Постанова № 28248858, 17.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року 2а-5574/12/1070

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання Роздобудько Я.В. за участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С ТА Н О В И В:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до суду з позовом до Бориспільської ОДПІ та просить (з урахуванням Заяви про зміну предмета позову від 29.11.2012 р.):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 17.08.2012 № 0017482220;

- визнати протиправними дії Бориспільської ОДПІ, які полягають у невизнанні права Державного підприємства обслуговування повітряного руху України включення витрат по операціях з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у сумі 4429292,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у відповідності до п.п.139.1.9 ст.139 ПК України, визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях про прибуток підприємств за II-IV квартал 2011 р. про обсяги об'єкта оподаткування;

- зобов'язати Бориспільську ОДПІ внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та сум валових витрат у розрізі контрагентів на рівні ДПС України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в Акті від 29.08.2012 р. № 258/15-1/19477064.

Позов обґрунтовано безпідставністю, незаконністю прийнятого податкового повідомлення-рішення, незаконністю невизнання права позивача на включення витрат по операціях з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у сумі 4429 292,00 грн. до складу валових витрат з огляду на помилковість і необґрунтованість висновків податкових перевірок про недійсність, фіктивність і нікчемність угод, укладених з позивачем ТОВ «НВП «Техвестсервіс», та про наявність порушень п. 198.6 ст. 198 ПК України у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у сумі 8858,58 грн. за перевіряємий період, та порушення п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України у зв'язку з чим відповідач не визнав права Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на включення витрат по операціях з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у сумі 4429292,00 грн. до складу валових витрат; наявністю у позивача належно оформлених первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з придбання послуг з комплексної оцінки обладнання, ремонту засобу ЗНС, післягарантійної технічної підтримки працездатності РЛК і понесення позивачем у зв'язку з цим витрат, які вірно віднесено позивачем до складу валових витрат та вірно сформовано податковий кредит; наявністю у позивача інших документальних доказів, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій, у тому числі, і рішення Окружного адміністративного суду, яким встановлений факт реальності здійснених господарських операцій між ТОВ «НВП «Техвестсервіс»і ПМП «Мегасервіс»(контрагентами у ланцюгу, в якому позивач є «вигодонабувачем»).

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач - Бориспільська ОДПІ у Київській області ДПС України проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Заперечує проти позову у зв'язку з неправомірним включенням позивачем витрат на придбання послуг у ТОВ «НВП «Техвестсервіс»до складу валових, неправомірним формуванням податкового кредиту по вказаних операціях з огляду на недійсність і нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «НВП «Техвестсервіс». В актах невиїзної та камеральної перевірок відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на отриманий акт від 05.06.2012 р. №168/22-20/24721187 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «НВП «Техвестсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, надісланий ДПІ у Святошинському районі м. Києва. У відповідності з яким встановлено, що ТОВ «НВП «Техвестсервіс»провело документальне оформлення господарських операцій на користь Украероруху як «вигодонабувача».

ТОВ «НВП «Техвестсервіс»укладено договори з ПМП «Мегасервіс» про надання послуг для Украероруху, а саме: Договір від 23.05.2011 р. №4.11.05, Договір від 24.05.2011 р. №5.11.05, Договір від 27.05.2011 р. №9.11.05, Договір від 24.05.2011 р. №6.11.05, Договір від 11.08.2011 р. №5.08.11, Договір від 12.08.2011 р. №9.08.11, Договір від 09.09.2011 р. №3.11.09, Договір від 08.09.2011 р. № 2.11.09.

Відповідно до акту від 05.06.2012 р. №168/22-20/24721187 ТОВ «НВП «Техвестсервіс»завищено податкові зобов'язання внаслідок віднесення сум ПДВ по операціях з ПМП «Мегасервіс»для Украероруху.

ДПІ у м. Хмельницьку листом від 24.04.2012 р. №1265/7/22-3 направила на адресу ДПІ у Святошинському районі м. Києва акт від 09.04.2012 р. №2495/22-3/31791970 документальної позапланової виїзної перевірки ПМП «Мегасервіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «НВП «Техвестсервіс», та ТОВ «Світ Імпекс», за липень 2011 р., а також акт від 01.02.2012 р. №804/23-4/31791970 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПМП «Мегасервіс», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «НВП «Техвестсервіс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс»за серпень, жовтень 2011 р.

