Постанова № 28256774, 25.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/217/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишева Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 25.12.2012р.:

від позивача: Зайцев С.М., довіреність № 10 від 03.01.2012р.;

від відповідача: Некрасов О.В., довіреність №5 від 12.07.2012р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт»та Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області

від 09 квітня 2012 року

по справі № 5017/217/2012

за позовом: Одеської залізниці

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт»

про стягнення 1899055,32 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012 (суддя Брагіна Я.В.) частково задоволено позов Одеської залізниці до ПАТ «Ексімнафтопродукт»про стягнення 1899055,32 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 25187,84 грн., 64177,12 грн. - 3% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1787,30 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що 01.06.2008р. між Одеською залізницею та ВАТ «Ексімнафтопродукт», перейменованого на ПАТ «Ексімнафтопродукт»укладено договір про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип, згідно з п. 13 якого підприємство сплачує залізниці грошові кошти за подачу та забирання вагонів у розмірах наведених у таблиці №2 розділу 2 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; за користування вагонами (контейнерами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за користування вагонами, що не з вини залізниці простоюють на станції та на підходах до неї в затриманих поїздах в очікуванні подачі. Як свідчать накопичувальні картки відповідач не підписав їх, тобто не погодився із тим, що вагони були затримані з вини відповідача, тому на зворотному боці накопичувальних карток написав заперечення, також матеріали справи свідчать, що позивач не надав докази, які б підтверджували виконання п. 14 договору, а саме: проведення звіряння між сторонами та складання акту звіряння. Рішенням господарського суду Одеської області у справі №24/98-10-3315 від 13.10.2010р., яке набрало законної сили, позов Одеської залізниці до ПАТ «Ексімнафтопродукт»про стягнення плати за зберігання вантажу задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 12593918,04 грн.. Оскільки рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. набрало законної сили 15.11.2011р., у відповідача виникло зобов'язання сплатити борг в сумі 12593918,04 грн. за затримку вагонів із 16.11.2011р.. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виникло грошове зобов'язання щодо сплати за користування вагонами в сумі 12593918,04 грн. з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2010р., враховуючи Правила розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000, №644, зареєстрованого в Міністерстві транспорту України від 24.11.2000 року за №864/5085, якими передбачено, зокрема, що «у разі недосягнення домовленості щодо плати за користування вагонами спірні питання вирішуються в претензійно-позовному провадженні»та п. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, згідно якого цивільні права та обов'язки можуть виникати із рішення суду. Проте, відповідач заборгованість не сплатив, про що не заперечував представник відповідача, тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 16.11.2011р. по 16.01.2012р..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ПАТ «Ексімнафтопродукт»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не враховано той факт, що про своє бажання стягнути з ПАТ «Ексімнафтопродукт»індекс інфляції та трьох процентів річних, нарахованих у зв'язку з несплатою 12593918,04 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах в січні - березні 2010 року, позивач заявив лише в січні 2012 року, але нарахував їх за період, коли спір по справі №24/98-10-3315 про стягнення зазначеної суми навіть ще не знаходився на вирішенні в судових інстанціях. В якості нормативного обґрунтування стягнення 3 процентів річних і інфляційних, позивач та суд першої інстанції послалися на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, між тим, даною нормою права передбачаються спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. У даних правовідносинах строк виконання зобов'язання встановлений сторонами у договорі № 1/20 від 01.06.2008р., укладеному між Одеською залізницею та ВАТ «Ексімнафтопродукт»про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип. Так, згідно з п. 14 оплата здійснюється в порядку попередньої оплати. Однак «У випадку зауважень з боку Підприємства до змісту документації, незгоди Підприємства з рахованими залізницею сумами, остаточні розрахунки та підписання накопичувальних карток проводяться після проведення Підприємством перевірки всієї документації, проведення сторонами звірення, складання акту звірення.»У правовідносинах, щодо яких позивач просив стягнути 3 % річних та індекс інфляції, мав місце випадок, коли ПАТ «Ексімнафтопродукт»не погодилося із нарахованими залізницею сумами, в той час як ані перевірка документації, ані звірення сторонами проведено не було, акт звірення також не підписувався, а отже, зважаючи на викладене, вважаємо застосування норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України цілком безпідставним та застосування спеціальних правових наслідків прострочення неможливим, оскільки згідно з умовами договору, враховуючи зміст ст.ст. 612, 613, 614, 625 Цивільного кодексу України, був відсутній факт прострочення виконання зобов'язання. Крім того, ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України та ст. 137 Статуту залізниць України встановлюють шестимісячний строк для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, цей шестимісячний строк повинен обчислюватися відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України з дня настання події, що стала підставою для подання позову, такою (подією, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, є виникнення у ПАТ «Ексімнафтопродук»в січні-березні 2010 року грошового зобов'язання перед залізницею, пред'явлення залізницею накопичувальних карток для підписання (лютий-травень 2010 року)та відмову ПАТ «Ексімнафтопродукт»від їх підписання. У подальшому, заявою про зменшення розміру позовних вимог від 27.03.2012р. позивач визначає, що нібито подією, що стала підставою для подання даного позову є пред'явлення вимоги у формі звернення позивача із позовною заявою 28.07.2010р. про стягнення основного боргу у сумі 14781811,8грн., та відмова від сплати зазначених грошових коштів у семиденний строк від дня подання позову, тобто до 04.08.2010р.. При цьому за думкою Одеської залізниці строк виконання грошового зобов'язання відповідачем настав після спливу 7 днів після подання позову про і стягнення грошових коштів, тобто 04.08.2010р.. З моменту виникнення у позивача підстав для звернення в суд з позовом про стягнення 3 % річних та індексу інфляції пройшов рік і біля п'яти місяців. Таким чином, (звертаючись у січні 2012 року з позовом, Одеська залізниця пропустила встановлений шестимісячний строк позовної давності. Про застосування строку позовної давності при вирішенні цієї справи було письмово заявлено представником відповідача 20.02.2012р., ще на початку судового розгляду цієї справи. В порушення вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не зроблено відповідного обґрунтованого розрахунку суми позову. Так, із нього не випливає, за який же період та які документи взяті за основу розрахованих сум, тощо, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Також суд першої інстанції безпідставно залишив без уваги суттєві обставини, на які вказував відповідач, про те, що позивач зробив нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості по платі за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у гонах, які були безпідставно збільшені позивачем на 20% податку на додану вартість, оскільки згідно з п. 5.15 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та сів транзитом через територію і порти України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2012р. по справі №5017/217/2012 апеляційну скаргу ПАТ «Ексімнафтопродукт»прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.05.2012р. о 12:15.

