Постанова № 28256615, 24.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Справа № 5023/866/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.В. Шевель, суддя В.В. Афанасьєв, суддя Н.В. Гребенюк,

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача -Стець Т.Б. -дов. б/н від 23.03.2012р.

1-го відповідача -Дзядевич І.А. -дов. б/н від 13.11.2012р.

2-го відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача, ПАТ "Креатив", (вх. №3786 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2012 року у справі № 5023/866/12 (н.в.о. 64/366-10)

за позовом Істенд Інтернешнл ЛЛС (Eastend International LLC), США

до 1. Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП "Промстройстандарт", м. Харків

про стягнення 1086000,00 дол. США (8611980,00 грн.)

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2012 року (суддя Лавренюк Т.А.) в задоволенні заяви ПАТ "Креатив" про визнання наказу від 10.01.2011 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено (т. 6 а.с. 170-172).

ПАТ "Креатив" з даною ухвалою не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить таку ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю та визнати наказ господарського суду Харківської області від 10.01.2011 року у справі №64/366-10 таким, що не підлягає виконанню повністю.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у наказі господарського суду Харківської області від 10.01.2011року неправильно вказано дату набрання ним законної сили, оскільки рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року у справі № 64/366-10 набуло чинності 30.06.2011року (з моменту винесення постанови Вищого господарського суду України від 30.06.2011року у справі 64/366-10). Як зазначає 1-й відповідач, до 09.03.2011року діяла редакція Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої строк пред'явлення до виконання наказу становив три роки, а після 09.03.2011року Закон України "Про виконавче провадження" був викладений в новій редакції, відповідно до якого строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду становить один рік. Таким чином, на думку заявника апеляційної скарги, правильне зазначення у вищевказаному наказі господарського суду Харківської області дати набрання рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року у справі № 64/366-10 -30.06.2011року, і відповідно правильне зазначення строку для його пред'явлення до виконання -30.06.2012 року має важливе значення для прав та законних інтересів 1-го відповідача (так як фактично наказ пред'явлено до виконання у жовтні 2012 року, тобто, після закінчення річного строку на його пред'явлення). Окрім того, скаржник вважає, що Вищим господарським судом України у постанові по даній справі надано вказівку місцевому господарському суду видати новий наказ.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, присутній в судовому засіданні представник позивача просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції є законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

2-й відповідач відзиву на апеляційну скаргу також не надав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, на адресу суду з поштового відділення з відміткою "за закінченням строку зберігання" повернувся лист з копією ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження, яка була надіслана 2-му відповідачу у відповідності до ст. 87 ГПК України на адресу, що була вказана в апеляційній скарзі (т. 7 а. с. 26-32).

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте 2-й відповідач своїм процесуальним правом не скористався, та зважаючи на те, що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про подовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою подовжувати строк розгляду справи.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в ухвалі суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2010 року господарським судом Харківської області прийнято рішення у справі № 64/366-10, яким позов Істенд Інтернешнл ЛЛС (Eastend International LLC), США задоволено та стягнуто з ПАТ "Креатив", м. Кіровоград на користь позивача, 8611980,00 грн. боргу, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (т. 1 а.с. 48-51).

На виконання даного рішення 10.01.2011року господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ, в якому зазначено, що цей наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 11.01.2014 року (т. 1 а.с. 57).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2011 року у справі № 64/336-10 задоволено заяву позивача про виправлення рішення суду, до резолютивної частини рішення від 21.12.2010 року було внесено виправлення в частині стягнення з 1-го відповідача на користь позивача боргу, а саме, замість стягнення 8611980,00 грн. суд зазначив про стягнення 1086000,00 дол. США, оскільки позов було заявлено саме у доларовому еквіваленті (т. 1 а.с. 62-63). Новий наказ не видавався.

Цього ж дня, 26.01.2011 року до господарського суду Харківської області надійшла апеляційна скарга 1-го відповідача на рішення суду у даній справі разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

07.02.2011 року апеляційна скарга була прийнята до провадження (т. 1 а.с. 65-66), а 09.03.2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року у справі № 64/366-10 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено (т. 1 а.с. 113-116).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі №64/366-10 скасовано, рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року залишено без змін (т. 1 а.с. 163-164).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2012 року частково задоволено заяву позивача та виправлено описки в рішенні суду від 21.12.2010 року та в наказі суду від 10.01.2011року і викладено третій абзац резолютивної частини рішення суду від 21.12.2010 року та наказ суду у справі № 64/366-10 в наступній редакції: "Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19, код ЄДРПОУ 31146251, п/р 2600227 в ЗАТ АКБ "Траст-Капітал" МФО 380106) на користь Істенд Інтернешнл ЛЛС, розташованого за адресою 1220 Н.Маркет Ст., Вілмінгтон, 19801, DE, США, ідентифікаційний код: не має (рах. № LV90PARX0000001901028, Beneficiari Bank, SC "Citadele banka" Rehublikas square 2a, LV-1010, Riga Latvia, Swift PARXL V22) 1086000,00 доларів США боргу, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу". В іншій частині заява залишена без задоволення (т.6 а.с. 10-12).

Ухвала мотивована тим, що в резолютивній частині рішення та у наказі помилково не було зазначено адреси юридичної особи стягувача, а також відомості про наявність та відсутність його ідентифікаційного коду.