Відповідно до акту документальної позапланової виїзної перевірки від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні отримано службову записку від 24.11.2011 р. № 3546/26-316 якою повідомлено, що в ході проведення заходів оперативними співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Херсоні 15.11.2011 р. здійснено опитування громадянина ОСОБА_1, який відповідно до реєстраційних статутних документів ТОВ «Світ Імпекс»є директором та засновником зазначеного підприємства в одній особі. Під час опитування громадянина ОСОБА_1 встановлено, що ТОВ «Світ Імпекс»перереєстроване на його ім'я без мети здійснення фінансово -господарської діяльності та отримання прибутку, за грошову винагороду в розмірі 500 гривень, на пропозицію невстановленої особи, яка відрекомендувалась Романом.

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «НВП «Техвестсервіс»згідно з деталізованою інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку №5 до податкових операцій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за перевіряємий період, встановлено розбіжності по задекларованих сумах податкового зобов'язання контрагента ТОВ «НВП «Техвестсервіс», тобто сума податкового зобов'язання ПМП «Мегасервіс», не дорівнює сумі податкового кредиту ТОВ «НВП «Техвестсервіс».

За результатами аналізу АРМу «Бест-Звіт»та АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»та отриманих матеріалів встановлено, що суми податкового кредиту ТОВ «НВП «Техвестсервіс»за перевіряємий період сформовано за рахунок проведення взаємовідносин з підприємством, яке має ознаки фіктивності.

На думку відповідача, у порушення ч.1, ч.2 ст. 215, ч.2 ст. 228, ч.1 ст. 236 ЦК України правочини щодо оформлення будь-яких документів між ПМП «Мегасервіс»та ТОВ «НВП «Техвестсервіс»протягом перевіряємого періоду є нікчемними, та як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення. У зв'язку з чим, усі операції купівлі -продажу ТОВ «НВП «Техвестсервіс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, відповідач робить висновок про те, що у результаті порушення контрагентом ТОВ «НВП «Техвестсервіс»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені ним з позивачем є протиправними. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесені затрати до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи з 01.08.2012 р. по 02.08.2012 р. Бориспільською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за результатами якої був складений акт «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»за період серпень -листопад 2011 року»від 08.08.2012 р. №322/22-2/19477064 (далі -Акт перевірки), в якому було встановлено порушення позивачем п.198.6 ст. 198 ПК України у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у сумі 8858,58 грн. за перевіряємий період, а саме: за серпень 2011 р. -1297,22 грн., за вересень 2011 р. -6224,78 грн., за листопад 2011 р. -1336,58 грн.

На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012 р. № 0017482220 про завищення сум податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад 2011 р. на суму 8858,58 грн. та нарахував штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4429,29 грн.

З 28.08.2012 р. по 30.08.2012 р. Бориспільською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за результатами якої був складений акт від 29.08.2012 р. № 258/15-1/19477064 (далі -Акт камеральної перевірки), в якому було встановлено порушення позивачем п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України у зв'язку з чим відповідач не визнав права позивача на включення витрат по операціях з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у сумі 4429292,00 грн. до складу валових витрат.

Бориспільською ОДПІ було не визнано право позивача на включення витрат по операціях з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у сумі 4429292,00 грн. до складу валових витрат, на підставі Акта камеральної перевірки.

Перевіркою встановлено і зазначено в Акті перевірки наявність господарсько-договірних відносин між позивачем та ТОВ «НВП «Техвестсервіс»та зазначені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, а саме:

Договір від 27.08.2009 р. №7.1 -589/2009 «Про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (послуги з післягарантійної технічної підтримки працездатності аеродромно-оглядових радіолокаційних комплексів ATCR-33S DPC/ SIR-S) на об'єктах Украероруху»(первинні документи: платіжні доручення №№ №6356 від 04.10.2011 р., №7216 від 01.11.2011 р., №7229 від 01.11.2011 р. на загальну суму 1425116,64 грн., у тому числі ПДВ 237519,45 грн.; Акти приймання-здавання послуги із післягарантійної технічної підтримки працездатності РЛК від 29.09.2011 р., від 30.09.2011 р., від 19.10.2011 р.;Податкові накладні №13 від 19.10.2011 р., №43 від 29.09.2011 р., №56 від 30.09.2011 р.; Картка рахунку: 63.631.2 Розрахунки з вітчизняними постачальниками;Рахунки на оплату).

