010 рік, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Як було встановлено судом першої інстанції ТОВ "АФАЛІНА" в Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, наданої до ДПІ Ленінському районі м. Харкова 14.10.2011 року № 9008559289, відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року від усіх видів діяльності по коду рядка 06.6 у розмірі 2022201,00 грн. При обчислені об'єкта оподаткування була врахована сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по коду рядка 04.9 у розмірі 2022201,00 грн.

До складу від'ємного значення попереднього звітного періоду по коду рядка 04.9 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року №9003036036 від 10.05.2011р., уточнюючий документ № 9004377454 від 21.06.2011 позивачем включено суму неврахованих витрат за 2010 рік, відображених у по коду рядка 06.6 Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 № 9008559289 від 14.10.2011 року у сумі 2022201,00 грн.

Правильність формування та розмір витрат включених ТОВ "АФАЛІНА" до декларації за 2 квартал 2011 року сторонами не заперечуються.

Колегія судів зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (надалі - ПК України), зокрема, розділом III "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01 квітня 2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, підприємство, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 нього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв у той час.

Відповідач правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками 1 кварталу 2011 року не заперечує.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року - це правомірна складова витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на той час.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-6942/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.