Постанова № 28257513, 24.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р. Справа № 1609/2а-5405/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради на постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2011р. по справі № 1609/2а-5405/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу,

ВСТАНОВИЛА:

07.06.2011р. ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом, в якому просила визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київському районної в м.Полтаві ради (надалі - відповідач) щодо не нарахування та невиплати їй як учаснику бойових дій щорічної (до 5 травня) разової грошової допомоги відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007-2011 роки в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2007-2011 роки, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням раніше сплачених мені сум.

За наслідками розгляду справи у порядку скороченого провадження постановою Киїівського районного суду м. Полтави від 11.07.2011р. позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення в Київському районі м. Полтава по відмові ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги до 5 травня у 2011 році, передбачену ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» неправомірними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення в Київському районі м.Полтави нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2011 рік, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням раніше сплаченої суми.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Киїівського районного суду м. Полтави від 11.07.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані приписи ст. ст. 95, 116, 117, 124 Конституції України, положень Бюджетного кодексу України, ст.ст. 13, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня в розмірі передбаченому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 5 мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно посвідчення серії АБ № НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Положення щодо визначення правового статусу ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення закріплено в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено пільги для учасників бойових дій. Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Між тим, позивачу відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня виплачувалась грошова допомога у 2007 році - в розмірі 280 грн., у 2008 році - 350 грн., у 2009 році - 380 грн. У 2011 році грошова допомога до 5 травня позивачу виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі. передбаченому ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, суд першої інстанції при винесенні рішенні не взяв до уваги, що відповідно до Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 р. N 147 завданнями Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є: підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат; здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат; здійснення вхідного обліку та контролю документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, підприємств, організацій та установ; підготовка та передання органам праці та соціального захисту населення документи з питань виплати соціальної допомоги, інших грошових виплат через державні підприємства зв'язку та установи банків.

Таким чином, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює покладений на нього обов'язок щодо виплати щорічної допомоги до 5 травня в межах завдань, встановлених Типовим положенням про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Отже переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова у через невідповідність висновків суду обставинам справи підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради задовольнити частково.

Постанову Киїівського районного суду м. Полтави від 11.07.2011р. по справі № 3а-5405/11/1605 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання суб`єкта владних повноважень провести виплату недосплаченої суми одноразової грошової допомоги до 5 травня задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради в частині нарахування, а Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в частині невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, в розмірі передбаченому ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради нарахувати, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, в розмірі передбаченому ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" а саме п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням проведених виплат.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.