Договір від 13.05.2011 р. № 2-11.04 «Про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту апаратури для трансляції і ретрансляції передач (послуги з комплексної оцінки систем комутації мовного зв'язку типу Multifono M600), встановлених у структурних підрозділах Украероруху»(первинні документи: платіжні доручення №4710 від 26.07.2011 р., №4711 від 26.07.2011 р., №5574 від 05.09.2011 р., №6284 від 30.09.2011 р., №6293 від 03.10.2011 р., №7228 від 01.11.2011 р. на загальну суму 1625645,3 грн., у тому числі ПДВ 270940,91 грн.; Акти приймання-здавання послуг з комплексної оцінки обладнання від 08.07.2011 р., від 08.07.2011 р., від 31.08.2011 р., від 26.09.2011 р.. від 15.09.2011 р., від 26.10.2011 р.; Податкові накладні №10 від 08.07.2011 р., №11 від 08.07.2011 р., №38 від 31.08.2011 р., №17 від 15.09.2011 р., №37 від 26.09.2011 р., №16 від 26.10.2011 р.; Картка рахунку: 63.631.2 Розрахунки з вітчизняними постачальниками; Рахунки на оплату).

Договір від 23.06.2011 р. №1-11.06 «Про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту апаратури для трансляції і ретрансляції передач і контрольно-вимірювальної апаратури (послуги з ремонту засобів зв'язку, навігації та спостереження) на об'єктах Украероруху»(первинні документи: платіжні доручення №7213 від 01.11.2011 р. на суму 2264388,77 грн.; Акт приймання-здавання послуг з ремонту засобу ЗНС від 30.09.2011 р.; Податкова накладна від 30.09.2011 р. №53; Карточка рахунку: 63.631.2 Розрахунки з вітчизняними постачальниками).

Згідно з Актами невиїзної та камеральної перевірок зміст порушень законодавства позивачем полягає у тому, що правочини між позивачем і ТОВ «НВП «Техвестсервіс»з придбання послуг з комплексної оцінки обладнання, ремонту засобу ЗНС, післягарантійної технічної підтримки працездатності РЛК не направленні на реальне настання правових наслідків, є нікчемними, оскільки, вони спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина (має місце порушення п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України), у зв'язку з чим такі правочини не створюють правових наслідків, а тому всі бухгалтерські та податкові документи щодо придбання послуг є недійсними, відповідно, віднесення позивачем витрат по вказаних операціях на валові витрати не є правомірним, та формування позивачем податкового кредиту по вказаних операціях не є правомірним.

По суті здійсненого відповідачем висновку про заниження сум податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад 2011 р. на суму 8858,58 грн. та нарахуванню штрафних (фінансових) санкції (штрафу) у розмірі 4429,29 грн. суд зазначає наступне.

Підпункт 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, на підставі якого відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ, передбачає такий обов'язок контролюючого органу у разі, коли дані перевірок результатів діяльності платника податків серед іншого свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Акт невиїзної перевірки, окрім формальної констатації факту неправомірності формування податкового кредиту, не містить жодного конкретного опису, чіткого розрахунку чи висновку про заниження податку на додану вартість, або про вплив цих показників на розрахунки позивача з бюджетом, тому акт перевірки не може бути належним доказом на підтвердження факту неправомірного формування податкового кредиту.

У ході розгляду справи, представником відповідача не надано жодних зрозумілих пояснень чи інших доказів на підтвердження достовірності факту заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями, проведеними з ТОВ «НВП «Техвестсервіс».

Отже, наявність передбачених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України обставин, які є підставою для визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, у ході розгляду справи відповідачем не доведена належними і достатніми засобами доказування, які б достовірно свідчили про дійсне заниження позивачем своїх податкових зобов'язань.

