Рішення № 28255657, 12.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа№ 5015/4031/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буддеталь", м.Львів

про стягнення 884 537,02 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005508 від 24.09.2012р.);

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позов заявлено прокурором Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буддеталь" про стягнення 806 795,79 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 923 844,11 грн. з яких 806 795,79 грн. основний борг, 97 928,87 грн. пеня та 19 119,45 грн. 3% річних. Згідно заяви про зменшення позовних вимог до стягнення заявлено 884 537,02 грн. з яких 806 795,79 грн. основний борг, 58 621,78 грн. пеня, 19 119,45 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 28.09.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.10.2012р. Ухвалами суду від 17.10.2012р., 07.11.2012р. та 27.11.2012р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в даних ухвалах. За клопотанням учасників судового процесу строк вирішення спору було продовжено до 12.12.2012р.

Представник прокуратури позов згідно заяви про зменшення позовних вимог підтримав повністю, просив його задоволити з підстав викладених у позовній заяві та в поданій представником позивача заяві про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судове засіданні не з'явився, подав клопотання № 27947/12 від 10.12.2012р., яким на виконання вимогу ухвал суду долучив до матеріалів справи додаткові докази.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином під розписку в судовому засіданні 27.11.2012р. був повідомлений про відкладення розгляду спору на 12.12.2012р.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у поданих ним відзиві та доповненні до нього. Зокрема зазначав, що при укладенні договору позивачем порушено ряд вимог, встановлених законом, зокрема ч.1 ст.638 ЦК України, ст.9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", щодо істотних умов договору, а саме відсутність розрахунку величини пайової участі.

Крім того, представник відповідача посилався на здійснені відповідачем витрати, зокрема на реалізацію технічних умов зі створення інженерних мереж за межами будівельного майданчика, які значно перевищують суму пайового внеску та повинні бути враховані позивачем у рахунок сплати пайового внеску згідно договору про пайову участь № 209 від 23.09.2010р. Представник відповідача звертав увагу на відсутність в укладеному з позивачем договорі про пайову участь № 209 від 23.09.2010р. відповідальності позивача. Також представник відповідача зазначав, що даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки договір про пайову участь за своїми ознаками є адміністративним, а не господарським, оскільки однією із його сторін є орган місцевого самоврядування в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, який реалізує свої владні повноваження, а тому спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Станом на 12.12.2012р. заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника прокуратури, суд,-

встановив:

23.09.2010р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буддеталь" (надалі - замовник) було укладено договір про пайову участь №209 будівництво 6-8-12-ти поверхового житлового будинку з адміністративно-торговими приміщеннями та підземною стоянкою автомобілів на вул.Караджича, 29 (надалі - договір). За умовами якого замовник зобов'язувався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором та Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Відповідно до п.2.2. договору, з врахуванням раніше сплачених коштів, згідно із договором на будівництво №25 від 20.02.2007р., укладеного між Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради та ТзОВ "Фірма "Буддеталь", замовник зобов'язувався сплатити пайовий внесок на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, в сумі 806 795,79 грн. код платежу 50110000 "Цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування", р/р №31512931700002 в ГУДКУ у Львівській області; МФО 825014; код ЄДРПОУ 23949066, утримувач: міський бюджет м.Львова 100% до 01.01.2012р.

Відповідач порушив свої зобов'язання згідно договору, не сплативши пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 806 795,79 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами від 15.12.2011р. №23-вих-2580, від 23.01.2012р. №23-209 з вимогою про перерахування коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова відповідно до умов договору, які залишені без відповіді та задоволення.

Позивач, керуючись п.2.3. договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог становить 58 621,78 грн.

Крім того, позивач згідно ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних, які згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог становлять19 119,45 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, згідно заяви про зменшення позовних вимог, становить 884 537,02 грн. з яких 806 795,79 грн. основний борг, 58 621,78 грн. пеня та 19 119,45 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір про пайову участь був укладений між сторонами відповідно до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". Вказаний Закон було прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи. Цей Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.

Відповідно до ч.3 ст.271 Закону України "Про планування та забудову територій" (який діяв на час укладення між сторонами договору), пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів, для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Згідно ч.5 ст.271 цього Закону, величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без врахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Аналогічні норми передбачені в ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" який діє на час розгляду справи.

Рішенням Львівської міської ради від 05.11.2010р. №1559 було погоджено акт готовності об'єкта до експлуатації -6-8-12-ти поверхового житлового будинку з адміністративно-торговими приміщеннями та підземною стоянкою автомобілів на вул..В.Караджича, 29, який збудувало ТзОВ "Буддеталь" на підставі рішення виконавчого комітету від 07.04.2006р. № 581, дозволу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю від 09.03.2007р. №82/07 та дозволу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 31.12.2008р. №1118/08.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони відповідно до п.2.2. договору погодили, що відповідач сплачує пайовий внесок на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, в сумі 806 795,79 грн. - 100% до 01.01.2012р.

У зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу лист від 15.11.2011р. №23-вих-2580 в якому звертав увагу на закінчення 01.01.2012р. терміну перерахування коштів в сумі 806 795,79 грн., при цьому звертав увагу на право нарахування пені відповідно до умов п.2.3. договору про пайову участь.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 29.12.2011р. вих.№58 про неможливість сплатити кошти за договором про пайову участь у зв'язку із складним фінансовим становищем та гарантував оплату протягом 2012р.

В доповнення до вказаного листа відповідач надіслав позивачу лист від 16.01.2012р. за № 1 в якому пропонував графік розтермінування сплати ним пайового внеску, а саме: 1-й квартал 2012р. -200 000,00 грн., 2-й квартал 2012р. - 200 000,00 грн., 3-й квартал 2012р. -200 000,00 грн., 4-й квартал 2012р. -206 795,79 грн.

Позивач не погодився на розтермінування пайового внеску та просив оплатити кошти в сумі 806 795,79 грн., при цьому посилаючись на недотримання відповідачем вимог Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" та ухвалу Львівської міської ради від 03.04.2008 р. № 1697 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова" із змінами та доповненнями, щодо подання заяви не пізніше, ніж за місяць до остаточного терміну виконання договору про пайову участь (до 01.01 2012 р.).

Згідно ч.5 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань. Заява має містити інформацію про суму та термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстрочення не може перевищувати термін дії цієї статті. Заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, - не пізніше настання терміну такого платежу.

Зважаючи на норми ч.5 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" позивач правомірно відмовив відповідачу у розстрочці сплати пайового внеску. Крім того, слід звернути увагу на той факт, що вказаний Закон передбачає можливість відстрочки, а не розстрочки сплати пайового внеску.

Відповідач порушив свої зобов'язання згідно договору, не оплативши пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова на суму 806 795,79 грн. у строк передбачений п.2.2. договору.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 806 795,79 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача підлягають до задоволення, згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог, три проценти річних в сумі 19 119,45 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.2.3. договору у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог становить 58 621,78 грн.

Щодо відсутності розрахунку суми пайового внеску, як звертав увагу представник відповідача, слід зазначити, що таких зауважень відповідач не висловлював при укладенні договору про пайову участь, не звертався із позовом про визнання такого договору недійсним. Своїми діями, а саме, надсилаючи позивачу листи з проханням розстрочити сплату внеску, відповідач визнавав наявність обов'язку по сплаті суми пайового внеску.

Слід зазначити, що розмір пайового внеску згідно договору про пайову участь передбачає сплату відповідачем решти суми з врахуванням уже сплачених ним коштів (539 000,00 грн. - згідно платіжного доручення від 30.30.2007р., 166 333,88 грн.- згідно платіжного доручення № 68 від 29.12.2007р.). за договором на будівництво № 25 від 20.02.2007р. укладеним між відповідачем та Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради і додаткової угоди до нього. Сплату вказаних платежів відповідач також просив відтермінувати, надсилаючи про це відповідні листи, зокрема від 16.09.2010р. за № 63.

Укладений між сторонами договір про пайову участь не визнаний в судовому порядку недійсним, відтак. Зважаючи на положення ст.629 ЦК України, підлягає виконанню.

Щодо твердження відповідача про будівництво технічних мереж поза межами виділеної йому земельної ділянки, слід зазначити, що останній не звертався до Львівської міської ради з пропозицією зарахувати дані витрати в погашення боргу за договором про пайову участь, вказані мережі не передавались у комунальну власність.

Суд не погоджується із твердженням відповідача про непідвідомчість даного спору господарському суду з огляду на наступне:

За визначенням п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.14 ч.1 ст.3 КАСУ адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Відсутність в укладеному між сторонами договорі про пайову участь відповідальності однієї із сторін, форс мажорних обставин та інші, на думку відповідача, недоліки договору, укладення його на підставі Закону не змінює його цивільно-правову природу. Сторони договору не підпорядковані один одному та є юридично рівними.

Відтак, даний спір підвідомчий господарському суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог, обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету.

Керуючись ч.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.271 Закону України "Про планування та забудову територій", ст.ст. 11, 526, 530, 547, 549, 611, 612, 625, 627, 629 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буддеталь" (79059, м. Львів, вул.Шевченка, 80, код ЄДРПОУ 13815577) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 34814859) 806 795,79 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, пеню в сумі 58 621,78 грн. та три проценти річних в сумі 19 119,45 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буддеталь" (79059, м.Львів, вул.Шевченка, 80, код ЄДРПОУ 13815577) в доход Державного бюджету 17 690,74 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 17.12.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.