Постанова № 28256659, 20.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа № 5015/2096/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого судді Кравчук Н.М.суддів Мирутенко О.Л. Якімець Г.Г. розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(надалі ПАТ «Універсал Банк») б/н та б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012р.

у справі № 5015/2096/12

за позовом: ПАТ «Універсал Банк», м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(надалі ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»), м. Львів

про стягнення 1 827 412, 75грн.,

з участю представників сторін:

від позивача: Тітаренко О.О. -представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з`явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2012р. у справі № 5015/2096/12 (суддя Деркач Ю.Б.) позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк»до ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»про стягнення 1 827 412,75грн. задоволено частково. Судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. Стягнуто з відповідача на користь позивача 893 886,32грн. заборгованості по сумі кредиту, 243 742,59грн. процентів за користування кредитом, 337 200,94грн. процентів за прострочене користування кредитом та 29 496,59грн. судового збору. У решті частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 76 980,88грн. заборгованості по кредиту, 64 599,66грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 203 339,07грн. заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом, суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду вважає незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оспорюваного рішення помилково не враховано суму строкової заборгованості у розмірі 76 980,88грн. Окрім того, судом безпідставно застосовано позовну давність, в порядку вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України на підставі «відзиву-клопотання», поданого відповідачем. Також скаржник зазначає, що факт подання заяви про визнання Банку кредитором у справі про банкрутство свідчить про переривання з 21.04.2010р. строку позовної давності на підставі ст.. 264 ЦК України щодо стягнення заборгованості по відсотках та підвищених відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. у

складі колегії суддів: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Данко Л.С. та Мирутенко О.Л. апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк»б/н та б/д прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2012р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р., у зв`язку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відрядженні, у склад колегії суддів для розгляду справи № 5015/2096/12 господарського суду Львівської області введено замість судді Мирутенка О.Л. -суддю Якімець Г.Г.

У зв`язку із зміною складу колегії суддів, розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 20.09.2012р. задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 25.10.2012р. В судовому засіданні 25.10.2012р., з метою повного, всестороннього і всебічного дослідження всіх обставин справи, судом оголошено перерву до 08.11.2012р., про що сторони ознайомлені під розписку. В судовому засіданні 08.11.2012р. перерву продовжено до 20.12.2012р. про що сторони ознайомлені під розписку.

Розпорядженням Голови суду від 20.12.2012р., у зв`язку з перебуванням судді Данко Л.С. у відпустці, у склад колегії для розгляду справи, введено замість судді Данко Л.С. -суддю Мирутенка О.Л., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2012р. та в поясненнях до апеляційної скарги, поданих останнім в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі підтримав та наполягає на її задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте в попередніх судових засіданнях проти доводів скаржника заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ВАТ «Банк Універсальний»(правонаступником якого є ПАТ «Універсал банк») (Банк) та ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»»(Позичальник) 18.05.2007р. було укладено кредитний договір № 10/46К-07 із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в розмірі 1 935 360,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, на підставі відповідної додаткової угоди, а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, належним чином його використовувати та повернути до 17.05.2012 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 18,5% річних.

Додатком № 1 до вказаного договору та додатком № 1 до додаткової угоди № 2 від 30 квітня 2009 року сторони визначили строки погашення кредиту згідно з графіком погашення платежів за період з 30.04.2009 року по 30.11.2011 року (а.с. 36).

Пунктом 1.3.1.2 додаткової угоди № 2 до кредитного договору передбачено, що з 01.09.2008 року по 29.04.2009 року за користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 19,5 процентів річних, а за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 24 проценти річних, яка застосовується до всієї простроченої суми (а.с. 17).

Відповідно до п. 1.3.1.3 додаткової угоди № 2 до кредитного договору, починаючи з 30.04.2009 року за користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 21,5 процентів річних, а за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 30,5 процентів річних, яка застосовується до всієї простроченої суми.

Пунктом 1.2.2. додаткової угоди № 2 до кредитного договору Позичальник зобов'язався у повному обсязі повернути кредит, отриманий за цим договором, в порядку та терміни визначені цим договором згідно графіку погашення платежів, передбаченого додатком № 1 до цього договору.

