Ухвала суду № 28257553, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-8549/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

представника позивача Голубовського І.В.

представника відповідача Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-8549/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Еліт-продакшн" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 р. № 0000162303 та № 0000152303.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову про задоволення позовних вимог з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, письмових пояснень, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Еліт-продакшн" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.09.2011 р. та складено акт перевірки № 27/23-03-05/31800879 від 17.01.2012р.

За висновками акту перевірки, позивачем порушено:

-п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. на суму 29 075 грн. (24 300 грн. за 2010 р., 4 775 грн. за І квартал 2011 р.) внаслідок завишення валових витрат, які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами.

-п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок заниження ПДВ на суму 23 260 грн. (за 2010 р. - 19 440 грн., за 2011 р. - 3 820 грн.) за рахунок незаконно сформованого податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Технопром.Бум» (а.с 33)

31.01.2012 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова винесено податкові повідомлення рішення:

-№ 0000162303 по ПДВ в загальному розмірі 28121,00 грн. (за основним платежем -24300,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 3821,00 грн.);

-№ 0000152303 по податку на прибуток в загальному розмірі 35151,00 грн. (за основним платежем - 29075,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 6076,00 грн.) (а.с.34,35).

В межах процедури адміністративного узгодження за результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС у Харківській області № 1598/10/10-212 від 06.04.2012 р. скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова №0000162303 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 040,0 грн. (основний платіж) та збільшено зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0000162303 в частині штрафної (фінансової) санкції на суму 1 040,0 грн. В іншій частині оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.36-37).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з висновку, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв на підставі, в межах та порядку, передбачених законодавством, висновки податкової перевірки відповідача є обґрунтованими та не спростовані позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 17.05.2010 р. № 06/147; 10.06.2010 р. № 152; 15.07.2010 р.№ 157; 10.08.2010 р. № 160; 01.09.2010 р. № 163; 15.09.2010 р № 167; 25.10.2010 р. № 170 між позивачем (замовник) та ТОВ "Технопром.Буд" (виконавець) укладені договори № 06/147, № 152, № 157, № 160 , № 163, № 167, № 170 (а.с. 42,46,49,52, 55, 58,61), спільним предмет яких є:

-роботи щодо налагодження струмового захисту, захисту замикання на землю, схем масляних вимикачів і сигналізації;

-випробування ізоляції електричних ланцюгів, ізоляторів масляних вимикачів;

-вимірювання перехідних опорів контактів апаратів зняття векторних діаграм.

Крім того, 01.12.2010 р. вище вказаними суб'єктами укладено угоди:

-№ 178 про виконання робіт випробування ізоляції силових кабельних ліній випрямленим струмом високої напруги (а.с.64) ;

-№179 на проведення ремонту високовольтного кабельного вводу, визначення місця пошкодження, земляні роботи, прокладку кабельної лінії, встановлення високовольтних муфт (а.с. 67).

10.12.2010 р. позивачем та ТОВ "Технопром.Буд" укладено договір № 180 по виконанню робіт реконструкції і наладки високовольтної конденсаторної установки (а.с. 70).

20.01.2011 р. вказаними особами укладено договір по виконанню ремонтних робіт кабеля, перевірки цілісності кабеля, випробування високовольтної лінії та фазіровці жили кабеля (а.с.73).

На підтвердження факту виконання господарських операцій за вказаними правочинами позивачем надано виписані ТОВ "Технопром.Буд":

-протоколи погодження договірної ціни (а.с. 43, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, );

-акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 44, 47 зворот, 50 зворот, 53 зворот, 56 зворот, 59 зворот, 62 зворот, 65 зворот, 68 зворот, 71 зворот, 74 зворот);

-податкові накладні (а.с. 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75).

Судом встановлено, що на підставі вказаних первинних документів позивачем визначено показники по валовим витратам вартості робіт та податковому кредиту за операціями з ТОВ "Технопром.Буд".

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6. ст.198 ПК України).

За змістом положень ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До валових витрат не включається виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Аналогічні за змістом норми містяться в ст. 139 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку на нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу

державної податкової служби, митного органу.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні бухгалтерські документи і облікові документи можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні мати наступні реквізити: назва документа (форма); дата і місце складання: назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст і обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не є достатніми в підтвердження вчинення господарських операційй, з якими податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на віднесення відповідних сум за господарськими операціями до валових витрат або податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що надані податкові накладні, мають недоліки, оскільки обсяг господарської операції з поставки робіт, що вказаний в графі 3 "Номенклатура поставки товарів", не відповідає обсягу господарської операції з поставки робіт, що вказаний в договорах та актах приймання-передачі.

Вартісні показники господарських операцій за актами приймання - передачі та податковими накладними є однаковими, що суперечить закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані акти виконаних робіт не містять визначення конкретних видів робіт, строків їх виконання, не зазначено осіб, які здійснювали ці роботи, період часу на їх здійснення, що суперечить вимогам ст..9 Закону « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В той же час позивачем не надано затребувані в порядку ст. 11 КАС України судом першої інстанції калькуляції вартості робіт в розрізі конкретного виду зазначених в перинних документах робіт, як-то: 1) налагодження струмового захисту, захисту замикання на землю, схем масляних вимикачів і сигналізації; 2) випробування ізоляції електричних ланцюгів і ізоляторів масляних вимикачів; 3) вимірювання перехідних опорів контактів апаратів зняття векторних діаграм. Не надано таких доказів і до апеляційного суду.

Не надано протоколів випробувань ізоляції силових кабельних ліній струмом високої напруги.

Інших доказів виконання конкретних видів робіт з розрахунком вартості по кожній окремій операції із посиланням на строки виконання робіт позивачем не надано.

З довідок видів діяльності позивача та його контрагента вбачається, що зазначені підприємства не мають правоздатності здійснювати роботи з випробування ізоляції силових кабельних ліній випрямленим струмом високої напруги, випробування високовольтної лінії тощо. Також не надано позивачем доказів наявності дозвілу у ТОВ «Технопром.Буд» на здійснення зазначених в договорі робіт, а також протоколів вимірювань та випробувань

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про існування об'єктивної необхідності у вчиненні та виконанні угод з ТОВ "Технопром.Буд" (забезпечення виконання позивачем робіт для субабонентів з обслуговування, профілактичного ремонту та утримання електромереж і енергозберігаючого обладнання), однак не надає доказів і не наводить конкретних суб'єктів, з якими він перебуває у договірних зобов'язаннях з цього приводу.

Надані на спростування висновків перевірки документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам позивача з контрагентом не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій за угодами між позивачем та його контрагентом.

Зміст первинних документів наданих суду по угодам між позивачем та його контрагентом лише формально відтворює предмет договору та не свідчить про реальність виконання угод.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, на підтвердження доказу реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом надав рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2012р. по справі за позовом ТОВ " Еліт-Продакшн" до ТОВ "Технопром.Буд" про визнання недійсним договору. Зазначеним рішенням ТОВ " Еліт-Продашн" відмовлено в задоволені позову.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2012 р. у справі № 5023/4518/12, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Еліт-Продакшн» до ТОВ «Технопром.Буд» про визнання недійсними договорів № 06/147 від 17.05.2010 р., №152 від 16.06.2010 р., № 157 від 15.07.2010 р., № 160 від 10.08.2010 р., №163 від 01.09.2010 р., № 167 від 15.09.2010 р. № 170 від 25.10.2010 р., № 178 від 29.12.2010 р., №179 від 01.12.2010 р., №180 від 10.12.2010 р., № 182 від 20.01.2011 р. з підстави висновків позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.Буд» (акт від 05.07.2011 р. № 1428/2343655074) та податкової перевірки ТОВ «Еліт-Продакшн» (акт № 27/23-03-05/31800879 від 17.01.2012р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не був предметом судового розгляду в господарській справі № 5023/4518/12 договір між ТОВ «Еліт-Продакшн» та ТОВ «Технопром.Буд» № 152 від 10.06.2010 р., тому жодних обставин щодо вказаного правочину рішенням господарського суду не встановлено.

Інші договори господарським судом досліджувалися на предмет відповідності ст. 228, 234 ЦК України.

В межах вказаної господарської справи не встановлено відсутності умислу щодо настання реальних наслідків (фіктивності) правочинів між ТОВ «Еліт-Продакшн» та ТОВ «Технопром.Буд» і не підтверджено наявності ознак нікчемності правочину, передбачених ст. 228 ЦК України.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова в акті перевірки позивача не робиться висновок про нікчемність угод, укладених з ТОВ «Технопром.Буд», тому встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2012 р. у справі № 5023/4518/12 обставини не підтвердження нікчемності договорів № 06/147 від 17.05.2010 р., №152 від 16.06.2010 р., № 157 від 15.07.2010 р., № 160 від 10.08.2010 р., №163 від 01.09.2010 р., № 167 від 15.09.2010 р. № 170 від 25.10.2010 р., № 178 від 29.12.2010 р., №179 від 01.12.2010 р., №180 від 10.12.2010 р., № 182 від 20.01.2011 р. даної адміністративної справи не стосуються.

Проведеною перевіркою позивача ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ставиться під сумнів реальність виконання вище вказаних угод.

Рішення Господарського суду Харківської області в частині обставин щодо наявності умислу на створення реальних правових наслідків, мають силу преюдиції в даній адміністративній лише щодо моменту укладення договорів, оскільки обставини реальності виконання робіт за спірними угодами господарським судом не досліджувалися.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновки акту податкової перевірки, що покладені відповідачем в основу спірних податкових повідомлень-рішень підтверджуються, підтверджено у судах обох інстанцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-продакшн" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-8549/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 р.