Рішення № 28255086, 25.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/153 25.01.12

за позовом ОСОБА_1, м.Київ, ІПН НОМЕР_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», м.Київ, ЄДРПОУ 32107606

про визначення та стягнення вартості частки майна

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з?явився

від відповідача: Ротайський В.М. -по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 16.10.2009р. до 23.10.2009р., з 23.10.2009р. до 03.11.2009р., з 10.03.2011р. до 16.03.2011р., з 16.03.2011р. до 25.03.2011р.,

з 25.03.2011р. до 30.03.2011р., з 21.12.2011р. до 20.01.2012р., з 20.01.2012р. до 25.01.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, ОСОБА_1, м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», м.Київ про визначення та стягнення, належної позивачу частки вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 із вказаного товариства, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

В обґрунтування своїх вимог до відповідача позивач посилається на його виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», внаслідок чого у ОСОБА_1 виникло право на отримання вартості частини майна відповідача, пропорційної частці позивача у статутному (складеному) капіталі товариства.

Відповідач у відзиві та поясненнях без номеру та дати, які надійшли до господарського суду 14.05.2009р. та 09.09.2009р., додаткових поясненнях б/н від 25.01.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що позивачем не доведено факту внесення грошових коштів до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас».

Позивач у судове засідання 25.01.2012р. не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 20.01.2012р., розписка про оголошення перерви на 25.01.2012р., підписана, у тому числі, позивачем в судовому засіданні 20.01.2012р.

Крім того, судом враховано, що відповідно до протоколу судового засідання від 20.01.2012р. явка сторін в засідання суду 25.01.2012р. була визначена не обов?язковою.

Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач у судове засідання 25.01.2012р. не з?явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника ОСОБА_1 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Згідно із ст.ст.1, 4 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 07.03.2002р.) господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі установчого договору і статуту.

Статтею 50 вказаного Закону України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Як свідчать матеріали справи, 27.08.2002р. ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відкритим акціонерним товариством «Завод «Кінап»було підписано установчий договір про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», який 29.08.2002р. зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією за №10529.

Одночасно, 29.08.2002р. за №10529 Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», за змістом п.2.1 якого учасниками товариства є особи, що підписали договір про створення та діяльність товариства від 27.08.2002р.

Виходячи зі змісту ст.4 установчого договору відповідача для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових вкладів учасників створений статутний фонд товариства в розмірі 517913 грн. Частки учасників у статутному фонді товариства складають:

ОСОБА_1 -90000 грн., що відповідає 17,33% статутного фонду,

ОСОБА_3 -90000 грн., що відповідає 17,33% статутного фонду,

ОСОБА_4 -90000 грн., що відповідає 17,33% статутного фонду,

Відкрите акціонерне товариство «Завод «Кінап»- вносить частку нежилого виробничого приміщення (перший поверх) двоповерхового блоку заводоуправління загальною площею 902 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Фрунзе, 160. Вартість приміщення за домовленістю сторін складає 247913 грн., що відповідає 48% статутного фонду.

04.07.2003р. на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»було прийнято рішення про вихід зі складу учасників відповідача Відкритого акціонерного товариства «Завод «Кінап», у зв'язку із рішенням спостережної ради останнього та заявою правління Відкритого акціонерного товариства «Завод «Кінап».

14.07.2003р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано статут та установчій договір Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»у новій редакції, згідно із якими учасниками останнього визначено наступних осіб:

ОСОБА_1 -172637,50 грн., що становить 33,33% статутного фонду товариства,

ОСОБА_3 - 172637,75 грн., що становить 33,34% статутного фонду товариства,

ОСОБА_4 - 172637,75 грн., що становить 33,33% статутного фонду товариства.

Згідно із ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції від 27.04.2007р.) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

За змістом ст.64 Закону України «Про господарські товариства»учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому, цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

20.11.2007р. загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»було прийнято рішення, яке оформлено протоколом №20/1В, стосовно виключення ОСОБА_1 зі складу учасників відповідача, внаслідок чого затверджено наступнийо розподіл часток:

ОСОБА_3 - 33,34% статутного фонду товариства,

ОСОБА_4 - 33,33% статутного фонду товариства,

товариство - 33,33% статутного фонду товариства.

Вказані зміни були відображені у статуті відповідача, зареєстрованому державним реєстратором Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації 14.01.2008р.

Згідно із ч.2 ст.64 Закону України «Про господарські товариства»(у редакції від 27.04.2007р.) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи вказаної статті, враховуючи, що за змістом протоколу №20/1В Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»рішенням зборів учасників останнього було узгоджено виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі, позивачем заявлено вимоги про визначення та стягнення належної позивачу частки вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 із вказаного товариства, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

За вимогами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані з створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Тобто, учасником (стороною) корпоративного спору завжди є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, в тому числі, який вибув.

За змістом п.п.2, 3 постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Приймаючи до уваги зміст статуту та установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», за змістом якого його учасником був ОСОБА_1 з часткою у статутному фонді товариства розміром 33,33% або 172637,50 грн., суд дійшов висновку, що позивач мав право звернутися до господарського суду з розглядуваним позовом.

