Ухвала суду № 28248556, 19.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/72282/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Бартоша М.В.,

представника відповідача - Звичайної Г.М.,

представника Генеральної прокуратури України -Турлової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

та касаційну скаргу Прокуратури Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року

у справі № 2а-11800/10/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

за участю Прокуратури Одеської області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі -відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси по проведенню з 31 травня 2010 року по 19 липня 2010 року планової виїзної перевірки ТОВ «Котовський винзавод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року; визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси по складанню акта від 26 липня 2010 року № 8672/23-4/30827073 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Котовський винзавод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006292310/0 від 06 серпня 2010 року (№ 0006292310/0 від 07 вересня 2010 року, № 0006292310/2 від 04 жовтня 2010 року, № 0006292310/3 від 09 грудня 2010 року), № 0006302310/0 від 06 серпня 2010 року (№0006302310/0 від 07 вересня 2010 року, № 0006302310/2 від 04 жовтня 2010 року, №0006302310/3 від 09 грудня 2010 року), № 0006312310/0 від 06 серпня 2010 року (№0006312310/0 від 07 вересня 2010 року, №0006312310/2 від 04 жовтня 2010 року, №0006312310/3 від 09 грудня 2010 року), №0007491701/0 від 27 липня 2010 року (№0007491701/1 від 07 вересня 2010 року, №0007491701/2 від 04 жовтня 2010 року, №0007491701/3 від 09 грудня 2010 року).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0006292310/0 від 06 серпня 2010 року, №0006292310/0 від 07 вересня 2010 року, № 0006292310/2 від 04 жовтня 2010 року, №0006292310/3 від 09 грудня 2010 року, № 0006302310/0 від 06 серпня 2010 року №0006302310/0 від 07 вересня 2010 року, № 0006302310/2 від 04 жовтня 2010 року, №0006302310/3 від 09 грудня 2010 року. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В касаційній скарзі Прокуратура Одеської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Котовський винзавод», посилаючись на те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси провела планову виїзну перевірку ТОВ «Котовський винзавод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої був складений акт від 26 липня 2010 року №8672/23-4/30827073.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке полягало у заниженні податку на прибуток на загальну суму 22806056,00 грн., у тому числі: за півріччя 2009 року у сумі 385264,00 грн., за 3 квартали 2009 року у сумі 15619418,00 грн., за 2009 рік у сумі 22595266,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 210760,00 грн.; вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 6.4 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні від'ємного значення по податку на додану вартість на загальну суму 18830770,00 грн. та заниженні податку на додану вартість на загальну суму 4520156,00 грн., у тому числі по періодах: за червень 2009 року у сумі 1992043,00 грн., за липень 2009 року у сумі 900986,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 1345912,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 281215,00 грн.; вимоги підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.1 пункту 6.3 статті 6, абзацу «е»підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, підпункту 6.3.4 пункту 6.3 статті 6, статті 8, статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неутриманні та несвоєчасному перерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 1117,72 грн., у тому числі: за 2009 рік у сумі 816,67 грн., за 2010 рік у сумі 301,05 грн.; вимоги частини 2 статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у понаднормових втратах, не виправданих згідно з чинним законодавством.

06 серпня 2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006292310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Котовський винзавод»суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 42524858,00 грн., з яких 22806026,00 грн. -за основним платежем, 19718832 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

06 серпня 2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006302310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Котовський винзавод»суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 6780235,00 грн., з яких 4520156,00 грн. -за основним платежем, 2260079,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

06 серпня 2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006312310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Котовський винзавод»суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: виноробна продукція у розмірі 5532,00 грн., з яких 3688,00 грн. -за основним платежем, 1844,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

27 липня 2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007491701/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Котовський винзавод»суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3353,16 грн., з яких 1117,72 грн. -за основним платежем, 2235,44 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до валових витрат вартість придбаних у ТОВ «ТД «Алкотрейд»товарно-матеріальних цінностей, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, -до податкового кредиту відповідного податкового періоду. При цьому, суд виходив з того, що податковим органом не надано доказів звернення до суду із позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Також суд виходив з того, що позивач правомірно включив до складу валових витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у попередньому звітному періоді, скориставшись правом, наданим абзацом 6 статті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім іншого, суд виходив з того, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд виходив з того, що такі позовні вимоги є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про те, що: договір поставки від 01 червня 2009 року, укладений між ТОВ «ТД «Алкотрейд»та ТОВ «Котовський винзавод», не спричиняє реального настання правових наслідків, оскільки згідно даних податкового органу у контрагента позивача відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема, у період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року чисельність працюючих склала 1 особу, в відсутність складських приміщень не дає можливості встановити факт передачі товарів від продавця до покупця, а отже вказаний договір є нікчемним та, як наслідок, не дає позивачу права на формування валових витрат у сумі 93002750,00 та, як наслідок, податкового кредиту на загальну 18600549,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06 червня 2009 року між ТОВ «ТД «Алкотрейд»(постачальник) та ТОВ «Котовський винзавод»(покупець) був укладений договір поставки № АТ-6/09, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору матеріали виробничого призначення (товар).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ТД «Алкотрейд»у період з червня 2009 року по березень 2010 року поставило позивачу продукцію за номенклатурою, визначеною в накладних, перелік та реквізити яких вказано на 10-12 аркушах акту перевірки (т.1 арк. справи 39-41), копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 арк. справи 244-249, т.2 арк. справи 1-54), на загальну суму 111603299,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 18600549,00 грн.

Виходячи з правила першої події, позивач включив вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей до валових витрат, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до податкового кредиту.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Положеннями абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно приписів пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що аатою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган ставив під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд»з підстав відсутності у останнього матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Між тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (т.3 арк. справи 77-80) ТОВ «ТД «Алкотрейд»мало 10 філій.

Матеріали справи містять також довідку ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15 лютого 2010 року № 1554/23-509/11/200/203 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Алкотрейд»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «Светра»за період: жовтень 2009 року»(т.1 арк. справи 203-207), у якій вказано, що ТОВ «ТД «Алкотрейд»мало 9 відокремлених філій (пункт 2.6 довідки); у періоді, що перевірявся, ТОВ «ТД «Алкотрейд»використовувало у своїй діяльності офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо) згідно наведених адрес (зокрема, складські приміщення у кількості 27 об'єктів), кількість працюючих на підприємстві за перевіряємий період та на момент перевірки -84 особи, у тому числі за сумісництвом -7 (пункт 2.9 довідки).

Наявність у ТОВ «ТД «Алкотрейд»складський приміщень підтверджується також договорами оренди, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.3 арк. справи 81-175).

Матеріали справи містять також акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22 липня 2010 року № 1159/23-4/36344053 про неможливість у повному обсязі підтвердження відомостей ТОВ «ТД «Алкотрейд», яке мало правові відносини з ТОВ «Котовський винзавод»за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, у зв'язку з отриманням листа підприємства щодо припинення перевірки, у зв'язку з лікарняним директора.

Разом з цим, 11 лютого 2011 року колишнім директором ТОВ «ТД «Алкотрейд»було подано скаргу до ДПА у Одеській області (т.2 арк. справи 215-216), у якій останній просив силами Управління відомчого контролю ДПА у Одеській області провести перевірку фактів складання посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси завідомо протиправних документів з метою переслідування підприємств та здійснити відповідні заходи. Зокрема, у цій скарзі було вказано, що за його скаргою ДПА у Одеській області було проведено перевірку факту неприйняття податкової звітності ТОВ «ТД «Алкотрейд»співробітниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Згідно листа ДПА у Одеській області від 18 січня 2011 року № 1332/7/28-0403, складеного за результатами перевірки, встановлено, що під час опрацювання податкової звітності ТОВ «ТД «Алкотрейд» з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та червень 2010 року посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси було порушено низку нормативних актів. З боку підприємства порушень не встановлено. На теперішній час з боку податкових органів до підприємства немає жодних претензій, податкові декларації прийнято, порушень при визначенні податкових зобов'язань та формуванні податкового кредиту не виявлено, підприємство виключено з Єдиного державного реєстру та знято з податкового обліку. Разом з цим, йому стало відомо, що ТОВ «ТД «Алкотрейд»було використане для формування завідомо неправдивих висновків про нікчемність угод при проведення планової перевірки ТОВ «Котовський винзавод». Так, в акті планової перевірки ТОВ «Котовський винзавод»від 26 липня 2010 року № 8672/23-4/30827073 зазначено, що у ТОВ «ТД «Алкотрейд»відсутні складські та офісні приміщення, кількість працюючих -1 директор та засновник. В той же час у ДПІ у Приморському районі м. Одеси зберігається облікова справа ТОВ «ТД «Алкотрейд», в якій містяться акти зустрічних перевірок, в яких, зокрема, вказано, що підприємство має мережу філій, кількість працюючих -84 особи, складські та офісні приміщення підприємства внесено до відповідних державних реєстрів.

