Рішення № 28252847, 13.12.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/1522/7441/12

Справа № 1522/6850/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси, у складі:

головуючої судді -Домусчі Л.В.

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, додаткових витрат на утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду 21.03.2012 року з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, які в процесі розгляду справи 18.05.2012 року уточнила та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її користь у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку(доходу), щомісяця, починаючи з 21 березня 2012 року і до її смерті на її картковий рахунок у банку за наступними реквізитами: для поповнення СКР НОМЕР_1; МФО 3000234;ОКПО НОМЕР_2, транзитний/рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанку», стягнути з ОСОБА_2 витрати на її утримання пов'язані з її доглядом в твердій грошовій сумі у розмірі 7 500 грн.00 коп. щомісячно на її картковий рахунок у банку за наступними реквізитами: для поповнення СКР НОМЕР_1; МФО 3000234;ОКПО НОМЕР_2, транзитний/рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанку», починаючи з 21 березня 2012 року і до її смерті, допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежів за один місяць, переведенням на її картковий рахунок у банку за наступними реквізитами: для поповнення СКР НОМЕР_1; МФО 3000234;ОКПО НОМЕР_2, транзитний/рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанку», покласти на ОСОБА_2 сплату комісійних банківських платежів, що утримає банк за надання своїх послуг при перерахуванні належних їй коштів, покласти на ОСОБА_2 всі судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 22 серпня 1959 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4. Від шлюбу має двох дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. У березні 2011 року чоловік позивачки, інвалід 1 групи ЗФЗ, після тривалої хвороби на рак кісток тазостегнових суглобів помер. Позивачу 74 року, за станом здоров'я, тривалий час хворіє на хворобу Паркінсона, та не може працювати. Позивач отримує пенсію, що становить 1042 грн.11 коп. Інших джерел доходів окрім пенсії не має. В листопаді 2011 року відповідач намагаючись позбавити її життя та заволодіти її нерухомістю, незаконно без усіх належних на те підстав -відсутність психічних захворювань, законних повноважень та її згоди, помістив її до Обласної Одеської клінічної психіатричної лікарні № 1, де позивачку незаконно тримали на протязі 16 днів. Незаконна госпіталізація завдала здоров'ю позивача значної шкоди. У зв'язку з чим, позивач вимушена провести : 13 днів амбулаторного лікування під наглядом районного терапевта та невропатолога; після чого 28 днів стаціонарного лікування у неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 11, після чого проходила протягом двох місяців медичну реабілітацію, знов таки під наглядом лікарів КУ «Міська клінічна поліклініка № 2».

Позивачу за рішенням Центральної медично-соціальної експертної комісії м.Одеси була надана 1 група інвалідності безстроково та призначена надбавка до пенсії у розмірі 50 грн. Законний представник згідно довіреності від 03.08.2011 року ОСОБА_5 проявляє турботу про позивача та піклується за її здоров'я та сплачує комунальні платежі, купує харчі, сплачує витрати на мобільний зв'язок, надає правову допомогу, захищає права і інтереси позивача в державних та судових установах тощо. Незважаючи на це, доводиться купувати багато ліків імпортного виробництва, які постійно дорожчають. Оскільки при хворобі позивача необхідне постійне лікування, обстеження, консультації та нагляд лікарів, що потребує значних фінансових витрат, тому матеріальне становище позивача є в край нужденним. Більш того, відповідач, який безпосередньо винен в незаконної госпіталізації позивача в примусовому порядку до ОО КПЛ № 1 у листопаді 2011 року, більш за всіх завдав шкоди стану її здоров'я і зараз вона потребує постійного стороннього професійного медичного догляду на дому. Така допомога відповідно до її розрахунку на добу складає: 7 500 грн. із розрахунку -30 днів 250 грн./на добу = 7500 грн./на місяць.

Також позивач зазначає, що відповідач має добре фінансове становище: працює, до цього мав власну компанію, крім того має постійні гонорари від надання різного роду консультативних послуг, має постійний дохід від надання в оренду своєї нерухомості, має добрі житлові умови: окрему квартиру в елітному будинку загальною площею 138,40 кв.м., окремий офіс у тому ж будинку, тощо. Він розлучений, з колишньою дружною проживає окремо та неповнолітніх утриманців не має, аліментів нікому не сплачує. Колишня дружина ОСОБА_6 також працює, має окрему квартиру в тому ж елітному будинку загальною площею 61,8 кв.м. та проживає з донькою ОСОБА_3, 1983 року народження, яка також працює.

