Ухвала суду № 28257686, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/5389/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-1870/5389/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тандем СВ"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тандем СВ" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сумах та просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000212305/0/68 від 28 березня 2012 р. про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1119451 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тандем СВ" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000212305/0/68 від 28 березень 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тандем СВ" по податку на прибуток в загальній сумі 1119451 грн., із них 1119450 грн. за основним платежем та одна гривня штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р. прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки при її прийняті судом першої інстанції за результатами з'ясування обставин справи було зроблено помилкові висновки, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, позивачем було надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу відповідача від 22.02.2012р. № 759 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД Тандем СВ" та направлень від 23.02.2012р. № 778, № 779, ДПІ в м. Суми (правонаступником якої являється відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД Тандем СВ" по взаємовідносинам з ПП "Український центр екології" за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.03.2012 р. № 1352/235/32462149/29, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 5.1; п.п. 5.2.1 п. 5.2; п.п. 5.3.9 п. 5.3; п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, всього у сумі 1119450 грн., в тому числі - за 1 квартал 2011 р. - 199721 грн., за 2 квартал 2011 р. - 919729 грн.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000212305/0/68 від 28 березня 2012 р. про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1119451 грн., з них основний платіж - 1119450 грн., штрафна санкція - 1 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку валові витрати по операціям з купівлі палива у ПП "Український центр екології".

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 06.03.2012 р. № 1352/235/32462149/29, підставами для висновку про заниження податку на прибуток на суму 1119450 грн. став висновок податкового органу про те, що правочини укладені від імені ПП „Український центр екології" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства

Вказаний висновок податкового органу був зроблений на підставі актів перевірки контрагента позивача ПП „Український центр екології", з яких вбачається, що у нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, податковий кредит сформовано по контрагенту, який не є платником ПДВ, згідно частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст.228 ЦК України, вбачаються підстави за травень 2011 р. для визнання угод нікчемними.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ "ТД Тандем СВ" та ПП "Український центр екології" було укладено договір поставки № 01 від 28 березня 2011 року, згідно умов якого постачальник (ПП "Український центр екології") зобов'язується передати покупцю (ТОВ "ТД Тандем СВ"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти. Кількість товару, що поставляється постачальником і приймається покупцем визначається відповідно до супровідних документів (рахунків, накладних, товарно-транспортних накладних).

Постачальник зобов'язувався відвантажити товар у кількості і в строк, що узгоджені сторонами по заявці покупця. У разі самовивозу товару покупцем, він самостійно забезпечує своєчасну подачу автотранспорту відповідно до узгодженого з постачальником місця, графіку та часу відвантаження, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур постачальника в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х днів з дня отримання товару.

ПП "Український центр екології" за період з 28.03.2011 по 26.05.2011 відвантажив ТОВ "ТД Тандем СВ" передбачений договором товар.

Відвантаження товару, поставки його, отримання та оплати товару позивачем оформлено документально і підтверджується матеріалами справи:

- копіями видаткових накладних № 28/1 від 28.01.2011р., № 30/1 від 30.03.2011р., № 1/1, 1/2, 1/7 від 01.04.2011р., № 4/1 від 04.04.2011 р., № РН-5/1 від 05.04.2011р., № РН-8/13 від 09.04.2011р., № РН-8/16 від 11.04.2011р., № РН від 21.04.2011 р., № РН-27/4 від 27.04.2011р., № РН-28/1 від 28.04.2011р., № РН-30/1 від 30.04.2011р., № РН-10/1 від 10.05.2011р., № РН-12/2 від 12.05.2011р., № РН-13/16 від 13.05.2011р., № РН-19/7 від 19.05.2011р., № РН-27/1 від 26.05.2011р.;

- копіями товарно-транспортних накладних № 28/1 від 28.03.2011 р., № 30/1 від 30.03.2011р., № 190 від 01.04.2011р., №1/7 від 01.04.2011р., № 207 від 04.04.2011р., № 210 від 05.04.2011р., № 210 від 11.04.2011р., № 268 від 21.04.2011р., № 268 від 27.04.2011р., № 269 від 28.04.2011р., № 268 від 30.05.2011р., № 282 від 10.05.2011р., № 317 від 12.05.2011р., № 341 від 14.05.2011р., № 347 від 19.05.2011р., № 362 від 27.05.2011р.;

- копіями прибуткових накладних №28/1 від 28.03.2011 р., № 30/1 від 30.03.2011 р., № 1/1, № 1/2, № 1/7 від 01.04.2011р., № 4/1 від 04.04.2011р., № 5/1 від 05.04.2011р., № ПН-8/13 від 09.04.2011р., № 8/16 від 11.04.2011р., № РН від 21.04.2011р., № 27/4 від 27.04.2011р., № 28/1 від 28.04.2011р., № рн-30/1 від 30.04.2011р., № 10/1 від 10.05.2011р., № 12/2 від 12.05.2011р., № 13/16 від 13.05.2011р., № 19-7 від 19.05.2011р., № 27/1 від 26.05.2011р.;

- копіями банківських виписок на підтвердження проведення розрахунків за отриманий від постачальника товар. Оплата за поставлений товар проведена позивачем в безготівковій формі в повному обсязі.

Послуги з транспортування нафтопродуктів надавались ТОВ "Петроль-РЗС" м. Харків, що підтверджується копією договору на перевозку нафтопродуктів автомобільним транспортом №143/09 ТР від 19.10.2009р.

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач не подав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновку Державної податкової інспекції у м. Сумах стосовно порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тандем СВ"вимог п. 5.1; п.п. 5.2.1 п. 5.2; п.п. 5.3.9 п. 5.3; п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Також, колегія судів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податків поширюється тільки на окремо взятого платника цих податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Вказана позиція також підтверджується Рішенням Європейського суду з прав людини, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнається джерелом права, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірного правочину вмотивований виключно посиланням на акт податкової інспекції на обліку в якій знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірної фінансово-господарської операції та встановлено відсутність підстав для збільшення позивачу суми податку на прибуток.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-1870/5389/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.