Ухвала суду № 28257438, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-4840/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківмолпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. по справі № 2а-4840/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківмолпром"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати недійсними повністю з моменту їх прийняття та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000442302 від 20 лютого 2012 року, № 0002182302 від 13 грудня 2011 року та № 00004171702 від 13 грудня 2011 року, винесені Державною податковою інспекцією у Московського районі м. Харкова відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківмолнром". Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.12р. відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до направлень від 28.10.2011р. №1490, №1491 відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківмолпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 3472/23/34859842 від 24.11.2011 року.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлені порушення позивачем вимог п.п.1.32 ст.1 п.п.4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.5.9 ст.5, ст.8 п. 11.2.1 п.11.2 п.11 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 606179,00 грн., в порушення п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 99078,00 грн.; пп. 4.2.15.П.4.2 ст. 4, п.п. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у результаті чого не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб у листопаді 2010р. на суму 1847,02 грн.; п. 19.2. (б) ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та Порядоку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.09.2003р № 451 не включення до податкового розрахунку ф.1-ДФ за 4 кв.2010р. суми доходів, що виплачуються приватним підприємцям за придбані товари (отримані послуги) з ознакою доходу „42"; п. 176.2 (б) ст.176 , абз.1 п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України та порядоку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.20Юр № 1020; заповнення податкових розрахунків за ф. 1-ДФ з неповними даними , а саме: не включення до податкового розрахунку за ф. 1-ДФ за 1- 2 кв. 2011р. суми доходів, що були виплачені директору підприємства у вигляді поворотної матеріальної допомоги з ознакою доходу „153".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000442302 від 20 лютого 2012 року, № 0002182302 від 13 грудня 2011 року та № 00004171702 від 13 грудня 2011 року.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність винесених Державною податковою інспекцією у Московського районі м. Харкова відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківмолнром" податкових повідомлень-рішень № 0000442302 від 20 лютого 2012 року, № 0002182302 від 13 грудня 2011 року та № 00004171702 від 13 грудня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Тобто, в податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку в зв'язку з продажем товарів (робіт, послу) з метою отримання доходу. Витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Харківмолпром" після виділу від ТОВ "Молокопродукт Зачепіллівський молокозавод" отримало згідно з розподільчого балансу та актом приймання передачі від 31.12.2006р. кредиторську заборгованість в розмірі 870037,07грн. На момент проведення перевірки дана сума не була списана та не віднесена до складу його валових доходів відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу. Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) платник податку - покупець на дату оприбуткування товару або на дату фактичного отримання результатів робіт (послуг) збільшує валові витрати виробництва. При цьому в разі затримки оплати вартості товарів (робіт, послуг) у покупця виникає кредиторська заборгованість.

З аналізу норм статті 257 Цивільного кодексу вбачається, що якщо сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності (загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та на підставі пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону включається до складу його валових доходів. На підставі вищенаведеного в порушення пункту п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 , пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 даного Закону України підприємство занизило валові доходи в сумі 870037 грн.

Згідно з оборотно-сальдової відомості за 4 кв. 2010 року відповідачем виявлено, що на рахуноку 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів" лічився дохід від безоплатно отриманих активів в сумі 241382,50 грн, які не віднесені до складу валових доходів під час безоплатного отримання активів, що в свою чергу занижує об'єкт оподаткування податку на прибуток в сумі 60346 грн. В порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, з урахуванням змін і доповнень підприємством занижено валовий дохід в сумі 241382,50 грн.

Відповідачем виявлено безпідставне списання суми давальницької сировини до складу валових витрат без мети отримання продуктів переробки даної сировини (в подальшому економічних вигод), а саме списання її відразу на бухгалтерський рахунок 93 (в кореспонденції Дт 93 Кт 209).