07.07.2012 року супровідним листом № 011392 господарський суд повернув на адресу стягувача (позивача) оригінал наказу суду від 10.01.2011 року у даній справі, який 02.07.2012 року був наданий позивачем для огляду в судовому засіданні на вимогу суду (т. 6 а.с. 13).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що у даній справі видано наказ від 10.01.2011 року, в який двічі вносилися виправлення.

05.11.2012 року 1-м відповідачем до господарського суду подана заява про визнання наказу від 10.01.2011 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню. Відповідна заява мотивована тим, що спірний наказ втратив силу через скасування судом апеляційної станції рішення суду, на виконання якого був виданий такий наказ (т.6 а.с. 119-121).

Як стверджував 1-й відповідач, рішення суду у даній справі набуло чинності 30.06.2011 року, після скасування Вищим господарським судом України постанови апеляційної інстанції у даній справі, та касаційною інстанцією у постанові зазначено про необхідність видачі наказу на виконання даної постанови, однак, місцевим господарським судом такі вказівки виконані не були. На думку заявника, дата видачі наказу повинна співпадати з датою набрання рішенням законної сили, а у даному випадку такі дати не співпадають. Заявник стверджує, що позивачем до виконання направлено наказ, який втратив силу разом зі скасуванням апеляційною інстанцією рішення суду у даній справі, а тому цей наказ повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

16.11.2012 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Ухвала мотивована відсутністю законодавчих підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі та зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 117 ГПК України та п. 34 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року №01-08/163, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду.

Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

Наказ господарського суду Харківської області від 10.01.2011 року у справі № 64/366-10 та ухвали господарського суду Харківської області від 26.01.2011 року та від 02.07.2012 року про внесення виправлень до даного наказу, які є його невід'ємною частиною, видані судом у відповідності до чинного господарського процесуального законодавства, яке не передбачає видачі нового наказу судом, в разі внесення до нього виправлень.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що ухвали суду про виправлення в наказі є чинними.

Відповідно до ч. 4 ст.117 ГПК України, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач мав можливість після скасування рішення суду у даній справі (з 09.03.2011 року по 30.06.2011 року) подати заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, однак, цього не зробив. 30.06.2011 року Вищий господарський суд України скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції у даній справі, а тому з цієї дати право відповідача визнати наказ таким, що не підлягає виконанню було втрачено.

Що ж стосується посилання скаржника на невірну дату набрання рішенням законної сили, колегія суддів зазначає, що, як встановлено вище, станом на 10.01.2011 року рішення суду у даній справі не було оскаржено, а тому судом першої інстанції правомірно цього дня позивачу було видано наказ на стягнення.

Як встановлено вище, апеляційна скарга на рішення у даній справі була подана та призначена до розгляду значно пізніше дати видачі наказу. Апеляційною інстанцією рішення суду у даній справі дійсно було скасовано, однак, у постанові цього суду не було зазначено про поворот виконання рішення, повернення виданого раніше наказу, тощо.

Судом касаційної інстанції постанова апеляційної інстанції була скасована, а рішення суду першої інстанції у даній справі було залишено без змін. Суд касаційної інстанції у своїй постанові також зазначив про покладення на місцевий господарський суд обов'язку по видачі наказу про стягнення з відповідача витрат по сплаті позивачем держмита. Інших вказівок (зокрема, про видачу нового наказу про стягнення грошових коштів на виконання рішення суду) суд касаційної інстанції не робив.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що місцевим господарським судом на виконання рішення суду, яке набуло чинності, 10.01.2011 року було видано відповідний наказ. В подальшому, таке рішення пройшло процедуру апеляційного та касаційного оскарження та було залишено без змін судом касаційної інстанції. Під час відповідних процедур виданий наказ суду про стягнення не вилучався, не здійснювалося повороту виконання рішення, а тому, після залишення касаційною інстанцією прийнятого у справі рішення без змін, позивач правомірно подав до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження наявний у нього та чинний наказ про стягнення.

Колегія суддів також зазначає, що посилання скаржника на те, що у зв'язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції, втратив силу і наказ виданий 10.01.2011року, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на жодній нормі чинного законодавства.

Отже, посилання скаржника на те, що слід було видати новий наказ, в якому зазначити дату набрання рішенням чинності -30.06.2011року (і відповідно строк для його пред'явлення до виконання - 30.06.2012р.), є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на жодній правовій нормі. Такі посилання також спростовуються і положеннями п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, в якому визначено, що у разі, коли на виконання рішення суду був виданий наказ, а пізніше подана апеляційна скарга та строк на її подання був відновлений, та, у разі залишення рішення суду без змін, новий наказ не видається, а виконується раніше виданий наказ.

Враховуючи усе вищенаведене (те, що рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року у справі № 64/366-10 Вищим господарським судом України залишено без змін, наказ суду від 10.01.2011року, виданий на примусове виконання цього рішення, таким, що не підлягає виконанню судом не визнано, видача нового наказу судом, в разі внесення до нього виправлень, чинним законодавством не передбачена, інші підстави, що передбачені ч. 4 ст. 117 ГПК України, для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в матеріалах справи відсутні), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні заяви ПАТ "Креатив" про визнання наказу суду від 10.01.2011р. таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи та такі доводи взагалі не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 16.11.2012 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 116, 117 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Креатив" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2012 року у справі № 5023/866/12 про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Креатив" про визнання наказу від 10.01.2011 року таким, що не підлягає виконанню, залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.12.2012 року.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя В.В. Афанасьєв

Суддя Н.В. Гребенюк