Постанова № 28252506, 16.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4026/2012

16 листопада 2012 року 14год. 26хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приходько Т.В.,

відповідача: представник Горовенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової с лужби про скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (далі - ТОВ "Укрмолпродукт") звернулося з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі -Дубенська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2012р. №0007382350 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 136083,41грн. та від 08.10.2012р. №0007392350 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 118333,33грн.

Позов обґрунтований тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та такими, що суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в оспорюваних частинах стали висновки відповідача про нікчемність правочинів ТОВ "Укрмолпродукт" з ПП "Інвест пром" у зв'язку з недотриманням вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Такі висновки суперечать чинному податковому законодавству, є лише припущенням, яке не підтверджене реальними доказами. Господарські операції ТОВ "Укрмолпродукт" з ПП "Інвест пром" не суперечать нормам цивільного законодавства, мали реальний товарний характер та здійснені в межах господарської діяльності позивача, підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Договір з вказаним контрагентом не визнавався недійсним, відповідачем не було доведено, що сторони, вчиняючи правочин, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків. На момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Укрмолпродукт" ПП "Інвест пром" було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість. Позивач, як добросовісний платник податків, не може нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків зі сплати податків іншими платниками податків. Зазначила, що придбане ТОВ "Укрмолпродукт" у ПП "Інвест пром" сухе молоко були надалі використане у господарській діяльності позивача - для виробництва морозива. Крім того, вказала, що при проведенні позапланової документальної виїзної перевірки позивача Дубенською ОДПІ недотримано вимоги ст.ст.44,83 Податкового кодексу України (далі -ПК України), оскільки не взято до уваги надані первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ПП "Інвест пром". Просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту віднесено суми за господарськими операціями з ПП "Інвест пром", які мають ознаки нікчемності, оскільки у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Сплата за орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби у перевіреному періоді контрагентом позивача теж не проводилася. Таким чином, господарські операції позивача з ПП "Інвест пром" здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та ухилення від сплати податків. Вказав, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Дубенською ОДПІ з 05.09.2012р. по 18.09.2012р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Укрмолпродукт" (код ЄДРПОУ 31126518) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., за наслідками якої складено акт від 25.09.2012р. №248/22/31126518 (а.а.с.11-30).

У вказаному акті зафіксовано наступні порушення позивачем податкового законодавства:

- п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201.2 ПК України, ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, в результаті чого ТОВ "Укрмолпродукт" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 170000,00грн., у т.ч.: за квітень 2011 року -118333,33грн., за травень 2011 року - 51666,67грн.;

- п.44.1-44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ст.ст.1,3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, в результаті чого ТОВ "Укрмолпродукт" занижено суму податку на прибуток в сумі 195500,00грн., у т.ч.: за ІІ квартал 2011 року -195500,00грн.;

- ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Укрмолпродукт" з зазначеним у акті перевірки постачальниками ТОВ "Міро-Енерго" та ПП "Інвест пром".

На підставі акта перевірки від 25.09.2012р. №248/22/31126518 Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.10.2012р. №0007382350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 195500,00грн. (195500,00грн. - за основним платежем) та від 08.10.2012р. №0007392350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170001,00грн. (170000,00грн. - за основним платежем; 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.а.с.31-32).

Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ "Укрмолпродукт" оспорює в частині донарахувань за господарською операцією з ПП "Інвест пром", а саме: податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012р. №0007382350 - в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 136083,41грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012р. №0007392350 - в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 118333,33грн.

У вказаному акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що господарські операції між ТОВ "Укрмолпродукт" та ПП "Інвест пром" не підтверджуються, враховуючи реальний час здійснення операцій, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, а отже здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, чим порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрмолпродукт" зареєстроване як юридична особа Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області 29.08.2000р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 23.09.2008р. Товариство перебуває на обліку як платник податків в Дубенській ОДПІ з 14.09.2000р. за №86, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.06.2007р. №100049419. До видів діяльності ТОВ "Укрмолпродукт" за КВЕД належать: 10.51 - перероблення молока, виробництво масла та сиру, 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 - розведення великої рогатої худоби молочних порід, 10.61 - виробництво борошномельно-круп'яної промисловості, 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (а.а.с.10, 100, 117).

У перевіреному періоді ТОВ "Укрмолпродукт" на підставі договору поставки від 08.04.2011р. №29 (а.с.34) було придбано у ПП "Інвест пром" сухе молоко згідно з видатковою накладною від 29.04.2011р. №РН-547 на суму 710000,00грн. (у т.ч. ПДВ 118333,33грн.) (а.с.35).

Розрахунки з ПП "Інвест пром" позивачем було здійснено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 19.05.2011р. №4333, від 25.05.2011р. №4364, від 25.05.2011р. №4365 та від 25.05.2011р. №4366 (а.а.с.37-40).

За вказаною господарською операцією ПП "Інвест пром" для ТОВ "Укрмолпродукт" було виписано податкову накладну від 29.04.2011р. №547 на суму 710000,00грн. (у т.ч. ПДВ 118333,33грн.) (а.с.36).