На виконання умов кредитного договору № 10/46К-07 Банком прийняті на себе зобов`язання виконано у повному обсязі, а саме надано відповідачу кредит на суму 1 935 360,00 грн., підтвердженням чого є платіжне доручення від 18.05.2007 р. за № 1958 (а.с. 37).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов вищезазначеного кредитного договору, свої зобов`язання по поверненню суми кредиту, здійснення платежів по нарахованих відсотках за користування кредитом та інших платежів належним чином не виконував, в зв`язку з чим станом на 17.05.2012р. загальна сума заборгованості, яку просив стягнути позивач становила 1 827 412,75грн., з яких: 970 867,20грн. -заборгованість по сумі кредиту, 316 005,54грн. -проценти за користування кредитом та 540 540,01грн. -підвищені проценти за користування кредитом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як зазначалось вище, між сторонами укладено кредитний договір № 10/46К-07, додатковою угодою № 2 до якого затверджено графік погашення кредитних зобов`язань з квітня 2009р. по листопад 2011р., з визначенням кінцевої дати погашення кожної частини платежу. Кінцевий термін повернення кредиту 17.05.2012р.

Відповідно до вказаного графіку погашення платежів, відповідач зобов'язаний був сплачувати суми частин кредиту та суми процентів помісячно у дати та згідно розмірів платежів, зазначених у вказаному графіку, починаючи з червня 2007 року по 30 листопада2011 року.

Проте, відповідач в порушення умов кредитного договору, кошти згідно графіка погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом не сплатив.

Як вбачається з розрахунків заборгованості поданих позивачем, останні платежі по оплаті частин кредиту та суми процентів за користування кредитом відповідачем здійснені в період з 01.10.2008р., а відсотків за користування 01.12.2008р. Суми заборгованості за частинами кредиту та процентами за користування кредитом, що підлягають до стягнення за позовними вимогами, обраховуються позивачем з вказаного періоду.

Як вбачається з штемпеля господарського суду Львівської області позовна заява надійшла до суду 25.05.2012р.

У відповідності до ст.. 251, 252, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто, юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 260 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно графіка погашення кредитної заборгованості строк сплати чергового платежу визначено місяцями, а тому строк виконання зобов»язання, згідно з частиною третьої статті 254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких обставин, оскільки у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється частинами відповідно до графіку погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його, і відповідно, загальний строк позовної давності застосовується щодо кожного щомісячного простроченого платежу, який був визначений графіком..

Як зазначалося вище,, в разі прострочення виконання основного зобов'язання по кредитному договору, Банк нараховує в подальшому підвищенні відсотки за користування кредитними коштами.

Такі підвищенні відсотки безпосередньо пов'язані зі сплатою зобов'язання по кредиту, право на їх стягнення виникає з моменту прострочення зобов'язання по кредитному договору.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, враховуючи клопотання ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»про застосування на підставі ст.. 267 ЦК України строку позовної давності (а.с. 57), колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено частково позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк»в межах строку загальної позовної давності по кредиту у розмірі 893 886,32грн. -за період: травень 2009р. -листопад 2011р., по відсотках за строкове користування кредитом у розмірі 243 742,59грн. та відсотків за прострочене користування кредитом у розмірі 337 200,94грн. -за період з 01.06.2009р. по 30.11.2011р. та за період з 01.06.2009р. по 17.05.2012р.

Безпідставними є твердження скаржника стосовно того, що оскільки спірним кредитним договором визначений граничний строк повернення кредиту 17.05.2012р., то перебіг строку позовної давності починається з кінцевої дати повернення кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки кредитним договором сторони передбачили, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду України в постанові від 12.12.2012р. у справі № 5015/2089/12 за скаргою ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім».

Також не беруться до уваги судом апеляційної інстанції доводи скаржника щодо факту подання заяви про визнання Банку кредитором у справі про банкрутство, що свідчить про переривання з 21.04.2010р. строку позовної давності на підставі ст.. 264 ЦК України щодо стягнення заборгованості по відсоткам та підвищеним відсоткам за користування кредитом, на підтвердження чого останнім долучено до матеріалів апеляційного провадження копію ухвали господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»та копію заяви ПАТ «Універсал Банк»про визнання кредитором.

Згідно з ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як видно з матеріалів справи, вищезазначені обставини, не були відомі суду першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення, доводи скаржника про те, що останній не мав можливості долучити ці докази не підтверджуються дійсними обставинами справи.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012р. у справі № 5015/2096/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.