За таких обставин, фінансовий та матеріальний стан відповідача дуже добрий, тому в нього є можливість надавати позивачу допомогу, але при цьому на протязі двадцяти двох років позивач та її покійний чоловік не отримували належної матеріальної та медичної допомоги від відповідача, його колишньої дружини та доньки (онуки позивача).

Виходячи з цього, відповідачу було неодноразово запропоновано, як позивачем так її покійним чоловіком, добровільно виконувати свої обов'язки та надавати матеріальну допомогу, але відповідач постійно ухилявся від своїх обов'язків: піклуватися про своїх непрацездатних та тяжко хворих батьків, надавати їм матеріальну допомогу на медичне обстеження, лікування, купівлю необхідних медичних препаратів, здійснювати особистий догляд, купувати вкрай необхідні предмети побуту на інше. Відповідач добровільно відмовився відшкодувати позивачу грошові кошти у розмірі 11105,12 грн. -6861,92 грн. судові витрати позивача, та 4 243,20 грн. витрати пов'язані з реабілітаційним лікуванням після незаконної госпіталізації до психіатричного закладу, що поніс позивач від незаконним дій відповідача.

Вищезгадані кошти були отримані позивачем від ОСОБА_5, як матеріальна допомога матері, яку позивач була позбавлена можливості витратити за цільовим призначенням, а саме: санаторне-курортне лікування неврологічного напрямку по причині хвороби на діагноз судинний паркінсонізм, що ще більше погіршило її матеріальний і фізичний стан.

У судове засідання 13.12.2012 року ОСОБА_1 її представник ОСОБА_5 не з'явились, проте позивачка ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву від 13.12.2012 року про слухання справи у її відсутність та її представника, просила позов задовольнити. Також до суду було надано заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат та витрат її представника за період розгляду справи у розмірі 11 900,35 грн., з них витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням: витрати, пов'язані з поданням позову та судовим процесом (користування Інтернетом, придбання відповідних кодексів, юридичних посібників, згідно наданих квитанцій та чеків про сплату у розмірі 298,76 грн.; витрати пов'язані з роздруківкою матеріалів до справи, копіювання документів, виготовлення фотографій та інші витратні матеріали, відповідно до наданих квитанцій та чеків про сплату у розмірі 199,50 грн.; поштові витрати згідно наданих квитанцій у розмірі 112 грн.; витрати пов'язані з явкою до суду до суду, ознайомленням з матеріалами справи, збиранню доказів (період розгляду справи з 21 березня по 13 грудня 2012 року) у розмірі 2 711,84 грн.; витрати пов'язані з відривом від звичайних занять представника позивача (який здійснював догляд за позивачем) і його повноваження по збиранню доказів, подачі клопотань, ознайомлення з матеріалами справи у розмірі мінімальних заробітних плат за кожний місяць ( у період з 21 березня по 13 грудня 2012 року) у розмірі 8 578,25 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, при цьому 13.12.2012 року на адресу суду надійшла заява відповідача, в якій він вказав, що його мати ОСОБА_1, 1938 року народження на теперішній час тяжко хвора людина з діагнозом синильний психоз. Вказане захворювання отримане у похилому віці в у зв'язку з атрофією головного мозку. Встановлення у судовому порядку недієздатності ОСОБА_1 на даний час неможливо, у зв'язку з неявкою її на призначену для цього комісію (справа № 1522/10654/12 суддя Донцов Д.Ю., справа залишена без розгляду). Також, її законний представник, який мешкає разом з нею, не надає можливість рідним спілкуватися з нею, а також зацікавлений в тому, щоб не визнавати її недієздатною, навіть за рахунок її здоров'я. Його мати -ОСОБА_1, прописана та мешкає в квартирі, має двоповерховий будинок з земельною ділянкою, автомобільний гараж та інше, в неї є рідні сестри, діти, онуки, племінники. При цьому, ОСОБА_2, завжди готовий надавати допомогу своїм рідним, тим паче своїй матері. Для нього принизливо коли його «змушує»рідна людина -брат к примусовому виконанню обов'язку як сина -стягнення аліментів. Просив розгляд справи проводити у присутності позивача -ОСОБА_1.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючи підстав.

Судом встановлено, що 22 серпня 1959 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого Приморським районним бюро записів актів громадянського від 22.08.1959 року (а.с.5).

Від шлюбу позивач має двох дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 27).

