Рішення № 28255002, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/100 13.12.11

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м.Київ, ЄДРПОУ 30729278

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ, ЄДРПОУ 22945712

про стягнення 159179,83 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з?явився

від відповідача: Риков О.О. -в.о. дир. юр. департ.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданнях суду оголошувались перерви

з 26.10.2011р. до 18.11.2011р., з 18.11.2011р. до 23.11.2011р., з 23.11.2011р. до 02.12.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 159179,83 грн.

За поясненнями позивача, наданими у судовому засіданні 23.11.2011р., заявлена до стягнення сума заборгованості складається з частини страхового відшкодування, що підлягає сплаті перестраховиком у розмірі 156000,00 грн., пені в сумі 3179,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №27/Ю від 27.05.2009р. облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»виникла заборгованість в сумі 159179,83 грн.

Відповідач у відзиві б/н від 17.10.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що дійсна ринкова вартість транспортного засобу, застрахованого за договором №КИ-06-1/09-83 від 27.05.2009р. та перестрахованого у відповідача згідно договору №27/Ю від 27.05.2009р. є меншою, внаслідок чого розмір відповідальності Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» не може перевищувати 62765,89 грн.

Одночасно, за твердженням відповідача, пожежу не було визначено сторонами в якості страхового ризику за договором №27/Ю від 27.05.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.12 Закону України «Про страхування» перестрахування -це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Як свідчать матеріали справи, 27.05.2009р. між позивачем (перестрахувальник) та відповідачем (перестраховик) було укладено договір №27/Ю, за змістом п.1.2 якого предметом цього договору є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах «Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту»№06-1 (нова редакція) від 19.09.2003р., які є невід'ємною частиною цього договору (додаток №5), починаючи з 01.06.2009р.

Згідно із п.1.4 вказаної угоди під страхуванням транспортних засобів розуміється укладання перестрахувальником договорів добровільного страхування наземних транспортних засобів зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Зокрема, 27.05.2009р. Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»було підписано з Товариством з обмеженою відповідальністю «Преображенське»договір №КИ-06-1/09-83 добровільного страхування автотранспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водія та пасажирів від нещасного випадку, предметом якого було страхування транспортного засобу:

марка, модель -CAT-LEXION-460,

номер кузова -9FW00514,

реєстраційний номер - АР 06317,

рік випуску -1999.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, 25.07.2009р. з транспортним засобом, застрахованим за договором №КИ-06-1/09-83 від 27.05.2009р., трапилася пожежа.

Пунктом 2.9 договору №27/Ю від 27.05.2009р. встановлено, що основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій, рахунків бордеро-збитків та щоквартальних бордеро, заявлених але не сплачених збитків.

Згідно рахунку-бордеро премій відповідальність перестраховика за договором №КИ-06-1/09-83 від 27.05.2009р. визначена на рівні 19,45%, що відповідає 156000,00 грн.

27.05.2011р. Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»направила на адресу відповідача розрахунок частини страхового відшкодування №236/11-2, згідно якого сплаті перестраховиком підлягала частина страхового відшкодування в сумі 156000,00 грн.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №27/Ю від 27.05.2009р. обов'язок по компенсації своєї частки відповідальності у розмірі 19,45% страхового відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»заявлено вимоги, зокрема, про стягнення 156000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з розглядуваним позовом Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»має бути доведено факт настання страхового випадку та невиконання або неналежного виконання Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія»норм укладеного сторонами правочину.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 8 Закону України «Про страхування»встановлено, що страховий ризик -це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Пунктом 1.5.3 договору №27/Ю від 27.05.2009р. сторони погодили, що страховими ризиками є знищення, пошкодження або зникнення транспортного засобу внаслідок:

аварії -зіткнення застрахованого ТЗ з людиною, наїзд на нерухомі предмети, перекидання, падіння застрахованого ТЗ, внаслідок чого йому завдані пошкодження, в тому числі, влучення каміння, падіння дерев, інших предметів, зіткнення з тваринами;

ДТП (дорожньо-транспортна пригода) -подія, що сталася під час руху ТЗ, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

крадіжки -таємне викрадення застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання з місця зберігання транспортного засобу, визначеного в п.п.4.2.3, 4.2.4;

грабежу -відкрите викрадення застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання з використанням сили або погроз;

протиправних дій осіб (ПДТО) -невипадкові, навмисні або необережні дії або бездіяльність будь-яких осіб, що не є сторонами договору страхування, які призвели до пошкодження або знищення ТЗ, його частин, деталей та/або додаткового обладнання ТЗ, крім викрадення.

