Постанова № 28256536, 19.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р.Справа № 5017/1048/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лавриненко Л. В.,

суддів: Картере В. І., Пироговського В. Т.,

секретарі судового засідання: Райлян І. Г.

за участю представників сторін:

від ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" м. Одеса: не з'явився, повідомлений належним чином,

від ОСОБА_1 м. Одеса: не з'явився, повідомлений належним чином,

від ОСОБА_2 м. Одеса: не з'явився, повідомлений належним чином,

Розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р.

у справі № 5017/1048/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ, в особі Відділення "Одеської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Одеса

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 м. Одеса

про стягнення 1 661 745, 23 грн., -

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2012 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р. по справі № 5017/1048/2012 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК в сумі 1 661 745,23 грн.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджуються поштовими повідомленнями.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах строку, вставленого частиною 2 ст. 102 ГПК України.

В квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Одеса про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК в сумі 1 661 745,23 грн., з яких 1 515 469,17 грн. -заборгованість зі сплати кредиту, 139 364,38 грн. -заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 5 199,99 грн. -пеня, 1 393,70 грн. -3% річних, нарахованих на прострочені суми кредиту та процентів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р. по справі № 5017/1048/2012 (суддя Фаєр Ю. Г.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ в особі Відділення "Одеської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Одеса задоволені в повному обсязі.

Судове рішення мотивоване посиланням на норми Цивільного Кодексу України.

Не погодившись з наведеним судовим рішенням, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р. по справі № 5017/1048/2012, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Київ в особі Відділення "Одеської регіональної дирекції" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" м. Одеса відмовити.

В обґрунтування своїх вимог фізична особа -підприємець ОСОБА_1 м. Одеса посилається на те, що Господарським судом Одеської області не повністю встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Так, матеріали справи не містять належних доказів перерахування банком грошових коштів на виконання зобов`язань за кредитним договором, недоведеним залишився факт направлення банком вимоги достроково погасити всю заборгованість за кредитом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

30.05.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" м. Київ, в особі Відділення "Одеської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Одеса, та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. м. Одеса укладено Генеральну угоду № 36 (а. с. 33, т. 1), за умовами якої банк прийняв на себе зобов`язання надавати фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 м. Одеса кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди.

Загальний розмір позичкової заборгованості фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Одеса за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 1 000 000 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

02.06.2008 р. на підставі цієї Генеральної угоди між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»м. Київ та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Одеса укладено Кредитний договір № 13.79-36/08-СК зі змінами та доповненнями (а. с. 39-52, т. 1).

Предметом цього договору є надання банком фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 м. Одеса кредиту в сумі 2 000 000 грн. зі строком користування по 06 червня 2017 р.

Плата за користування кредитом складала 19 % річних. В подальшому вона була збільшена до 22 % річних.

02.06.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" м. Київ в особі Відділення "Одеської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Одеса, ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 13.79-36/08-ДП1.

За умовами цього договору ОСОБА_4 поручилась перед банком за виконання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлені кредитним договором від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 наведеної норми підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Одеса кредитного договору від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК, Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»в особі Одеської філії перерахувало на рахунок фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 000 000 грн.

Факт перерахування банком цих коштів підтверджено долученим до матеріалів справи меморіальним ордером від 02.06.2008 р. № TR.9590.1. ( т. 1, а. с. 56).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіку повернення кредиту і плати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Наявний в матеріалах справи Графік передбачав щомісячну сплату частини кредиту та нарахованих процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2011 р. фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 м. Одеса, порушено умови та порядок здійснення платежів за кредитним договором від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вимогами від 02.12.2011 р. № 1848/2300-08-2 (а. с. 57-58 т. 1) та від 26.12.2011 р. № 2008/2300-2 (а. с. 59-60, т. 1) Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" м. Київ в особі Відділення "Одеської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Одеса повідомило фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 м. Одеса про наявність у нього простроченої заборгованості за кредитним договором від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК та про необхідність погасити заборгованість у повному обсязі.

Факт відправки цих вимог фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 підтверджується долученими до матеріалів справи списками відправленої письмової кореспонденції від 07.12.2011 р. та від 26.12.2011 р. (а. с. 58 зворотній бік, т. 1 та а. с. 61 т.1).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 кредитного договору від 02.06.2008 року № 13.79-36/08-СК встановлено обов'язок позичальника сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р. по справі № 5017/1048/2012 є таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 м. Одеса, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, на вказану адресу від Господарського суду Одеської області не отримував жодних документів, в тому числі ухвали про порушення провадження у справі, відкладення справи та оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим був позбавлений можливості належним чином викласти свою правову позицію та надати документальні докази, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вся поштова кореспонденція, яка направлялась Господарським судом Одеської області на адресу відповідача, повернулась до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про свідоме ухилення від одержання поштової кореспонденції відповідачем.

В свою чергу, відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 м. Одеса двічі звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зупинення провадження по справі № 5017/1048/2012 у зв'язку з тим, що ним до Господарського суду Одеської області подано позов про розірвання кредитного договору від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК. Разом із тим, заявлені клопотання не підлягають задоволенню, оскільки на цей час кредитний договір від 02.06.2008 р. № 13.79-36/08-СК є чинним, а всі зобов'язання, які виникли за умовами цього договору підлягають виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 91, 99, 101-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2012 р. по справі № 5017/1048/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Одеси - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанову складено 24.12.2012 р.

Головуючий Л. В. Лавриненко

Судді В. І. Картере

В. Т. Пироговський