11 квітня 2011 року колишнім директором ТОВ «ТД «Алкотрейд»була подана скарга до ДПА України про проведення силами Департаменту відомчого контролю ДПА України перевірки фактів зловживання службовим становищем співробітниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси при складанні довідки про результати документальної перевірки ТОВ «ТД «Алкотрейд»(т.3 ар. справи 19).

Як вбачається з доповідної записки ДПА у Одеській області від 22 квітня 2011 року № 106/11/14-0210 «Про розгляд скарги ОСОБА_4.»(т.3 арк. справи 4-7), Управлінням відомчого контролю ДПА у Одеській області було розглянуто скаргу колишнього директора та засновника ТОВ «ТД «Алкотрейд»ОСОБА_4 від 11 квітня 2011 року б/н та виявлено порушення при організації, проведенні та складанні довідки перевірки від 07 квітня 2011 року № 1907/15-2 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ТД «Алкотрейд»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період: грудень 2010 року».

Матеріали справи містять також наказ ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28 квітня 2011 року № 1331 «Про результати розгляду скарги колишнього директора ТОВ «ТД «Алкотрейд»ОСОБА_4 від 11 квітня 2011 року б/н», в якій вказано, що в ході проведення перевірки фактів, викладених у скарзі, було встановлено, що відповідно до інформаційної системи АІС «ОР»державна реєстрація ТОВ «ТД «Алкотрейд»була скасована 29 жовтня 2010 року з причини банкрутства підприємства (знято з обліку в податковому органі -09 листопада 2010 року), тобто перевірку ТОВ «ТД «Алкотрейд»було проведено у той час, як підприємство вже більш, ніж 5 місяців не існувало.

Доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд», нікчемною та стягнення в доход держави коштів, одержаних за цією угодою, податковим органом також не надано.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість придбаного у ТОВ «ТД «Алкотрейд»товару, а суму податку на додану вартість, сплачену у складі такої вартості, -до податкового кредиту, з урахуванням того, що проведеною перевіркою відображеного показника з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року у сумі 10374145,00 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахунках № 28 «Товари», № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками», № 985 «Розрахунки за іншими кредиторами, договорів, накладних та інших документів, перелік яких наведено у додатку № 4 «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Котовський винзавод»»не встановлено завищення або заниження задекларованих позивачем показників у рядку 04.2 декларацій «Убуток балансової вартості активів»(18 аркуш акту перевірки).

Крім іншого, підставою для визначення позивача податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про те, що ТОВ «Котовський винзавод»неправомірно включило до складу валових витрат за 3 квартали 2009 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду у розмірі 3873318,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказана сума була виключена податковим органом зі складу валових витрат 1 кварталу 2009 року у зв'язку з тим, ТОВ «Котовський винзавод»не надало до перевірки документів, які б підтверджували такі витрати, згідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 31 липня 2009 року № 9547/23-4/30827073 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Котовський винзавод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року»по контрагентах, наведених на 14 аркуші цього акту.

Відповідно до абзаців 5, 6 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності зазначеної вище правової норми, позивач подав до податкового органу документи на підтвердження вказаних витрат та включив їх до складу валових витрат за півріччя 2009 року (т.4 арк. справи 71-87).

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат за 3 квартали 2009 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

Також, підставою для визначення позивача податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про те, що позивач неправомірно включав до складу податкового кредиту у рядку 10.1 податкових декларацій з податку на додану вартість у періодах, що перевірялися, суми податку на додану вартість за податковими накладними попередніх звітних періодів на загальну суму 71187,00 грн.

Відповідно до положень підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному.

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 днів з дати виписки податкової накладної, у зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу податкового кредиту квітня, червня, вересня, листопада 2009 року та січня 2010 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими у попередніх податкових періодах.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0006292310/0 від 06 серпня 2010 року, №0006292310/0 від 07 вересня 2010 року, № 0006292310/2 від 04 жовтня 2010 року, №0006292310/3 від 09 грудня 2010 року, № 0006302310/0 від 06 серпня 2010 року №0006302310/0 від 07 вересня 2010 року, № 0006302310/2 від 04 жовтня 2010 року, №0006302310/3 від 09 грудня 2010 року.

Доводи касаційних скарг викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційні скарги не містять посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційні скарги -без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси та касаційна скарга Прокуратури Одеської області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси та касаційна скарга Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна