ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 62/97 02.11.11
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ, ЄДРПОУ 31235110
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м.Київ, ЄДРПОУ 23498273
про стягнення 2896,38 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Капля А.С. -по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м.Київ про стягнення суми завданих збитків у розмірі 2896,38 грн.
За поясненнями позивача, наданими у судовому засіданні 02.11.2011р., заявлена до стягнення сума заборгованості складається з суми страхового відшкодування у розмірі 2463,38 грн., сплаченого Вишевській Оксані Василівні, оплати за отримання довідки про обставини ДТП в сумі - 83,00 грн., вартості автоекспертизи у розмірі 350,00 грн.
Заявою №РГ/10639/08/3 від 12.10.2011р. позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та заявив про стягнення з відповідача страхового відшкодування та завданих збитків у розмірі 2386,38 грн.
Вказана заява судом до уваги не приймається, враховуючи, що довіреністю №1417/18 від 25.06.2011р. представнику позивача -Каплі Аліні Степанівні, яка підписала відповідну заяву, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»не надано право зменшувати позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Вишевській Оксані Василівні страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна №2047321/05 АВ від 08.05.2008р. в розмірі 2463,38 грн., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідач у судові засідання 12.10.2011р., 02.11.2011р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом витягу №21-10/3859-14 від 22.08.2011р. Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві відповідач зареєстрований за адресою: 04053, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кудрявський узвіз, 5б.
На вказану адресу господарським судом було скеровано ухвали від 27.09.2011р., 12.10.2011р.
За приписами п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до п.11 листа №01-08/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги наявність на ухвалах від 27.09.2011р., 12.10.2011р. штампів канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, враховуючи, що зазначені ухвали направлялись господарським судом за адресою Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», яка вказана у витягу №21-10/3859-14 від 22.08.2011р. Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
Крім того, згідно із п.3.6 роз'яснення №02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 08.05.2008р. між позивачем (страховик) та Вишевською Оксаною Василівною (страхувальник) було укладено договір страхування №ИБ2047321, за змістом п.1 якого страховик зобов'язався за визначених у договорі умов страхування, компенсувати страхувальнику прямі збитки, що перевищують встановлену франшизу, які відбулися в період дії договору, але у межах страхової суми, яка згідно із п.10 вказаного договору становить 35600,00 грн.
Об'єктом страхування було визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом:
марка, модель -ВАЗ 210994,
рік випуску -2007,
кузов/шасі - №Y6D21099470042398,
реєстраційний номер - ВС 4655 ВА.
Пунктом 5 договору №ИБ2047321 від 08.05.2008р. сторони погодили строк його дії з 00-00 год. 09.05.2008р. до 08.05.2009р., але не раніше дня, наступного за днем надходження страхової премії на поточний рахунок страховика.
Відповідно до п.11.1 укладеного страховиком та страхувальником правочину, страховим ризиком було визначено дорожньо-транспорті пригоди.
Виходячи зі змісту довідки №36/5862ск від 20.10.2008р., 18.09.2008р. о 19 годин 30 хвилин у м.Львові по вул.В.Великого, 51 відбулось зіткнення двох автомобілів 1. Volkswagen Golf 83611 ТС, що належить Новосад Олегу Миколайовичу (м.Київ, вул.Петлюри, 22/53, посвідчення водія НВИ 881903) та 2. ВАЗ 210994, що належить Вишевській Оксані Василівні, водій Карєєв Артур Альбертович (м.Львів, вул.В.Великого, 61/204, посвідчення водія РРВ 350264). Дорожньо-транспортна пригода сталася через порушення водієм Новосад О.М. п.10.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого у автомобіля ВАЗ ВС 4655 ВА було деформовано ліві задні та передні двері.
Наявність вини Новосад Олега Миколайовича у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 31.10.2008р. Залізничного районного суду міста Львова по справі №3-14836/08.
Відповідно до пункту 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із наданим до матеріалів справи висновком спеціаліста №224 від 16.10.2008р., який складено Фізичною особою-підприємцем Рожок В.Ф., обумовлена договором страхування вартість заподіяного матеріального збитку власнику автомобіля ВАЗ 210994, реєстраційний номер ВС 4655 ВА, який пошкоджений під час ДТП на момент проведення дослідження становить 3725,88 грн.
На підставі показників вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта експлуатаційного зносу (3725,88 грн.), ліміту відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (35600,00 грн.), франшизи (1262,50 грн.), коефіцієнту пропорційності страхових виплат (1) позивачем було проведено розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 2463,38 грн. (3725,88 грн. х 1 -1262,50 грн.).
Як встановлено судом на підставі платіжного доручення №11987 від 25.11.2008р. та відомості №255 від 26.11.2008р., позивач виконав свої зобов'язання за договором №ИБ2047321 від 08.05.2008р. та перерахував на користь Вишевської Оксани Василівни страхове відшкодування у розмірі 2463,38 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Golf 83611 ТС, що належить Новосад Олегу Миколайовичу, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 18.09.2008р., що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ 210994, прийнятий на страхування Приватним акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4867266).
Таким чином, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»здійснило виплату страхового відшкодування згідно із вимогами договору №ИБ2047321 від 08.05.2008р., за висновками суду, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи.
Одночасно, враховуючи, що згідно із полісом №4867266 було встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн. позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 2463,38 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1953,38 грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про стягнення оплати за отримання довідки про обставини ДТП в сумі 83,00 грн., вартості автоекспертизи у розмірі 350,00 грн., мають бути залишені без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
Згідно із ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин, витрати по відшкодуванню оплати за отримання довідки про обставини ДТП та вартості автоекспертизи не передбачені наведеними положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.
Таким чином, виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків заподіяних Новосад Олегом Миколайовичем, приймаючи до уваги, що позивачем неправомірно заявлено вимоги про стягнення оплати за отримання довідки про обставини ДТП та вартості автоекспертизи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1953,38 грн.
Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 2896,38 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кудрявський узвіз, 5б, ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м.Київ, Подільський район, вул.Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912) заборгованість в сумі 1953,38 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 67,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 159,16 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
У судовому засіданні 02.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя М.О.Любченко
Повне рішення складено 07.11.2011р.
Судове рішення № 28255015, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 62/97. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: