Рішення № 28255605, 17.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/14917-2012 17.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон"

про стягнення 3303,56 грн. в порядку регресу

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Філіцька О.Ю. за довіреністю № 51 від 20.08.2012р.

Від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеврон" (відповідач) про стягнення 4913,06 грн. в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на підставі Полісу № АА/4094950 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.09.2011 р. (надалі - Поліс № АА/4094950 від 26.09.2011 р.) було застраховано цивільно-правову відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" (страхувальник). В подальшому, на підставі страхового акту № 8261 за страховим випадком згідно з Полісом № АА/4094950 від 26.09.2011 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3023,56 грн. Гетману Михайлу Олексійовичу - потерпілій особі у ДТП, що сталася 16.11.2011 р. у м. Києві за участю в т.ч. водія відповідача - Назарчука Олесандра Олександровича, якого було визнано винним у спірній ДТП. Посилаючись на приписи пункту 38.1.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що діяла на момент ДТП), позивач вважає, що він, як страховик, після виплати спірного страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон", оскільки відповідач не повідомив позивача про ДТП на протязі трьох робочих днів. При цьому до суми вимоги про виплату відповідачем спірного страхового відшкодування позивач включив витрати на проведення експертизи в розмірі 380,00 грн. Після звернення позивача з регресною вимогою до відповідача, а також в подальшому з повторною регресною вимогою, останній задовольнив вимоги позивача лише частково в сумі 100,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму в розмірі 3303,56 грн. (3023,56 грн. + 380,00 грн. -100,00 грн. = 3303,56 грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-39/14917-2012, розгляд справи призначено на 19.11.12 року о 12:00 год.

15.11.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав супровідний лист № 4392 від 14.11.2012 р., відповідно до якого на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року надав: довідку № 4391 від 14.11.2012 р., якою підтвердив відсутність аналогічного спору; визначення ціни позову № 4390 від 14.11.2012 р., згідно якого визначив ціну позову в сумі 3303,56 грн.; нормативно-правове обґрунтування заявлених вимог, а також підстав включення позивачем суми витрат на проведення експертизи до ціни позову № 4398 від 14.11.2012 р.

В судове засідання, призначене на 19.11.2012 р., представники сторін не з'явились, по дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам, які наявні в матеріалах справи. Крім того, письмових пояснень стосовно поважності причин відсутності в судовому засіданні, призначеному на 19.11.2012 р., сторони суду не подали та не надіслали. При цьому судом встановлено, що вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року відповідачем не виконані повністю.

В судовому засіданні 19.11.2012 р. судом розглянуті та долучені до матеріалів справи документи, подані позивачем до суду супровідним листом № 4392 від 14.11.2012 р.

Зокрема, суд розглянув подане позивачем визначення ціни позову № 4390 від 14.11.2012 р., згідно якого останній визначив ціну позову в сумі 3303,56 грн.

Відповідно до п.п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову, зокрема, у позовах про стягнення грошей, визначається стягуваною сумою та сумами неустойки (штрафу, пені). Приписами ч. 3 вищезазначеної статті ГПК України встановлено, що ціну позову вказує позивач, а у випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

У позовній заяві позивач зазначив ціну позову в розмірі 4913,06 грн., включивши до останньої суму судового збору в розмірі 1609,50 грн., яка відповідно до ст. 44 ГПК України входить до складу судових витрат.

Враховуючи наведене, а також подане позивачем визначення ціни позову № 4390 від 14.11.2012 р, суд визначає дійсну ціну позову в сумі 3303,56 грн.

Крім того, в судовому засіданні 19.11.2012 р. встановлено, що позов Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (позивач) про стягнення грошових коштів в порядку регресу подано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеврон" (відповідач), тоді як підставою поданого позову позивач вказує поліс № АА/4094950 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - поліс № АА/4094950), який був укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Шеврон".