Придбане у ПП "Інвест пром" сухе молоко було кваліфіковано позивачем як сировина та відображено в бухгалтерському обліку на рах.№201.1 «Сировина та матеріали», оскільки це молоко використовується товариством для виробництва морозива. Фактичне оприбуткування придбаного у ПП "Інвест пром" сухого молока та використання у господарській діяльності позивача підтверджується карткою рахунку №201.1 за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. (а.а.с.42-54), накладною на внутрішнє переміщення від 01.05.2011р. №УМ-0000631/ВН (а.с.56), рецептурами на морозиво (а.а.с.57-61), калькуляцією затрат на виробництво морозива (а.с.62), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №26.1 «Готова продукція» (а.с.65), які долучені позивачем до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Як встановлено у ході судового розгляду, складені позивачем та його контрагентом ПП "Інвест пром" вищевказані документи повністю розкривають зміст господарської операції, її кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ТОВ "Укрмолпродукт", є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції з поставки сухого молока.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Жодних зауважень щодо оформлення первинних документів у акті перевірки не зазначено, висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарської операції - не підтверджено, а тому посадові особи Дубенської ОДПІ під час проведення документальної перевірки зобов'язані були врахувати надані ТОВ "Укрмолпродукт" первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції з ПП "Інвест пром"

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 ПК України).

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів - ПП "Інвест пром", була виписана позивачу податкова накладна, яка містить всі, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України реквізити, та відповідає вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №401/18696, що був чинним до 16.12.2011р.

Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент виписування обумовленої податкової накладної контрагент позивача, ПП "Інвест пром", було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sta.gov.ua (що діє відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за №1369/20107).

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкової накладної, виписаної ПП "Інвест пром", є підтвердженим належними та допустимими доказами, та спростовує висновки податкового органу про безпідставність його формування.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ПП "Інвест пром" було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Судом не беруться до уваги посилання податкового органу на відсутність у ПП "Інвест пром" власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань, а також відсутність підприємств за зареєстрованим місцезнаходженням. Крім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Крім того, врегульований ПК України механізм формування валових витрат відмінний від такого механізму, що був визначений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. N334/94-ВР.

Так, відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, надання послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України).

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відтак, заперечуючи понесені позивачем витрати, відповідач повинен був проаналізувати та заперечити факт наступної реалізації придбаних товарів та отримання відповідних доходів, з врахуванням періоду визнання останніх. Цього посадовими особами Дубенської ОДПІ зроблено не було.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні картки рахунку №201.1, списання сухого молока, отриманого від ПП "Інвест пром", здійснювалося позивачем з моменту отримання до 30 вересня 2011 року (упродовж ІІ-ІІІ кварталів 2011 року). В той же час, проведеною Дубенською ОДПІ перевіркою ТОВ "Укрмолпродукт" було зменшено витрати у ІІ кварталі 2011 року - періоді, в якому було придбане сухе молоко. Вказане свідчить про те, що відповідачем не досліджувалося реальне здійснення господарської операції щодо придбання позивачем у ПП "Інвест пром" товару та наступного використання його в господарській діяльності - реалізацію з отриманням доходу.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, дії ТОВ "Укрмолпродукт" як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ПП "Інвест пром" не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Фактично висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ПП "Інвест пром" базуються на акті перевірки Алчевської ОДПІ у Луганській області від 28.02.2012р. №509/236-37156752 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Інвест пром".

Як встановлено судом, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. у справі №2а/1270/5066/2012 за позовом Приватного підприємства "Інвест пром" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування наказу про проведення перевірки задоволено частково позов ПП "Інвест пром" - визнано протиправним та скасовано наказ Алчевської ОДПІ у Луганській області від 26.01.2012р. №110 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП ПП "Інвест пром", за наслідками якої складено акт перевірки від 28.02.2012р. №509/236-37156752.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р.

За таких обставин, акт перевірки Алчевської ОДПІ у Луганській області від 28.02.2012р. №509/236-37156752 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Інвест пром" не є належним та допустимим доказом згідно зі ст.70 КАС України, а тому до уваги судом не береться.

Що ж стосується посилань податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування придбаного товару, суд вказує на таке.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.02.1998р. №128/2568, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем.

Вказаний нормативно-правовий акт визначає як вантажовідправника фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особу, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки податковим органом у ході перевірки не було встановлено, що саме ТОВ "Укрмолпродукт" повинен здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не встановлено, що контрагент-постачальник передавав призначений для ТОВ "Укрмолпродукт" товар будь-яким транспортним організаціям для перевезення, і, відповідно, був вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не спростовує факту придбання ним товару.

Крім того, наказом Міністерства транспорту України від 22.06.2006р. №493 у Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні було внесено зміни - виключено п.11.2 Правил, який передбачав, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, що виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

Суд критично оцінює висновки відповідача про нікчемність правочину, вчиненого позивачем з ПП "Інвест пром" як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямовані на отримання податкової вигоди.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Правова природа договорів купівлі-продажу (різновидом яких є і договір поставки) визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у продавця - на передачу покупцеві товару, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом. Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладеної між ними угоди, чим і підтвердили факт її укладення. Податковим органом не було доведено, що сторони, укладаючи обумовлену угоду, мали умисел на укладення її з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, такою, як несплата податків.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та спростовують висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Дубенською ОДПІ не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень: від 08.10.2012р. №0007382350 - в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 136083,41грн., від 08.10.2012р. №0007392350 - в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 118333,33грн., а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 08.10.2012р. №0007382350 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 136083,41грн. та від 08.10.2012р. №0007392350 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 118333,33грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" із Державного бюджету України судовий збір в сумі 2146,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.