За таких обставин, донарахування податкових зобов'язань з підстави, визначеної пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та застосування штрафу згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України є безпідставним, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Також безпідставними і необґрунтованими суд вважає висновки перевірки про наявність порушень п. 198.6 ст. 198 ПК України та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, оскільки відповідач, який стверджує про неправомірність формування валових витрат, податкового кредиту з підстав нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у зв'язку з їх спрямованістю на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина (ст. 228 ЦК), необхідних в цьому випадку доказів у підтвердження наявності даних обставин не надав і не спростував доводів та доказів позивача.

Згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Вказані в Акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності завідомо умисної мети чи факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК України пов'язує визначення порушення публічного порядку, а відтак вважати такі договори нікчемними згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК у суду достатніх підстав немає.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності надання послуг, що є тільки припущенням відповідача.

Безпідставними є твердження відповідача про недійсність договорів між позивачем та ТОВ «НВП «Техвестсервіс», оскільки суду не надано обов'язкових в такому випадку судових рішень про визнання договорів недійсними у зв'язку з порушенням приписів ст. 203 ЦК (ч. 1 ст. 215 ЦК) або недійсними у зв'язку з їх фіктивністю (ст. 234 ЦК), або визнання договорів недійсними у зв'язку з порушенням інтересів держави та моральних засад суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК), або визнання недійсними господарських зобов'язань (ст. 207 ГК).

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Посилання відповідача на матеріали кримінальної справи суд не приймає до уваги, оскільки такі документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК України до підстав для висновків під час перевірки, а наведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, оскільки обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави чи відсутність господарських операцій і не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

Крім того, такі посилання не містять жодних фактичних даних, які б мали відношення до обставин даної адміністративної справи.

Суд вважає, що відповідач безпідставно робить висновок про порушення законодавства позивачем на підставі власного висновку про нікчемність угод, укладених у ланцюгу до Позивача, у тому числі, і визнаючи нікчемними угоди, укладені між позивачем і ТОВ «НВП «Техвестсервіс».

Позивачем в обґрунтування дійсності договорів з ТОВ «НВП «Техвестсервіс», та проведених за ними господарських операцій було надано рішення суду, яким встановлено факт реальності здійснених господарських операцій між ТОВ «НВП «Техвестсервіс»і ПМП «Мегасервіс»(контрагентами по ланцюгу, в якому позивач є «вигодонабувачем»). А саме, 27.11.2012 р. Окружний адміністративний суд м. Києва у справі №2а-8910/12/2670 постановив Ухвалу, якою роз'яснив Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 р. у справі №2а-8910/12/2670, якою встановив, що на підставі наданої сторонами первинної документації по взаємовідносинах ТОВ «НВП «Техвестсервіс»з контрагентом ПМП «Мегасервіс»судом було встановлено реальність здійснення між ними господарських операцій та договірних взаємовідносин, а саме договорів: між ТОВ «НВП «Техвестсервіс»та ПМП «Мегасервіс»№3/2010.07 від 15.07.2010 р., №6/2010.07 від 22.07.2010 р., що свідчить про помилковість висновків акту від 05.06.2012 р. №168/22-20/24721187 щодо порушення ТОВ «НВП «Техвестсервіс»норм Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», отже, помилкові висновки зазначеного акту не можуть створювати для ТОВ «НВП «Техвестсервіс»будь-яких правових наслідків.

Вказаним рішенням Окружний адміністративний суд м. Києва встановив реальність господарських операцій, здійснених між ПМП «Мегасервіс»та ТОВ «НВП «Техвестсервіс», реальність, чинність укладених договорів та те, що помилкові висновки про нікчемність укладених договорів не можуть створювати для ТОВ «НВП «Техвестсервіс»будь-яких правових наслідків, а, отже, і для його контрагента (по ланцюгу постачання послуг) -ДП «Обслуговування повітряного руху України».

