Рішення № 28254317, 17.12.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2012Справа №5002-28/1842-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг», м. Київ.

до відповідача Фізичної особи-підприємця Воробйової Любові Володимирівни, Совєтський район, с. Дмитрівка.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Індустріально-Експортний Банк», м. Київ.

про стягнення 139 993,30 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від третьої особи - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця Воробйової Любові Володимирівни про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09/0-215 від 04.03.2008 р. у розмірі 139 993,30 грн., з них 104 546,36 грн. (тіло та відсотки), 8 213,33 грн. (пеня), 8 206,17 грн. (3% річних), 19 027,44 грн. (інфляційні).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 09/0-215 від 04.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 р. по справі № 5002-10/1842-2012 позов залишено без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 р., ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 р. скасовано, а справу направлено для подальшого розгляду.

Справу розподілено автоматизованою системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим на суддю С.О. Лукачова.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк».

Представник відповідача у судове засідання чотири рази не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

06.11.2012 р. до суду повернувся конверт-повернення ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2012 р. направленої на адресу відповідача, з відміткою поштової установи про те, що адресат знаходиться на заробітках (т. 2 а.с. 30).

17.12.2012 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд -

встановив:

04 березня 2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (надалі перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк») (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Воробйовою Любов'ю Володимирівною (позичальник) був укладений кредитний договір № 09/0-215 (т. 1 а.с. 8-10).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 договору, кредитор надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 140 000,00 грн., зі сплатою 17,5 процентів річних на умовах, визначених цим договором. Термін користування кредитом - з 04 березня 2008 р. до 03 березня 2011 р. включно.

У пункті 1.3 договору зазначено, як забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат позичальник в день укладення цього договору укладає: договір застави - вантажні автомобілі «КАМАЗ».

Відповідно до розділу 2 договору, банк зобов'язується нараховувати проценти за користування кредитом та комісію за управління фінансовою заборгованістю з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту погашення кредиту, щомісяця, в період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів день надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення кредиту - не включається. У разі прострочення погашення кредиту, проценти та комісія нараховуються на суму заборгованості за кредитом за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.7 позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти відповідно на цілі, передбачені п. 1.3 цього договору.

Щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати проценти за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок (п. 2.10 договору). У пункті 2.11 договору вказано, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати комісію за управління фінансовою заборгованістю шляхом перерахування коштів в національній валюті.

Відповідно до п. 2.12 договору, позичальник зобов'язується забезпечити повне повернення кредиту, процентів за кредитом в сумах та в строки, що обумовлені п.п. 1.1, 2.10 та 2.11 даного договору.

Даний договір вважається виконаним тільки після повернення позичальником банку сум заборгованості за кредитом, процентів за кредит, комісій, пені та штрафів (пункт 5.1).

Пунктом 8.6 договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх інших умов даного договору.

Надалі, 26 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» (фактор) та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (надалі перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк») (клієнт) укладений договір факторингу № 03/09 (т. 1 а.с. 24-26). Відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту (п. 2.1 договору факторингу).

Згідно додатку № 1 до договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р., загальна сума заборгованості позивача становить 104 546,36 грн.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У статті 512 Цивільного кодексу України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена на адресу відповідача вимога про погашення кредитної заборгованості (№ 9В06 від 03.11.2009 р.). Дана вимога отримана відповідачем 07.11.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (№ 06637393, т. 1 а.с. 33). Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Крім того, позивач повторно направив вимогу про погашення заборгованості 05.05.2012 р. за № 2008/2012 (т. 1 а.с. 34).

Проте, в порушення зобов'язань за договором відповідач не погашав належним чином суму кредиту та не сплачував нараховані проценти, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 104 546,36 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 104 546,36 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття неустойки передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.03.2011 р. по 04.09.2011 р. у розмірі 8 213,33 грн. (розрахунок, т. 2 а.с. 54).

Перевіривши розрахунок суми пені суд знаходить його вірним, а тому вимоги позивача щодо стягнення пені цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 3 % річних та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 26.09.2009 р. по 07.05.2012 р. (розрахунок, т. 2 а.с. 54).

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, суд також визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних та суми збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів сплати заборгованості або контррозрахунок суми заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 799,87 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воробйової Любові Володимирівни (ідентифікаційний номер 2115118867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» (код ЄДРПО України 36303279) заборгованість за кредитним договором № 09/0-215 від 04.03.2008 р. у розмірі 139 993,30 грн., з них 104 546,36 грн. (тіло та відсотки), 8 213,33 грн. (пеня), 8 206,17 грн. (3% річних), 19 027,44 грн. (інфляційні) та судовий збір у розмірі 2 799,87 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 17.12.2012р.

Повне рішення складено - 24.12.2012р.

Суддя С.О. Лукачов