Одночасно, виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено факт внесення до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»грошових коштів.

Як свідчать матеріали справи, в якості доказу внесення до статутного фонду відповідача грошових коштів позивач посилається на зміст статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»в редакції від 14.07.2003р., згідно якого статутний фонд товариства дорівнює 517913 грн., а частка ОСОБА_1 у статутному фонді товариства становить 33,33%, або 172637,50 грн.; відомості, наявні у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; довідку №0301/210 від 28.08.2002р. Станкобудівної філії КБ КФС «Експобанк»про відкриття Товариству з обмеженою відповідальністю «Баркас»тимчасового рахунку, на який внесено 81000 грн.; рішення Шевченківського районного суду міста Києва у цивільній справі №2-6275/07 від 13.11.2007р.; ухвалу апеляційного суду міста Києва у справі №22-2500 від 28.02.2008р. тощо.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 144 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання цим кодексом законної сили) встановлено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

За змістом ст.52 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 07.03.2002р.) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Тобто, належним і допустимим доказом внесення учасником товариства грошових коштів до статутного фонду товариства є документ, виданий банківською установою.

Пунктом 1.5, 2.2.13 Постанови №527 від 18.12.1998р. Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»(норми якої діяли на момент створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас») встановлено, що для формування статутного фонду господарського товариства (в іноземній та/або національній валюті) клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок. Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками, учасниками для формування статутного фонду господарського товариства до його реєстрації як юридичної особи.

Аналогічні положення містить Постанова №492 від 12.11.2003р. Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», яка є чинною на теперішній час.

Виходячи зі змісту довідки №0301/210 від 28.08.2002р. Станкобудівної філії КБ КФС «Експобанк», Товариству з обмеженою відповідальністю «Баркас»було відкрито тимчасовий рахунок. В уставний фонд внесено 81000 грн. Проте, вказана довідка будь-яким чином не свідчить, що статутний фонд відповідача у розмірі 81000 грн. був сформований, у тому числі, за рахунок внесків позивача.

Визначений ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 07.03.2002р.) обов'язок кожного з учасників до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу не є доказом належного виконання, зокрема, ОСОБА_1, встановленого законом обов'язку.

Посилання позивача на наявну у матеріалах справи копію об'яви №01 від 07.10.2003р. про внесення готівки, за висновками суду, є неправомірним з огляду на те, що вказаний документ за своїм змістом не є банківським.

Одночасно, вказаний документ всупереч приписів ст.36 Господарського процесуального кодексу України не засвідчено позивачем належним чином, внаслідок чого не може бути прийнятий судом в якості належного доказу.

Крім того, дослідивши об'яву №01 від 07.10.2003р. про внесення готівки, судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 35000 грн. було внесено ТОВ «Баркас»через ОСОБА_6 в якості внеску до статутного фонду ОСОБА_1 При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності відносин представництва між позивачем та ОСОБА_6 Той факт, що останній займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»не спростовує вказаних висновків суду.

Наведене також підтверджується наявними у матеріалах справи поясненнями ОСОБА_6, за змістом яких всі грошові кошти до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»були внесені тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рахунок підприємства. Аналогічні за змістом пояснення були надані бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»ОСОБА_7, учасниками товариства ОСОБА_4, ОСОБА_3

Відомості, наявні у статуті товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», а також витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно того, що статутний фонд товариства становить 517913 грн., а частка ОСОБА_1 у статутному фонді складає 33,33%, або 172637,50 грн., вказує лише на обсяг зобов'язань, які прийняв на себе позивач при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас». Проте, не доводить факту безпосереднього внесення позивачем до статутного фонду відповідача грошових коштів у будь-якому розмірі.

Посилання позивача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у цивільній справі №2-6275/07 від 13.11.2007р.; ухвалу апеляційного суду міста Києва у справі №22-2500 від 28.02.2008р., як на доказ наявності у ОСОБА_1 права на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі є неспроможними, з огляду на те, що, як було встановлено вище, належним доказом внесення до статутного фонду грошей є документ, виданий банківською установою. Наразі, вказані судові рішення є лише непрямим доказом наявності корпоративних зв'язків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баркас»та позивачем.

Всі інші доводи та міркування позивача не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту внесення до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»грошових коштів, позовні вимоги про стягнення, належної позивачу частки вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 із вказаного товариства, підлягають залишенню без задоволення.

Одночасно, позовні вимоги про визначення, належної позивачу частки вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»та стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, не підлягають задоволенню як похідні, враховуючи висновки суду відносно відмови у задоволенні позову в частині стягнення, належної позивачу частки вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 із вказаного товариства.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», м.Київ про визначення та стягнення, належної позивачу частки вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас», у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 із вказаного товариства, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркас»(04073, м.Київ, Оболонський район, вул.Фрунзе, 160) витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4219,20 грн.

У судовому засіданні 25.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 30.01.2012р.