Отже, встановлені Окружним адміністративним судом м.Києва вищевказані факти спростовують висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених між Позивачем і ТОВ «НВП «Техвестсервіс», отже, спростовують підставу наявності порушень позивачем п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Разом з цим, позивач надав до невиїзної перевірки, про що детально зазначено в акті, та до суду всі необхідні договори і первинні облікові, платіжні документи, які в достатній мірі підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «НВП «Техвестсервіс» послуг з комплексної оцінки обладнання, ремонту засобу ЗНС, післягарантійної технічної підтримки працездатності РЛК, а також понесення у зв'язку з цим витрат.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наявні у справі матеріали (договори, рахунки, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання послуг), досліджувалися під час перевірки і в ході розгляду справи відповідачем не заперечувалися, є належними, прямими доказами, які підтверджують правомірність включення витрат на придбання послуг з комплексної оцінки обладнання, післягарантійної технічної підтримки працездатності РЛК, ремонту засобу ЗНС згідно з п.138.2 ст.138 ПК до складу валових витрат відповідного періоду, та правомірність формування податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198, п.199.4 ст.199 ПК, а тому висновок відповідача про порушення п. 198.6 ст. 198 ПК та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується вищевикладеним.

Крім того, під час розгляду справи відповідно до роз'яснень, викладених у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, було досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «НВП «Техвестсервіс», на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку. Зокрема, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту судом було з'ясовано рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій, установлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача.

Безпосередньо, позивачем були наданні документи, які підтверджують реальність здійснення кожної господарської операції (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Довідка 4-ОПП ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Довідка про включення до ЄДРПОУ ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Статут ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Довідка з ДПІ про відсутність заборгованості ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Довідка про наявність кваліфікованих працівників, які мають відповідний досвід роботи для надання послуг згідно з Технічним завданням ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Довідка про наявність необхідного обладнання та технічних можливостей для надання послуг згідно з Технічним завданням ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва на 31 грудня 2009 р. ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Звіт про рух грошових коштів за 2009 р. ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва на 31 грудня 2010 р. ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Звіт про рух грошових коштів за 2010 р. ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Наказ про призначення директора С.М. Медина ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Протокол Загальних Зборів Учасників про підтвердження повноважень директора на укладання договорів ТОВ «НВП «Техвестсервіс», Графіки проведення виїзних комплексних заходів з інспекції працездатності РЛК ATCR-33S DPC/SIR-S фахівцями ТОВ «НВП «Техвестсервіс»згідно з Договорами від 27.08.2009 р. №7.1 -589/2009 «Про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (послуги з післягарантійної технічної підтримки працездатності аеродромно -оглядових радіолокаційних комплексів ATCR-33S DPC/ SIR-S) на об'єктах Украероруху»; Листи про надання дозволу на надання послуг, журналом перепусток на режимний об'єкт, Підтвердження відповідності послуг; Протокол про наміри; Ціновою пропозицією; Калькуляція; Перелік та строки надання послуг з ремонту обладнання зв'язку, навігації та спостереження; Договірні ціни тощо), детально зупинятися на яких немає змісту, оскільки вони досліджувалися під час перевірки і в ході розгляду справи відповідачем не заперечувалися, є належними і прямими доказами, які підтверджують реальний характер здійснених операцій між позивачем і ТОВ «НВП «Техвестсервіс».

З урахуванням вищевикладеного, наведені в актах невиїзної і камеральної перевірок висновки і стверджуванні відповідачем порушення є необґрунтованими і безпідставними.

Доводи позивача і надані ним докази у своїй сукупності і взаємозв'язку підтверджують наведені позивачем обставини щодо фактичності послуг у ТОВ «НВП «Техвестсервіс», і вказують на правомірність формування позивачем валових витрат, податкового кредиту; на відсутність заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявність підстав для здійснення висновку про неправомірність включення витрат по операціях з ТОВ «НВП «Техвестсервіс»у сумі 4429292,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у відповідності до п.п.139.1.9 ст.139 ПК України, винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не довів достовірність заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не спростував надані позивачем доводи і докази, а висновки і обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не підтверджені необхідними у цьому випадку фактами і доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.08.2012 р. №0017482220.

3. Визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, які полягають у невизнанні права Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на включення витрат по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Техвестсервіс» у сумі 4429292,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкт оподаткування податком на прибуток у відповідності до п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях про прибуток підприємств за ІІ - ІV квартал 2011 р. про обсяги об'єкта оподаткування.

4. Зобов'язати Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та сум валових витрат у розрізі контрагентів на рівні ДПС України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в Акті від 29.08.2012 р. №258/15-1/19477064.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

Суддя Щавінський В. Р.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 21 грудня 2012 р.