Рішення № 28255327, 19.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/15187-2012 19.12.12

За позовом: Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного

товариства закритого типу "ЦВЕК-Д"

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи"

2) Публічне акціонерне товариство «Веста-Дніпро»

про визнання іпотечного договору № 40 від 25.04.08 р. недійсним

Суддя Гавриловська І.О.

Від позивача: Кіян А.В. -дов. № б/н від 23.10.2012 р.

Від відповідача: Саланда О.М., дов. № 03/2/908 від 17.12.2012 р.

Від третіх осіб: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передано позов Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу "ЦВЕК-Д" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсним іпотечного договору № 40 від 25.04.08 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. під реєстровим номером 1429, укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 29.10.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15187-2012 та призначено її розгляд на 14.11.2012 р., залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи", зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи.

Уповноважений представник позивача у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Через відділ діловодства суду 13.11.2012 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивачу необхідний додатковий час для виконання вимог ухвали суду від 29.10.2012 р,. з метою дотримання прав учасників судового процесу, а також повного та об'єктивного розгляду справи на підставі всіх необхідних документів та інформації.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив, оскільки у позивача було достатньо часу для підготовки до судового засідання, так як ухвалу про порушення провадження у справі № 5011-37/15187-2012 від 29.10.2012 р. було направлено на адресу позивача за 14 днів до судового засідання, а саме, 01.11.2012 р., про що свідчить відмітка, яка наявна в матеріалах справи.

За таких обставин клопотання позивача визнано судом необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.11.2012 р., яке підтверджує отримання відповідачем 05.11.2012 р. ухвали про порушення провадження у справі, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства суду 12.11.2012 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача не має можливості прийняти участь у даному судовому засіданні, оскільки буде приймати участь в іншому судовому засіданні в Донецькому апеляційному господарському суді у справі № 5009/2090/12, де відповідач є кредитором та апелянтом у справі про банкрутство ТОВ «АПК,ЛТД».

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом відзив на позовну заяву через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Однак відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнано судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Представник третьої особи не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 14.11.2012 р. було відкладено розгляд справи до 28.11.2012 р., у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників сторін та третьої особи у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 29.10.2012 р.

У судовому засіданні 28.11.2012 р. представник позивача частково надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які були залучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Через відділ діловодства суду 28.11.2012 р. від третьої особи надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з пізнім отриманням інформації про призначення справи до розгляду.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.11.2012 р., яке підтверджує отримання відповідачем 19.11.2012 р. ухвали про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро», оскільки згідно з висновками від 02.07.2012 р. перевіркою Ревізійної комісії було встановлено, що нерухоме майно -комплекс будівель та споруд загальною площею 1964,9 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25-а передано в іпотеку ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»в якості забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Веста-Дніпро»за кредитним договором № 2/К-гр від 23.01.2008 р. В результаті проведеної перевірки стало відомо, що 23.01.2008 р. між відповідачем та ТОВ «Промислові Енергетичні Системи»було укладено кредитний договір № 2/К-гр про надання останньому кредиту у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 25 250 000 грн., строком до 21.01.2011 р. та сплатою 16,5 % річних. 25.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 40, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М., відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Промислові Енергетичні Системи»за кредитним договором № 2/К-гр від 23.01.2008 р. позивач передав в іпотеку відповідача нерухоме майно. До кредитного договору № 2/К-гр від 23.01.2008 р. вносились численні зміни та доповнення згідно з відповідними додатковими угодами. Зокрема, згідно договору про внесення змін № 13 від 29.12.2010 р., всі права та обов'язки ТОВ «Промислові Енергетичні Системи»за кредитним договором № 2/К-гр перейшли до ПАТ «Веста-Дніпро».

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Враховуючи залучення до участі у даній справі третьою особою Публічного акціонерного товариства «Веста-Дніпро», для витребування у позивача додаткових доказів у справі та у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, то господарський суд визнав за необхідне відкласти розгляд даної справи до 19.12.201 р.

У судовому засіданні 19.12.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що між сторонами на даний час тривають перемовини з приводу позасудового вирішення даного спору.

Представник позивача вирішення даного клопотання передав на розсуд суду, але повідомив, що про перемовини між сторонами йому нічого не відомо, тому підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Господарський суд, розглянувши заявлене клопотання, його відхилив, оскільки відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження наведених ним обставин, тоді як представник позивача повідомив, що про наміри врегулювати спір позасудовим шляхом йому невідомо.

Представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що банку не було відомо про обмеження повноважень керівника позивача на час укладення оспорюваного договору.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, пояснень по суті спору не надали.

У судовому засіданні 19.12.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк»(надалі за текстом -кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові Енергетичні Системи»(надалі за текстом -позичальник) був укладений кредитний договір № 2/К-гр від 23.01.2008 р. (надалі за текстом -кредитний договір).

У відповідності до пункту 1.1. зазначеного кредитного договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору. При цьому кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 25 250 000, 00 грн., з терміном повернення -21.01.2011 р. включно, процентна ставка за користування кредитом -16,5%.

Згідно з підпунктом 1.1.5 пункту 1.1. кредитного договору, надання кредиту буде здійснюватися в повному обсязі або окремими частинами. Кредит надається залежно від оформленої застави: зокрема, серед іншого, застави комплексу об'єктів нежитлової нерухомості, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 25А, що належить майновому поручителю АТЗТ «ЦВЕК-Д», загальною оціночною вартістю незалежного експерту 12 723 000, 00 гривень.

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає застава, зокрема, серед іншого, комплексу об'єктів нежитлової нерухомості, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 25А, що належить майновому поручителю АТЗТ «ЦВЕК-Д», загальною оціночною вартістю незалежного експерту 12 723 000, 00 гривень.

До даного кредитного договору неодноразово додатковими угодами, підписаними між сторонами, вносились зміни та доповнення. Зокрема, згідно з договором про внесення змін № 13 від 29.12.2010 р., усі права та обов'язки ТОВ «Промислові Енергетичні Системи»за кредитним договором № 2/К-гр перейшли до ПАТ «Веста-Дніпро».

Відповідно до ч.І ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як одним із видів застави.

25.04.2008р. між Акціонерним проектно-будівельним та експлуатаційним, комерційним товариством закритого типу «ЦВЕК-Д»(іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір № 40 (надалі за текстом -іпотечний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. за реєстровим №1429.

У відповідності до умов іпотечного договору, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору № 2/К-гр від 23.01.2008 р. між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»і ТОВ «Промислові Енергетичні Системи»передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно (будівлі та споруди), яке належить йому на праві власності, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25а, склад якого визначений в пункті 2.1. іпотечного договору.

У відповідності до пункту 2.3.1. іпотечного договору, узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 12 723 000, 00 грн.

До даного іпотечного договору неодноразово вносились зміни шляхом підписання додаткових угод до нього.

Представник позивача пояснив господарському суду, що 02.07.2012 р., на підставі п. 8.5.5. Статуту АТ «ЦВЕК-Д», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом № 9 від 23.11.2006 р., Ревізійною комісією позивача за власною ініціативою було проведено перевірку порядку використання і збереження належного товариству нерухомого майна.

Згідно з висновками від 02.07.2012 р., перевіркою Ревізійної комісії позивача було встановлено, що нерухоме майно -комплекс будівель та споруд загальною площею 1964,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25а, яке належить йому на праві приватної власності, передано в іпотеку ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2/К-гр від 23.01.2008 р. При цьому було встановлено, що іпотечний договір був підписаний Головою Правління позивача на підставі рішення Наглядової Ради АТ «ЦВЕК-Д», оформленого протоколом від 12.12.2007 р.

Позивач стверджує, що оскільки в іпотеку відповідачу за оспорюваним договором було передано нерухоме майно, балансова вартість якого складає більше 83% вартості всього майна АТ «ЦВЕК-Д», а ринкова вартість перевищує балансову вартість більше, ніж у 4 рази, то рішення про укладення даного іпотечного договору мало прийматися Загальними зборами акціонерів АТ «ЦВЕК-Д». Проте, на розгляд Загальних зборів акціонерів позивача питання про передачу в іпотеку зазначеного нерухомого майна та укладення відповідного іпотечного договору не виносились, не розглядались та рішення з цих питань не приймались.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що при укладенні та виконанні іпотечного договору Наглядова рада та Голова правління АТ «ЦВЕК-Д»діяли з перевищенням своїх повноважень, визначених Статутом та законодавством, передача нерухомого майна була здійснена без відповідного рішення Загальних зборів акціонерів, що свідчить про невідповідність іпотечного договору та додаткових угод до нього вимогам законодавства, дії органів управління позивача по укладенню оспорюваного правочину не відповідали волі позивача, яка мала бути виражена лише у формі прийнятого Загальними зборами акціонерів АТ «ЦВЕК-Д»рішення.