Також, при дослідженні в судовому засіданні документів, поданих позивачем на підтвердження заявлених ним позовних вимог, а саме: полісу № АА/4094950, постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 08.12.2011 р., судом звернуто увагу на те, що особою винною у скоєнні спірної ДТП згідно постанови суду визнано Назарчука Олександра Олександровича.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, враховуючи нез'явлення в судове засідання, призначене на 19.11.2012 р., представників сторін та необхідність витребування нових доказів, розгляд справи був відкладений на 17.12.2012 о 09:50 год.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 17.12.2012 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 25.10.2012 р. та від 19.11.2012 р. не виконав, про порушення провадження у справі та про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 17.12.2012 р. від відповідача до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.) визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.12.2012 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 17.12.2012 р., подав письмові пояснення № 5082 від 13.12.2012 р., відповідно до яких просить вважати належним відповідачем по справі № 5011-39/14917-2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон", при цьому на підтвердження повного найменування відповідача додав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АБ № 752382) станом на 14.12.2012 р., а також позивач навів обґрунтування свого звернення з позовною заявою до відповідача. Наведені письмові пояснення були передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п.п. 2.4. п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 17.12.2012 p., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.12.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.09.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (позивач, страховик), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" (відповідач, страхувальник) було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4094950 (надалі - Поліс № АА/4094950 від 26.09.2011 р.), застрахований транспортний засіб за вказаним полісом - автомобіль "ГАЗ", реєстраційний номер АМ 9481 АТ.

16.11.2011 р. в м. Києві по вул. Гетьмана, 40 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "ГАЗ", реєстраційний номер АМ 9481 АТ, яким керував Назарчук Олександр Олександрович, та автомобіля "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 2766 ЕН, яким керував власник Гетман Михайло Олексійович. Наведене підтверджується довідкою № 8913494 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Відділом ДАІ з обслуговування Солом'янського району, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

ДТП сталася в результаті порушення Назарчуком Олександром Олександровичем п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. у справі № 3-11030/11, відповідно до якої Назарчука Олександра Олександровича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Як стверджує позивач, в результаті протиправних дій Назарчука Олександра Олександровича - водія відповідача, отримав пошкодження транспортний засіб - автомобіль "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 2766 ЕН, власником якого є Гетман Михайло Олексійович.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 2766 ЕН, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Звіту № 42/11/11 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику колісного транспортного засобу внаслідок його пошкодження, що був складений 23.11.2011 р. оцінювачем дорожніх транспортних засобів Семенченком Павлом Олексійовичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4816, видане ФДМУ 23.12.2006 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5100 від 18.01.2007 р.) становить 4023,56 грн. (надалі -звіт про оцінку вартості збитку № 42/11/11 від 23.11.2011 р.).

Згідно складеного страхового акту № 8261 за страховим випадком згідно з Полісом № АА/4094950 від 26.09.2011 р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3023,56 грн. Гетману Михайлу Олексійовичу - потерпілій особі у ДТП, що сталася 16.11.2011 р. у м. Києві за участю в тому числі Назарчука Олесандра Олександровича, якого було визнано винним у спірній ДТП. При цьому, як вбачається з наведеного страхового акту № 8261, при розрахунку суми страхового відшкодування позивачем було враховано суму франшизи в розмірі 1000,00 грн., передбачену Полісом № АА/4094950 від 26.09.2011 р., на яку фактично було зменшено суму страхового відшкодування згідно звіту про оцінку вартості збитку № 42/11/11 від 23.11.2011 р. (4023,56 грн. -1000,00 грн. 3023,56 грн.).

Виплата позивачем страхового відшкодування Гетману Михайлу Олексійовичу в сумі 3023,56 грн. підтверджується платіжним дорученням № 311 від 16.02.2012 р. на вказану суму.

Крім того, позивачем здійснено оплату 380,00 грн. за автотоварознавче дослідження транспортного засобу згідно рахунку № 18/11/11 від 23.11.2011 р. ФОП Семенченко Павлу Олександровичу, що підтверджується платіжним дорученням № 1701 від 09.12.2011 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і надалі - в редакції, чинній станом на момент ДТП) передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (підпункт ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Приписами статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначені дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, відповідно до підпунктів 33.1.2, 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення вищенаведених приписів пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не повідомив позивача про ДТП на протязі трьох робочих днів.

Судом на підставі Полісу № АА/4094950 від 26.09.2011 р. встановлено, що транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ", реєстраційний номер АМ 9481 АТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди власнику автомобіля "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 2766 ЕН, Гетману Михайлу Олексійовичу, якому позивачем виплачено страхове відшкодування, був застрахований у позивача відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон". При цьому належність зазначеного транспортного засобу відповідачеві останній фактично не оспорив.