Відповідно до ст.172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Згідно довідки УПФУ у Приморському районі м.Одеси від 12.03.2012 року позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі у розмірі 1042,11 грн. (а.с. 8).

Позивачка є інвалідом 1 групи «А»(а.с. 25), яка проживає разом з ОСОБА_5. (а.с. 7).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 часто хворіє та потребує постійної медичної допомоги та необхідності купувати ліки за рецептом лікаря, проходить медичне обстеження та лікування, що підтверджується випискою з історії хвороби № 1721/629, № 1907/691 та 3209/1072 Київської міської клінічної лікарні Дніпровського району м.Києва № 11 (а.с. 11, 208-209) , отримує рецепти (а.с.41-43), оплачує квитанції на ліки (а.с.44-50, 210-211).

Відповідно ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язанні утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно частини 3 статті 172 Сімейного кодексу, якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат пов'язаних із наданням такого піклування.

Згідно відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 10.12.2012 року № 6207/07-02 заробітна плата відповідача ОСОБА_2 за період роботи з 01.01.2012 по 30.09.2012 року дорівнює 30415,46 грн. (Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз)(а.с. 59), тобто 3 379,49 грн. щомісячно.

Згідно ст.203 цього ж Кодексу дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або нечемністю.

Згідно статті 205 суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Частина 2 статті 205 ЦПК України зазначає, що при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Тому суд враховує, що у позивачки є двоє синів, які повинні однаково утримувати матір та створювати умови для належної опіки матері.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням і доглядом за ними (ст. 206 СК України).

З урахуванням викладеного суд, вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути аліменти з відповідача на утримання ОСОБА_1, з дати надходження позовної заяви в суд, а саме з 21 березня 2012 року довічно, в розмірі 1/6 доходів частини з усіх видів його заробітку.

При цьому суд вважає за необхідне відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Вимоги позивача у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на утримання позивача пов'язаних з її доглядом в твердій грошовій сумі у розмірі 7 500 грн. щомісячно підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З медичних документів наданих позивачем та її представником, а саме з довідки до акту огляду МСЕК № 937468 від 03.03.2012 року (а.с. 25, 38-39) вбачається що позивачка ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи та потребує стороннього постійного догляду.

В обґрунтування зазначеної суми позивач зазначає, що у зв'язку з маленьким розміром пенсії її представник ОСОБА_5 вимушений за неї сплачувати комунальні послуги, купувати багато ліків, вимушений залишити роботу у м.Києві та доглядати за нею, купувати харчі, сплачувати за мобільний зв'язок, купувати предмети побуту. Також позивачка потребує лікування та обстеження за станом здоров'я.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на її утримання пов'язаних з її доглядом у розмірі 7 500 грн., вказує на відмову відповідача відшкодувати грошові кошти у розмірі 11105,12 грн., з них 6 861,91 грн. судові витрати позивача при розгляд справи апеляційним судом Одеської області. (а.с.51). Однак, відповідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 22.02.2012 року в задоволені заяви ОСОБА_1, її представника ОСОБА_5, якій діє по довіреності, про стягнення судових витрат у сумі 6861,92 грн. відмовлено та роз'яснено, що при ухвалені судом рішення по справах окремого провадження, що передбачено ч.7 ст.235 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не передбачено законом. Главою 10 ЦПК України (розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги і примусовому порядку) не передбачено відшкодування судових витрат по вказаній категорії справи.

Також сума витрат у розмірі 4 243,20 грн., які пов'язані з реабілітаційним лікуванням позивачки після незаконної госпіталізації до психіатричного закладу (а.с.35) підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В матеріалах справи наявні копії призначень лікарями ліків ОСОБА_1, що підтверджується копією виписки з медичної картки (а.с. 39-40), придбання яких підтверджується копіями чеків на суму 244, 50 грн., 85,40 грн., 63,30 грн., 13,30 грн., а всього 406,50 грн. (а.с. 44-50). Таким чином, враховуючи можливість одержання утримання позивачки від іншого сина, суд вважає можливим стягнути з відповідача 203,25 грн., як одноразову виплату.

В іншій частині щодо витрат на ліки суд відмовляє, у зв'язку з нечитаємим призначенням переліку ліків.

З питань надання стороннього догляду на дому позивачці суд виходить із слідуючого.