У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним іпотечного договору № 40 від 25.04.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. під реєстровим номером 1429, укладеного між позивачем та відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В силу ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході дослідження іпотечного договору № 40 від 25.04.2008 р. господарським судом встановлено, що з боку позивача його підписано Головою Правління Коржем Іваном Івановичем, який діє на підставі нової редакції Статуту, зареєстрованої державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Іванчишиною М.А. 26.01.2007 р.

Пунктом 8.4.7. Статуту позивача в редакції, зареєстрованої державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Іванчишиною М.А. 26.01.2007 р., передбачено, що Голова Правління уповноважений без довіреності здійснювати дії від імені товариства, укладати та підписувати від імені товариства договори (угоди), зовнішньоекономічні контракти на суму, що не перевищує 50 000 грн.

Згідно з балансом АТ «ЦВЕК-Д»на 31.12.2008 р. (копія фінансового звіту залучена до матеріалів справи), загальна вартість всіх активів позивача станом на 01.01.2008 р. становила 3 746 900 (три мільйони сімсот сорок шість тисяч дев'ятсот) грн.

Відповідно до довідки АТ «ЦВЕК-Д»від 11.02.2008 р., станом на 11.02.2008 р. балансова вартість нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору, становила 3 141 207 (три мільйони сто сорок одна тисяча двісті сім тисяч) 35 коп.

При цьому, заставна вартість нерухомого майна була визначена сторонами у розмірі 12 723 000 (дванадцять мільйонів сімсот двадцять три тисячі) грн., а ринкова вартість відповідно до звіту про оцінку комплексу об'єктів нерухомого майна від 10.10.2007 р. № 36907 становила 13 994 000 (тринадцять мільйонів дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі) грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 7.2. іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (переходу до відповідача права власності на предмет іпотеки чи продажу Відповідачем нерухомого майна третім особам від свого імені).

При цьому п. 7.3. іпотечного договору визначено, що відповідач на свій розсуд обирає один з вище перелічених способів звернення стягнення на нерухоме майно.

Окрім того, пунктом 7.4.1. іпотечного договору встановлено, що позивач підписанням цього договору підтвердив свою згоду на передачу у власність відповідача предмету іпотеки, у разі прийняття ним одностороннього рішення про перехід до нього права власності в порядку задоволення його вимог як іпотекодержателя. Більш того, умовами наведеного пункту також передбачено, що іпотечний договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмету іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів, а також надають відповідачу звернутися з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Таким чином, іпотечний договір містить умови, які при порушенні основного зобов'язання чи самого іпотечного договору передбачають можливість відчуження нерухомого майна на користь відповідача чи третіх осіб.

Зважаючи на викладені вище положення Статуту позивача та умови іпотечного договору, господарський суд дійшов висновку, що Голова Правління АТ «ЦВЕК-Д»не вправі був без довіреності укладати та підписувати від імені товариства іпотечний договір.

Крім того, варто зауважити, що відповідно до п. 8.4.1. Статуту АТ «ЦВЕК-Д», у товаристві створюється колегіальний виконавчий орган - Правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю. Кількісний та персональний склад Правління визначається Загальними зборами акціонерів строком на 3 роки.

Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «ЦВЕК-Д», оформленим протоколом № 9 від 23.11.2006 р., затверджено наступний персональний склад Правління: Корж 1.1. (Голова правління), Титаренко С.М., Молчанов В.С.

Частиною 2 ст. 99 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавчий орган товариства, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, а саме - простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Пунктом 8.4.4. Статуту АТ «Цвек-Д»встановлено, що організаційною формою роботи Правління є засідання, які проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Засідання Правління є правомочним за присутності не менше ніж 2/3 його членів. В свою чергу, рішення Правління приймаються більшістю голосів, а в разі рівного розподілу голосів - голос Голови правління є вирішальним.

Господарський суд за таких обставин дійшов висновку, що якщо установчими документами товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, то голова не є самостійним органом управління, а тому для набуття товариством цивільних прав та обов'язків він на підставі ч. 2 ст. 99 та ст. 161 Цивільного кодексу України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2008 р. у справі № 7/7-08).

