Ухвала суду № 28257619, 08.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 р.Справа № 1616/2а-2443/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 06.02.2012р. по справі № 1616/2а-2443/11

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області , Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИЛА:

23.06.2011р. ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним дії Головного Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік;

- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести перерахунок розміру грошової допомоги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;

- стягнути з Головного Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь позивача не доплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.

За наслідками розгляду справи у порядку письмового провадження постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2012р. позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі, передбаченому ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії' їх соціального захисту".

Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2011 рік в розмірі, передбаченому ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії' їх соціального захисту", в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та здійснити виплату за 2011 рік з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Головне Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2012р скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Головне Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації зазначило, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані приписи ст.ст. 17, 19, 48, 95, 116, 117, 124 Конституції України, положень Бюджетного кодексу України, ст.ст. 14, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011р. № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», що призвело до неправильного вирішення справи.

Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2012р скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані приписи ст.ст. 17,19,48, 95, 116, 117, 124 Конституції України, положень Бюджетного кодексу України, ст.ст. 14, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011р. № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня в розмірі передбаченому ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 3 мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно посвідчення серії В-І № НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.

Положення щодо визначення правового статусу ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення закріплено в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р.

Статтею 14 зазначеного Закону встановлено пільги для учасників війни. Відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Між тим, позивачу відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2011 році грошова допомога до 5 травня позивачу виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі. передбаченому ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 3 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 06.02.2012р. по справі № 1616/2а-2443/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.