Законодавство України з питань реабілітації інвалідів ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про соціальні послуги", інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій сфері, та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (стаття 2 Закон України, від 06.10.2005, № 2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні"). Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" соціальний захист інвалідів полягає у забезпеченні засобами пересування, протезування, орієнтації і сприяння інформації, а також у пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів. Технічні та інші засоби, у тому числі крісла-коляски з електроприводом, надаються всім інвалідам безоплатно або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку. При цьому, згідно із Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" інвалід (законний представник дитини-інваліда) самостійно вирішує питання, пов'язані з отриманням засобів чи послуг в межах індивідуальної програми реабілітації.

Стаття 7 Закону України "Про соціальні послуги" передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати. Порядок призначення і виплати компенсації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558. «Про порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги»

При призначенні компенсаційної виплати слід враховувати, що компенсації виплачуються непрацюючим особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.

Родинні зв'язки між фізичною особою, яка надає послуги та отримувачем соціальних послуг значення не мають.

Також, допомога на догляд надається особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Час догляду за інвалідом І групи або за літньою людиною, яка, за висновком медичного закладу, потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного пенсійного віку зараховується до страхового стажу непрацюючій працездатній особі, яка здійснює догляд.

Стаття 38 даного Закону передбачає, що інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.

Основними завданнями законодавства України з питань реабілітації інвалідів є:

- створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності;

- визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, видів і форм реабілітаційних заходів;

- розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

- регламентування матеріально-технічного, кадрового, фінансового, наукового забезпечення системи реабілітації інвалідів;

- структурно-організаційне забезпечення державної соціальної політики по відношенню до інвалідів і дітей-інвалідів;

- сприяння залученню громадських організацій інвалідів до реалізації державної політики у цій сфері (ст. 3 Закону України "Про реабілітацію інвалідів").

Таким чином, сторонній догляд позивачка потребує з 03.03.2012 року виходячи з довідки МСЕК.

При цьому в підтвердження зазначених витрат суду не надано належних та допустимих доказів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині позову не обґрунтовані.

Що стосується заяви позивача від 13.12.2012 року про компенсацію судових витрат від 13.12.2012 року в розмірі 11 900,35 грн., то суд вважає можливим їх задовольнити в частині поштових витрат на виклик відповідача у судове засідання, згідно наданих квитанцій про сплату у розмірі 25, 00 грн. (а.с. 77).

Відповідно ч.1ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи Згідно п.2 та п.3 ст.79 цього Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

Згідно статті 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. А компенсація за відрив від звичайних занять -пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вимоги позивача в частині транспортних витрат, пов'язаних з проїздом Київ-Одеса у сумі 2 711,84 грн. підлягають задоволенню частково, з урахуванням проведених судових засідань, яке знаходить своє підтвердження тільки квіток від 21.10.2012 року на судове засідання, яке відбулось 22 жовтня 2012 року (проїзний квіток серії ЦК № 030731 на 21.10.2012 року) у сумі 60,21 грн. (а.с.86), в іншій сумі задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо витрат, пов'язаних з відривом від звичайних занять представника позивача (який здійснює догляд за позивачем) і його повноваження по збиранню доказів, подачі клопотань, ознайомлення з матеріалами справи тощо у розмірі мінімальних заробітних плат за кожний місяць у розмірі 8 578,25 грн., витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням у сумі 298,76 грн., витрат пов'язаних з роздруківкою матеріалів до справи, копіювання документів, виготовлення фотографій та інше на суму 199,50 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Вимоги щодо покладання на ОСОБА_2 сплати комісійних банківських платежів за надання послуг при перерахуванні коштів не підлягають задоволенню, так як не відповідає діючому законодавству.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 174, 197, 209, 212-215, 218, п.1, ч.1 367 ЦПК України, ст.ст.3, 6, 15, 202, 203, 205, 206 Сімейного Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, витрат на утримання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідент.код НОМЕР_4) на користь матері ОСОБА_1 на картковий рахунок у банку за наступними реквізитами: для поповнення СКР НОМЕР_1; МФО 3000234;ОКПО НОМЕР_2, транзитний/рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанку», аліменти у розмірі 1/6 частин з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.03.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідент.код НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 на картковий рахунок у банку за наступними реквізитами: для поповнення СКР НОМЕР_1; МФО 3000234;ОКПО НОМЕР_2, транзитний/рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанку», додаткові витрати у розмірі 203 (двісті три) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідент.код НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 на картковий рахунок у банку за наступними реквізитами: для поповнення СКР НОМЕР_1; МФО 3000234;ОКПО НОМЕР_2, транзитний/рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанку», судові витрати у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідент.код НОМЕР_4) на користь держави судовий збір у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст..294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

13.12.2012