Також не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася Одеська залізниця з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 1259391,80 грн. індексу інфляції за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року, а також 548611,77 грн. 3% річних за період з 05.08.2010р. по 16.01.2012р., так як ДП «Одеська залізниця»вважає помилковим застосування судом положення п. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, оскільки з її змісту вбачається, що обов'язки особи можуть виникати із рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, але акти цивільного законодавства та зокрема, «Правила розрахунків за перевезення вантажів», не передбачають виникнення обов'язку вантажовласника сплачувати плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу (зобов'язання відповідача зі сплатити основного боргу) з моменту набрання чинності рішення суду. Частина 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Зі змісту рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. по справі №24/98-10-3315 вбачається, що у відповідача виникло грошове зобов'язання з оплати 12593918,04 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах у наслідок затримання залізницею вагонів з вантажами на підходах до станції призначення з вини ПАТ «Ексімнафтопродукт»в січні-березні 2010 року та на підставі ст. 46, 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, п. 12 «Правил користування вагонами і контейнерами», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, п. 8 «Правил зберігання вантажів», затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/5087. Вищезазначені нормативні акти визначають випадки коли виникають грошові зобов'язання вантажовласника, але не встановлюють строк виконання зобов'язання. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення вимоги кредитора, зазначене право може бути реалізованим шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Відповідна правова позиція щодо форми вимоги кредитора зазначена Верховним Судом України у постанові від 28.11.2011 по справі №3-127гс-11, Вищим господарським судом України у постановах від 20.10.2011 по справі №10/115 та від 10.11.2009 по справі №2/8-09. Враховуючи, що вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 12.593.918,04 грн. Одеська залізниця пред'явила 28.07.2010р. у формі позовної заяви (позовні вимоги задоволені рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2010 по справі №24/98-10-3315) та відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги - до 04.08.2010 включно. Зазначене свідчить, що суд неправильно застосував ст. 11, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, а висновок суду не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. по справі №5017/217/2012 апеляційна скарга Одеської залізниці також прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. по справі №5017/217/2012 апеляційну скаргу Одеської залізниці на рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012 приєднано до апеляційного провадження по скарзі ПАТ «Ексімнафтопродукт»на рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. по справі №5017/217/2012 задоволено клопотання Одеської залізниці про продовження строку розгляду апеляційних скарг та продовжено строк розгляду апеляційних скарг ПАТ «Ексімнафтопродукт»та Одеської залізниці на рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012 на 15 днів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. зупинено провадження у справі №5017/217/2012 до вирішення справи №№24/98-10-3315 за позовом ДП «Одеська залізниця»про стягнення з ПАТ «Ексімнафтопродукт»12593918,04 грн..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. поновлено провадження у справі №5017/217/2012 з 06.12.2012р. та призначено апеляційні скарги до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ПАТ «Ексімнафтопродукт»та ДП «Одеська залізниця», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця»слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ПАТ «Ексімнафтопродукт»- задовольнити, рішення господарського суду скасувати частково з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.06.08. між Одеською залізницею (залізницею) та ВАТ «Ексімнафтопродукт», перейменованого на ПАТ «Ексімнафтопродукт»(підприємством) укладено договір №1/20 про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип, (а.с.91-93, т.1), відповідно до п.п. 13, 14 якого підприємство сплачує залізниці за подачу та забирання вагонів у розмірах наведених у таблиці №2 розділу 2 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; за користування вагонами (контейнерами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за користування вагонами, що не з вини залізниці простоюють на станції та на підходах до неї в затриманих поїздах в очікуванні подачі, згідно із Статутом залізниць України та Правилами перевезень вантажів, збори і плати сплачуються централізовано за окремим договором з Єдиним технологічним центром по обробці перевізних документів Одеської залізниці на умовах попередньої оплати, розмір попередньої оплати визначається відповідно до об'єму розрахунків за попередній місяць на умові щодобового залишку коштів на рахунку підприємства не менше ніж 5 діб роботи. Остаточні розрахунки та підписання накопичувальних карток форми ФДУ №92 проводяться не пізніше одного робочого дня з моменту їх пред'явлення підприємству. У випадку зауважень з боку підприємства до змісту документації, незгоди підприємства з нарахованими залізницею сумами, остаточні розрахунки та підписання накопичувальних карток проводяться після проведення підприємством перевірки всієї документації, проведення сторонами звірення, складання акту звіряння.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. у справі №24/98-10-3315 позов ДП «Одеська залізниця»до Одеського ВАТ по експорту та імпорту нафтопродуктів (ВАТ «Ексімнафтопродукт»про стягнення 14781811,80 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 12593918,04 грн. (а.с.49-50, т.1).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. у справі №24/98-10-3315 рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. у справі №24/98-10-3315 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено (а.с.51-54, т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011р. постанову Одеського апеляційного суду від 26.07.2011р. у справі №24/98-10-3315 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. залишено без змін (а.с.55-57, т.1).

