Рішення № 28254254, 21.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 5004/1440/12

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді -Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання -Череватий Богдан Любомирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" до державного комунального підприємства "Луцьктепло" про стягнення 123 046,14 грн. пені та 199 138,70 грн. штрафу.

За участю представників сторін:

від позивача: Данилевський О.М. -представник (дов. № 14-460 від 02.10.2012 р.)

від відповідача: Петрук І.В. -представник (дов. № 6475108 від 21.11.2012 р.)

В судовому засіданні 19.12.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

11.06.2012 р. господарським судом Волинської області було отримано позовну заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якій просило стягнути з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" 365 952,68 грн., в т.ч. 123 046,14 грн. пені, 199 138,70 грн. -7% штрафу, 19 973,61 грн. -інфляційних, 23 794,23 грн. -3 % річних.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.06.2012 р. у справі № 5004/718/12 позов задоволено було повністю. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. вищезазначене рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу державного комунального підприємства "Луцьктепло" задоволено частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. та рішення господарського суду Волинської області від 25.06.12 р. у справі № 5004/718/12 скасовано в частині стягнення 123 046,14 грн. пені та 199 138,70 грн. штрафу.

В скасованій частині справу передано для нового розгляду до господарського суду Волинської області.

Через автоматизовану систему документообігу справу розподілено судді Гарбару І.О. та присвоєно № 5004/1440/12.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2012 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

19.12.2012 р. до суду поступило клопотання представника відповідача стосовно зменшення заявленої до стягнення позивачем пені в розмірі 123 046,14 грн. та штрафу в сумі 199 138,70 грн. до 10%, а саме до 12 304, 62 грн. пені та 19913,87 грн. штрафу та в стягненні 110 741,52 грн. і 179224,83 грн. штрафу просив відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові. Заперечив в повному обсязі стосовно поданого представником відповідача клопотання про зменшення пені та штрафу до 10 %.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання стосовно зменшення штрафних санкцій до 10 %.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"(за договором продавець) та Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (за договором покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу для вироблення теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами №14/2555/11 (а.с.8-13).

30.09.2011р. укладено додаткові угоди №1 та № 2, якими сторони узгодили ціну газу (а.с.14-15).

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ Покупцем здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Виконання позивачем зобов'язання по поставці газу стверджується актами передачі-приймання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями від 31.10.2011 року (а.с.16-17).

Згідно рахунку 36-1-08-8-2 оплата за поставлений газ проведена 24.02.2012 р. (а.с.19).

Пунктом 7.2 договору від 30.09.2011 року № 14/2555/11, передбачено у разі невиконання Покупцем п.6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми прострочення платежу.

Згідно розрахунку позивача розмір штрафу становить 199 138,70 грн., пені -123 046,14 грн., який перевірено судом та не заперечується самим відповідачем.

23.02.2012 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 26-1194/1.6-12 з проханням сплатити протягом 3 днів нараховану пеню, однак дана вимога відповідачем залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до приписів ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 2.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 29.04.1994, № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Крім того, суддями касаційної інстанції було постановлено, що розглядаючи питання про стягнення сум пені та штрафу, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що основна заборгованість на день подання позову була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Цей факт підтверджується позивачем.

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ покупцем здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до актів приймання -передачі (а.с.16-17) дата поставки газу -31.10.2011 р.

Згідно рахунку 36-1-08-8-2 оплата за поставлений газ проведена 24.02.2012 р. (а.с.19), а мала бути проведена 14.11.2011 р. Отже, прострочення відповідача у виконанні зобов'язання не значне.

Причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань як встановлено в судовому засіданні полягають в наступному.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, що підтверджується довідками про дебіторську та кредиторську заборгованість відповідача за 2011-2012 роки, балансом підприємства, звітами про фінансові результати (а.с.84-86, 91-92), витягами з протоколу №1 від 18.01.2012 р. засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Волинської області про узгодження обсягу заборгованості, що утворилася у 2011 році з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню відповідачем (а.с.87-89),

Станом на 31.10.2012 р підприємству заборгували 124 319,1 тис. грн., крім того, заборгованість в різниці в тарифах на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за 2011 рік склала 42 262 800 грн. в тому числі по населенню -40 956 500 грн. та за 2012 рік складає 74 433,6 тис грн.

За результатами 2011 року відповідач отримав збитки в розмірі 29 174,5 тис. грн.

Таким чином, варто зазначити, що заборгованість відповідача виникла в результаті скрутного матеріального становища, зумовленого низькою платоспроможністю населення та держаних організацій і установ, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, невідшкодування державою дійсних затрат підприємства на виробництво енергії.

Поряд з цим, з договору № 14/2555/11 від 30.09.2011 р., вбачається що газ, якій отримує відповідач, використовується ним виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається, зокрема, бюджетними установами та організаціями.

Крім того судом враховано, що фактично невиконання грошового зобов'язання відбулося не з вини відповідача, а третіх осіб -населення, які є основними споживачами послуг з виробництва теплової енергії на виробництво якої передавався газ.

Вищенаведені факти свідчать про винятковість даної ситуації і суд приходить до висновку про зменшення розміру пені та штрафу до 50%, а саме з 123 046,14 грн. пені до 61 523,07 грн. та з 199 138,70 грн. -штрафу до 99 569,35 грн. Отже, в частині позову про стягнення 61 523,07 грн. пені та 99 569,35 грн. штрафу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 22, 32 -34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 230, 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 161 092,42 грн., з них 61 523,07 грн. пені, 99 569,35 грн. штрафу.

В частині позову про стягнення 61 523,07 грн. пені та 99 569,35 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя І. О. Гарбар

Повний текст рішення

складено та підписано

21.12.12