З пояснень представників позивача та відповідача випливає, що оспорюваний іпотечний договір № 40 від 25.04.2008 р. був укладений з боку позивача на підставі рішення Наглядової Ради АТ «ЦВЕК-Д», оформленого протоколом від 12.12.2007 р., відповідно до якого Наглядовою радою позивача було прийнято рішення про задоволення клопотання ТОВ «Промислові Енергетичні Системи»щодо виступу майновим поручителем останнього перед відповідачем щодо повернення кредитних коштів у розмірі 10 000 000 доларів США, сплати відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій та інших платежів та відповідно надання в іпотеку вищезгаданого нерухомого майна, а також щодо надання Голові Правління АТ «ЦВЕК-Д»повноважень щодо укладання відповідного договору і виконання інших дій та процедур, пов'язаних з цим.

Підпунктом «к»пункту 8.3.4. Статуту АТ «ЦВЕК-Д»передбачено, що до компетенції Наглядової ради віднесено затвердження договорів відчуження нерухомого майна та інші договори (угоди), укладені на суму, що становить 50 000 грн. і більше.

Таким чином, зі змісту Статуту АТ «ЦВЕК-Д» випливає, що до компетенції Наглядової ради акціонерного товариства відноситься затвердження договорів (схвалення умов договору), щодо якого вже існує легітимне рішення колегіального органу -правління, а не надання дозволу на їх укладення.

Отже, надаючи дозвіл на майнову поруку позивача перед відповідачем щодо повернення кредитних коштів у розмірі 10 000 000 доларів США, сплати відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій та інших платежів та відповідно надання в іпотеку вищезгаданого нерухомого майна, а також щодо надання Голові Правління АТ «ЦВЕК-Д»повноважень щодо укладання відповідного договору і виконання інших дій та процедур, пов'язаних з цим, Наглядова рада підмінила компетенцію Правління щодо прийняття відповідних рішень, оскільки основною функцією Наглядової ради є контроль за виконавчим органом, а не виконання його функцій.

Приймаючи до уваги викладене, господарський суд визнає, що незважаючи на рішення Наглядової ради про дозвіл на укладення оспорюваного договору, для чинності іпотечного договору питання його укладення повинно було розглядатися Правлінням позивача, а, зважаючи на вартість нерухомого майна та приписи частини 2 пункту 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, дане питання мало бути вирішене Загальними Зборами акціонерів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2008 р. у справі № 7/7-08.

Частиною першою та другою статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з системного аналізу норм наведених норм вбачається, що відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків його майна, можливе виключно за наявності попереднього рішення загальних зборів учасників товариства про таке відчуження, а Голова Правління АТ «ЦВЕК-Д»у розумінні частини другої статті 98 ЦК України, пунктів 8.4.5., 8.4.7. Статуту позивача, не має права одноособово приймати рішення про відповідне відчуження.

Згідно з частиною четвертою статті 145 Цивільного кодексу України, питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Проте, Правлінням та Загальними зборами акціонерів АТ «ЦВЕК-Д»питання щодо передачі належного нерухомого майна в іпотеку та укладення відповідного іпотечного договору не розглядалося, а відповідні рішення не приймалися.

Посилання представника відповідача на те, що йому були не відомі обмеження Голови Правління щодо підписання оспорюваного договору, господарський суд не приймає, оскільки безпосередньо у тексті (преамбулі) іпотечного договору № 40 міститься зазначення, що Голова Правління діє підставі нової редакції Статуту, зареєстрованої державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Іванчишиною М.А. 26.01.2007 р., і доказів ненадання відповідачу тексту Статуту господарському суду не надано.

Таким чином, відповідач знав та міг знати про обмеження повноважень Голови Правління на підписання даного іпотечного договору.

Враховуючи викладене, іпотечний договір укладено Акціонерним проектно-будівельним та експлуатаційним, комерційним товариством закритого типу «ЦВЕК-Д»в особі Голови Правління з перевищенням наданих йому повноважень і всупереч приписам статті 92, частини другої статті 98, статті 145 Цивільного кодексу України та пунктів 8.4.5., 8.4.7. Статуту АТ «ЦВЕК-Д».

Отже, іпотечний договір № 40 від 25.04.2008 р., укладений між Акціонерним проектно-будівельним та експлуатаційним, комерційним товариством закритого типу «ЦВЕК-Д»та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 92, 98, 145203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним іпотечний договір від 25.04.2008 р. № 40, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. за реєстровим №1429, укладений між Акціонерним проектно-будівельним та експлуатаційним, комерційним товариством закритого типу «ЦВЕК-Д»та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" .

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»(вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 19017842) на користь Акціонерного проектно-будівельного та експлуатаційного, комерційного товариства закритого типу «ЦВЕК-Д» (вул. Старокодацька, 9, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 01190273) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.12.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.