Отже, рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. набрало законної сили 15.11.2011р., тому у відповідача виникло зобов'язання сплатити борг в сумі 12593918,04грн. за затримку вагонів із 16.11.2011р..

Між тим, ПАТ «Ексімнафтопродукт»не сплатило на користь ДП «Одеська залізниця»заборгованості у розмірі 12593918,04 грн..

Наведене стало підставою для звернення ДП «Одеська залізниця»до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ «Ексімнафтопродукт»про стягнення 1259391,80 грн. інфляційних втрат та 639663,52 грн. -3% річних з моменту виникнення боргу по 16.01.2012р..

Між тим, 13.06.2012р., на момент розгляду справи №5017/217/2012 в апеляційному господарському суді, ПАТ «Ексімнафтопродукт»подало до господарського суду Одеської області заяву.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2012р. по справі №24/98-10-3315 прийнято до розгляду заяву ПАТ «Ексімнафтопродукт»про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2012р. по справі №24/98-10-3315 заяву ПАТ «Ексімнафтопродукт»про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. по справі №24/98-10-3315 скасовано, у задоволенні позову -відмовлено, стягнуто з ДП «Одеська залізниця»на користь ПАТ «Ексімнафтопродукт»витрати по сплаті судового збору за подання заяви.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. по справі №24/98-10-3315 рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2012р. скасовано та відмовлено ПАТ «Ексімнафтопродукт»у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010р. за нововиявленими обставинами, стягнуто з ПАТ «Ексімнафтопродукт»на користь ДП «Одеська залізниця»судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012р. по справі №24/98-10-3315 касаційну скаргу ПАТ «Ексімнафтопродукт»задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2012р. зі справи №24/98-10-3315 залишено без змін. Стягнути з ДП «Одеська залізниця»на користь ПАТ «Ексімнафтопродукт»витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з позовної заяви ДП «Одеська залізниця»просило господарський суд стягнути з ПАТ «Ексімнафтопродукт»1899055,32грн., із яких: 1259391,80 грн. -інфляційні втрати за період з серпня 2010 року по січень 2012 року та 639663,52 грн. - 3% річних за період з 05.08.2010р. по 16.01.2012р., обґрунтовуючи позовні вимоги рішеннями судів у справі №24/98-10-3315 та ст.ст. 11, 509, 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, вищевказаними судовими рішеннями (рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2012р. по справі №24/98-10-3315 та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012р. по справі №24/98-10-3315) встановлено відсутність правових підстав для задоволення позову ДП «Одеська залізниця»про стягнення з ПАТ «Ексімнафтопродукт»заборгованості у сумі 12596918,04 грн. (плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу), оскільки відсутня вина ПАТ «Ексімнафтопродукт»у затримці вагонів.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскільки господарськими судами встановлено відсутність заборгованості, то й відсутні правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі 12596918,04 грн., а отже у задоволенні позову ДП «Одеська залізниця»про стягнення з ПАТ «Ексімнафтопродукт»1899055,32грн., із яких: 1259391,80 грн. -інфляційні втрати за період з серпня 2010 року по січень 2012 року та 639663,52 грн. - 3% річних за період з 05.08.2010р. по 16.01.2012р., слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця»слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ПАТ «Ексімнафтопродукт»- задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012 скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ПАТ «Ексімнафтопродукт»задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 09.04.2012р. по справі №5017/217/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«У задоволенні позову ДП «Одеська залізниця»відмовити.»

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р №26003000001 в Одеській філії АК «Експрес-банк», МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт» (65003, м. Одеса, вул. Наливна, 15, р/р №26003125671, друга Одеська філія ВАТ АКБ «Укргазбанк», МФО 328588, код ЄДРПОУ 22465515) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. 67 коп..

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 26.12.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.