Зі змісту Полісу № АА/4094950 від 26.09.2011 р. судом також встановлено, що даний поліс є договором І типу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 100 000,00 грн, франшиза 1000,00 грн., строк дії даного полісу з 26.09.2011 р. по 25.09.2012 р., а отже станом на 16.11.2011 р. (скоєння ДТП) наведений поліс був діючим.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (тут і надалі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 28.10.2009 р.) визначено, що до І типу договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відносяться договори, укладені на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Як вище було встановлено, особою винною у скоєнні спірної ДТП відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. у справі № 3-11030/11 визнано Назарчука Олександра Олександровича.

При цьому в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що транспортним засобом - автомобілем "ГАЗ", реєстраційний номер АМ 9481 АТ, під час спірної ДТП керувала особа, що експлуатувала його не на законних підставах. Напроти, наявною в матеріалах справи довідкою № 8913494 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Відділом ДАІ з обслуговування Солом'янського району, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві, підтверджується законність підстав керування автомобілем "ГАЗ", реєстраційний номер АМ 9481 АТ, під час ДТП Назарчуком Олександром Олександровичем, оскільки останній вказаний в наведеній довідці у якості водія автомобіля, яким спричинено ДТП, та без будь-яких зазначень про експлуатацію цього автомобіля не на законних підставах. Крім того, фактична сплата відповідачем 01.08.2012 р. позивачу частини оплати регресної вимоги позивача, зокрема, в сумі 100,00 грн., свідчить про факт визнання відповідачем експлуатації транспортного засобу (автомобіля "ГАЗ", реєстраційний номер АМ 9481 АТ), визначеного в Полісі № АА/4094950 від 26.09.2011 р., під час спірної ДТП на законних підставах.

Судом встановлено, що в порушення приписів підпунктів 33.1.2, 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні спірної ДТП ані водій транспортного засобу відповідача, ані сам відповідач не вжили заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди та не надали страховику (позивачу), з яким укладено Поліс № АА/4094950 від 26.09.2011 р., письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також не надали відомостей про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у строк, який передбачений у підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 наведеного Закону, а саме: не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригод. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а рівно відповідач відповідні докази суду не подав та не надіслав.

Судом також не встановлено, що у водія транспортного засобу відповідача та у відповідача були наявні поважні причини, у зв'язку з якими б вони не мали змоги виконати вищезазначений обов'язок письмового повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду у визначений законом строк, оскільки відповідні документальні підтвердження суду не подані та не надіслані.

Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем приписів підпунктів 33.1.2, 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що в свою чергу, відповідно до п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 наведеного Закону є підставою для подачі позивачем, після виплати страхового відшкодування, регресного позову до відповідача, як особи, яка застрахувала цивільно-правова відповідальність згідно Полісу № АА/4094950 від 26.09.2011 р. при експлуатації транспортного засобу, яким фактично було спричинено спірне ДТП.

Матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням № 311 від 16.02.2012 р., підтверджується здійснена позивачем виплата страхового відшкодування Гетману Михайлу Олексійовичу в сумі 3023,56 грн. Також, позивачем здійснено оплату 380,00 грн. за автотоварознавче дослідження транспортного засобу згідно рахунку № 18/11/11 від 23.11.2011 р. ФОП Семенченко Павлу Олександровичу, що підтверджується платіжним дорученням № 1701 від 09.12.2011 р.

Отже, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу з відповідача підлягала сума в розмірі 3403,56 грн. (4023,56 грн. (сума матеріального збитку, завданого потерпілій у ДТП особі згідно звіту про оцінку вартості збитку № 42/11/11 від 23.11.2011 р.) -1000,00 грн. (франшиза згідно Полісу № АА/4094950 від 26.09.2011 р.) +380,00 грн. = 3403,56 грн.).

Позивач листом № 2444 від 19.07.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою про виплату вищевказаної суми в порядку регресу (надалі - регресна вимога), яка була отримана відповідачем 23.07.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Оскільки відповідачем було здійснено лише часткове, в сумі 100,00 грн., задоволення регресних вимог позивача, останній повторно звернувся до відповідача з регресною вимогою (№ 3181 від 04.09.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи по суті докази на підтвердження здійснення відповідачем виплати 3303,56 грн. (3403,56 грн. -100,00 грн. = 3303,56 грн.) в порядку регресу в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані та до матеріалів справи не залучені.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3303,56 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Судові витрати позивача на оплату судового збору відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Шеврон" (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 93/2; ідентифікаційний код 37552383) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд 145, ідентифікаційний код 23734213) 3303,56 грн. (три тисячі триста три гривні 56 коп.) в порядку регресу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2012 р.

Суддя Гумега О. В.