Позивачем 04.05.2011р. до ДПІ був наданий лист з розшифровкою декларації по податку на прибуток за 1 кв. 2011 р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в строках декларації по податку на прибуток. Підприємством уточнювався рядок 04.1, який збільшується на суму 690514,00 грн., рядок 04.3 збільшується на суму 1559,00 грн., рядок 04.4 збільшує на суму 473,00,00 грн., рядок 04.6 збільшує на суму 9,00 грн., рядок 04.13 збільшується на суму 699,00 грн., декларації з податку на прибуток за 2010 рік. На письмовий запит про надання пояснень та документального підтвердженням щодо достовірності вказаних показників в цьому листі до перевірки не предоставлено. Таким чином, ТОВ "Харківмолпром"в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР відповідачем встановлено завищення суми валових витрат за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 690514,00 грн.

При аналізі оборотно-сальдової відомості по квартально відповідачем виявлено реалізацію товарів нижче собівартості, а саме при проведенні розрахунків (рахунок 702/1,2-(рах.902+рах92+рах.93) виявлено реалізацію товарів нижче собівартості на загальну суму 267358,00 грн., в т. ч. за 3 кв. 2010р. на суму 67114 грн., за 4 кв. 2010р. на суму 20091 грн., 1 кв. 2011р. на суму 22844 грн. та 2 кв. 2011 на суму 157309 грн. П.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, визначено, що господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Харківмолпром" в порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) завищено валові витрати з придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму на загальну суму 267358,00 грн., в т. ч. за 3 кв. 2010р. на суму 67114 грн., за 4 кв. 2010р. на суму 20091 грн., 1 кв. 2011р. на суму 22844 грн. та 2 кв. 2011 на суму 157309 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. в сумі 43709 грн. на підставі таких документів: обігово-сальдові відомості по рахунку 10 "Основні засоби", накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей. Перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 07 Декларацій „Сума амортизаційних відрахувань" на суму 41199 грн.

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби."

При проведенні перевірки на підставі аналізу оборотно-сальдової відомості за 4 кв. 2010 року та оборотно-сальдових відомостей по рахунках 681, 361, 702, 281, 902 за 4 квартал 2010 року відповідачем встановлено, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закон України "Про податок на додану вартість" підприємством не включено до податкових зобов'язань суми ПДВ у розмірі 99078 грн. від реалізації товарів.

Відповідно до п.п.4.2.15.п.4.2 ст. 4 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003р "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2011р. з каси підприємства директору Дімову Д.П. були видані грошові кошті під звіт для виконання окремої цивільно-правової дії (видатковий касовий ордер № 5 від 01.11.2010р. на суму - 8970,0 грн., видатковий касовий ордер №6 від 04.11.2010р. на суму - 1500,60 грн..

Податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого строку, є особа, що надала такі суми під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми.

Відповідачем встановлено, що авансові звіти та документи, що підтверджують витрати директором таких коштів, для перевірки не надані. Кошти, що були отримані директором, до каси підприємства не повернуті, та з суми заробітної плати, сума надмірно сплачених коштів не утримувалась. Підприємством самостійно не утриманий податок з доходів фізичних осіб.

Таким чином у ході перевірки позивача було встановлено неутримання та неперерахування у листопаді 2010р. податку з доходів фізичних осіб у сумі 1847,02 грн., з суми надмірно витрачених коштів, які були надані директору підприємства під звіт, чим порушено пп. 4.2.15.п.4.2 ст.4, п.п. 9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме кошти, отримані під звіт та не повернуті у встановлений термін, включаються до місячного сукупного оподатковуваного доходу громадян та оподатковуються за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 Закону. При цьому, об'єкт оподаткування визначається із застосуванням "натурального" коефіцієнту, відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону № 889-ІV всього по податку з доходів фізичних осіб донараховано - 1847,02 грн.

В силу ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0000442302 від 20 лютого 2012 року, № 0002182302 від 13 грудня 2011 року та № 00004171702 від 13 грудня 2011 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківмолпром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. по справі № 2а-4840/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.