стихійного лиха -повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, лавина, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, просідання ґрунту, землетрус, підтверджений документом компетентного органу.

Як було зазначено вище, 25.07.2009р. з транспортним засобом, застрахованим за договором №КИ-06-1/09-83 від 27.05.2009р., трапилася пожежа.

При цьому, виходячи зі змісту договору №27/Ю від 27.05.2009р., зокрема, п.1.5.3 будь-яких домовленостей щодо визначення пожежі, як страхового ризику та перестрахування відповідальності Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»з цього приводу, сторонами досягнуто не було.

Посилання позивача на приписи додатку №1 до договору №27/Ю від 27.05.2009р., згідно якого ризик «Пошкодження»включає у себе, в тому числі, пожежі, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне:

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.12.2010р. по справі №7/231/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське», с.Червона криниця до Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м.Київ, у тому числі, стягнуто на користь позивача 802117,00 грн. суми страхового відшкодування, 7910,42 грн. - пені, 32259,87 грн. - індексу інфляції, 20701,21 грн. - 3% річних, 9341,80 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. по справі №7/231/10 рішення суду першої інстанції у вказаній частині залишено без змін.

Судовими рішеннями по справі №7/231/10 на підставі висновку №20 від 20.11.2009р. експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МНС України в Запорізькій області було встановлено, що причиною пожежі CAT-LEXION-460, АР 06317 стало займання горючої рідини внаслідок розгерметизації топливної системи; пожежа, в даному випадку, не виникла з причини підпалу; на місці запалення знаходився один осередок пожежі, який був розташований в моторному відсіку комбайну, вірогідніше всього в передній частині двигуна.

Таким чином, пошкодження транспортного засобу, які сталися під час пожежі 25.07.2009р., що була спричинена займанням горючої рідини внаслідок розгерметизації топливної системи, а не внаслідок протиправних дій третіх осіб або стихійного лиха, не є страховим ризиком, виходячи зі змісту п.1.5.3 договору №27/Ю від 27.05.2009р.

Будь-яких доказів стосовно того, що пожежа виникла саме через пошкодження транспортного засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не представлено. Наразі, за висновками суду, термін «Пошкодження»зумовлює наявність стороннього втручання у роботу транспортного засобу, що в наступному спричинило збиток майну.

Посилання позивача на те, що пожежа не визначена у п.1.5.8 договору №27/Ю від 27.05.2009р., суд вважає безпідставним, враховуючи, що вказаним пунктом договору передбачені випадки, на які дія договору не поширюється, проте не конкретний перелік страхових ризиків.

Заперечення відповідача в частині необґрунтованості, заявленої позивачем до стягнення частини суми страхового відшкодування у розмірі 156000,00 грн., суд до уваги не приймає, з огляду на власні висновки щодо безпідставності вимог позивача.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення, зокрема, 156000,00 грн., підлягають залишенню без задоволення.

Відсутність факту порушення відповідачем договору №27/Ю від 27.05.2009р. має наслідком безпідставність заявлених Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»вимог про стягнення пені в сумі 3179,83 грн.

Клопотання відповідача №1169-ю від 17.11.2011р., №1205-ю від 22.11.2011р. про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом міста Києва справи №5/235 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про визнання недійсним п.32 рахунку бордеро-премій, не підлягають задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи чи певної черговості розгляду вимог.

За висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги висновки суду стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, клопотання відповідача №1169-ю від 17.11.2011р., №1205-ю від 22.11.2011р. про зупинення провадження по справі підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 159179,83 грн.

У судовому засіданні 13.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 19.11.2011р.