Постанова № 28249277, 21.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2012 року № 2а-14229/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової службидоСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1простягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2012 року ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС звернулась до суду з позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 11 781,85 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у зазначеному розмірі, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні 20 грудня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, наявною в матеріалах справи. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч.3 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у даній справі, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.04.2006р. (зареєстровано в реєстрі за №1119), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»06 червня 2006 року, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 15.05.2002р.) являється власником нежилого приміщення підвалу (в літ. А): з №№1-4 (групи приміщень №64, площею 41,40 кв.м., №№1-3 (групи приміщень №58), площею 29,60 кв.м., загальною площею 71,00 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Також, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу приміщення від 19.04.2003р. (зареєстровано в реєстрі за №1969), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»06 травня 2003 року, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 15.05.2002р.) є власником нежилого приміщення №47 загальною площею 26,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Крім того, згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу приміщення від 27.12.2002р. (зареєстровано в реєстрі за №7265), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»22 січня 2003 року, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 15.05.2002р.) є власником нежилого приміщення АДРЕСА_4

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа -підприємець 15 травня 2002 року Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 066 017 0000 007638).

31 березня 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено нарахування СПД -фізичній особі ОСОБА_1 земельного податку на 2011 рік по земельним ділянкам, розташованим за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 на загальну суму 11 781,85 грн. та, відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.286.5 ст. ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення №0011731701 (форма «Ф») по платежу «плата за землю, що вноситься фізичними особами»на суму грошового зобов'язання в розмірі 11 781,85 грн. (повернулось не врученим з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною першою ст. 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У пункті 287.6 статті 286 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За змістом викладених норм, земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується власниками останніх на загальних підставах.

Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 цього Кодексу).

Пунктом 286.5 вказаної статті ПК України визначено що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст.58 цього Кодексу.

Згідно із п.287.2 ст.287 ПК України облік фізичних осіб -платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Пунктом 287.5 статті 287 ПК України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Солом'янському районі міста Києва було направлено відповідачу податкову вимогу від 01.09.2011 року №63 на суму 11 781,85 грн. (повернулась не врученою з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.95.1 -95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість по сплаті земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 11 781 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) гривню 85 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок №34129999700008, одержувач УДК у Подільському районі, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26088848.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська