Постанова № 28256292, 19.12.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2012 року Справа № 8/5005/6925/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Олядрук О.М.. представник, дов. № б/н від 21.09.12

від відповідача: Удовиченко О.Ю., представник, дов. №б/н від 09.08.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2012р. по справі № 8/5005/6925/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про визнання договору поставки № 51 від 21.08.2009 року недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2012р. ( суддя Дубінін І.Ю. ) позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір поставки № 51 від 21 серпня 2009 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання - 1 073 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що генеральний директор позивача при укладанні договору перевищив свої повноваження. ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" не здійснювало будь-яких дій спрямованих на схвалення оспорюваного правочину і вищий орган управління Товариством в межах своєї виключної компетенції не приймав будь-яких рішень щодо затвердження вказаного договору, у зв'язку з чим, спірний договір поставки № 51 від 21 серпня 2009 року, який був укладений генеральним директором з перевищенням повноважень, у подальшому не був схвалений позивачем .

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд не визнав та не прийняв до уваги факту часткового виконання договору № 51 від 21.08.2009р. сторонами, який встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2012р. по справі № 17/5005/3034/2012, за участю тих самих осіб та виписками з банку про часткову оплату. Позивачем не представлено доказів повернення відповідачу отриманого товару. Довідка про те, що загальними зборами не затверджувалася угода, надана позивачем, не є належним доказом, оскільки повинно бути рішення зборів про схвалення або не схвалення укладеної угоди. Стаття 92 ЦК України не встановлює обов'язку сторони перевіряти повноваження контрагента за договором при його укладанні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що господарський суд прийняв законне рішення. Генеральний директор уклав договір з перевищенням повноважень, оскільки до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить прийняття рішення про придбання та/чи відчуження майна на суму, що становить більше 30 000 грн. Вищий орган товариства не давав згоди на укладання договору та в подальшому не схвалював. Посилаючись на роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод не дійсними», зазначає, що припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладання угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти її повноваження. Тому відповідач зобов'язаний був перевірити повноваження представника позивача, дані про якого (юридичну особу) містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При розгляді справи позивачем надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'зку з необхідністю отримання з обслуговуючого банку доказів, яків б підтверджували факт не проведення розрахунків за договором та здійснення перерахування грошових коштів за отриманий товар за рахунками фактурами. що підтверджує незгоду на укладання даного договору. Крім того позивачу стало відомо про договір поставки від 12.01.2008р. між сторонами для одержання якого з архіву потрібен час, що і є підставою для відкладення розгляду справи на більш пізній час.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки наведені підстави не є тими обставинами без яких спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

21.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (покупець) укладено договір поставки № 51. Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця металопрокат, в подальшому - товар, а покупець прийняти та оплатити цей товар, найменування, асортимент, кількість, ціна, якого зазначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30-ти (тридцяти) календарних днів після отримання товару на складі постачальника ( п.п.1.1, 4.1 Договору).

Згідно Специфікації № 1 від 01 вересня 2009 року постачальник зобов'язувався передати покупцю товар - круг 270 ст.40Х в кількості 5,6 тн. загальною вартістю 36 960 грн. 00 коп. з ПДВ.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним з моменту вчинення договору поставки № 51 від 21.08.09р., укладеного між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що генеральний директор , укладаючи оспорюваний договір, перевищив повноваження, оскільки прийняття рішення про придбання або відчуження майна на суму більше 30 000 грн. належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства і, укладена генеральним директором угода, в подальшому не була схвалена загальними зборами учасників товариства.

Як вбачається із Статуту ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (п.10.3.2.) генеральний директор має право без довіреності укладати будь-які угоди, договори, контракти, зокрема, купівлі-продажу, міни, оренди та інші господарські угоди, за виключенням угод з придбання та/чи відчуження майна товариства, які він може укладати лише за рішенням Зборів Учасників, в порядку встановленому цим Статутом…

Відповідно до підпункту 9 пункту 9.5. Статуту ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання", прийняття рішення про придбання та/чи відчуження майна на суму, що становить більше 30 000,00 гривень належить до виключної компетенції Зборів Учасників товариства.

Згідно довідки № 1 від 01 серпня 2012р., наданої позивачем, загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальність "Дніпропетровський завод бурового обладнання" не давали згоду на укладення договору поставки № 51 від 21 серпня 2009 року, та в подальшому не схвалювали його укладення, що свідчить про відсутність у генерального директора, який від імені позивача підписав оспорюваний правочин, повноважень на укладення такого договору.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що правочин з боку позивача укладено генеральним директором з перевищенням повноважень. Однак вважає, що господарський суд безпідставно прийняв до уваги довідку позивача №1 від 01.08.2012р. та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з довідки №1 від 01.08.2012р., наданої позивачем, вона підписана учасниками товариства, які згідно Закону України «Про господарські товариства», Статуту підприємства не наділені правом виступати від імені юридичної особи, учасниками якої вони є або представляти її інтереси. Як вбачається із Статуту позивача, лише генеральний директор має право діяти від імені товариства та представляти його.

Тому вищезазначена довідка не є належним доказом, оскільки підписана неповноважними особами.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.1. ст..215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1,3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви 68/151/Є-ЕС Ради Європейських Співтовариств від 09.03.68, статтею 5 якої проголошено, що дії органів компанії покладають на компанію зобов'язання навіть якщо ті дії виходять за межі цілей компанії, при умові, що такі дії не виходять за компетенцію вказаних органів, передбаченому або дозволену законодавством.

Однак, країни-члени можуть обумовити, що компанія не несе відповідальність, якщо такі дії виходять за межі цілей компанії і вона може довести, що треті сторони знали про те, що вказані дії виходять за межі цілей компанії, або відповідно до обставин, не могли не знати про таке; розголошення статутів не є достатнім доказом вказаного.

В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані будь-які докази обізнаності відповідача про те, що повноваження генерального директора позивача на укладання угод залежать від суми угоди (договору). Посилання позивача на те, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними судовою колегією відхиляються з підстав викладених вище.

Крім того, згідно ст..241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Колегія суддів звертає увагу, що дана норма схвалення правочину пов'язує не з діями учасника (учасників) товариства, а з діями особи від імені якої укладається угода тобто товариства.

Такі дії позивача як видача довіреностей своїм працівникам на отримання товару з посиланням на договір, прийняття товару, використання його у виробничій діяльності, оплата товару свідчать про схвалення позивачем оспорюваної угоди.

Оплата позивачем отриманого товару з посиланням на осопрюваний договір підтверджується довідкою банку (а.с.112-115).

Таким чином, хоча угода й укладена генеральним директором позивача з перевищенням повноважень, але в подальшому схвалена позивачем, відповідач не знав про обмеження повноважень генерального директора позивача то позовні вимоги задоволенню не підлягають. В позові слід відмовити.

З цих обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню.

Витрати з судового збору покласти на позивача.

На підставі викладеного керуючись ст..ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2012р. по справі № 8/5005/6925/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (м. Дніпропетровськ, вул..Ударників,27, ЄДРПОУ 32698053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" (Дніпропетровська обл.. смт.Ювілейне, вул.. Полтавська, 42, ЄДРПОУ 34245231) 536 грн. витрат з судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 24.12.2012р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха