Ухвала суду № 28248465, 19.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/64139/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Демидаса Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року

у справі № 2а-3893/11/1270

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську

про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми «В1»від 01 квітня 2011 року № 0000208022, № 0000238022 та № 0000248022.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 01 квітня 2011 року № 0000208022 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 53239903,00 грн., крім того штрафні санкції на суму 1,00 грн. Визнано незаконним податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 01 квітня 2011 року № 0000238022 про визначення суми зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 4,00 грн., крім того штрафні санкції на суму 1,00 грн. Визнано незаконним податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 01 квітня 2011 року №0000248022 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 49653044,00 грн., крім того штрафні санкції на суму 1,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську провела позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»з питань визначення законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 222/08-5/33270581 від 28 березня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на суму 53239903,00 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107522571,00 грн., у тому числі: за грудень 2010 року у сумі 57869527,00 грн., за січень 2011 року у сумі 49653044,00 грн., та заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 4,00 грн. У зв'язку з встановленим, перевіркою не було підтверджено задеклароване ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»у декларації за січень 2011 року відшкодування з бюджету податку на додану вартість у сумі 53239903,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що акти прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2010 року (за договором № 06/09-2129 від 31 грудня 2009 року) та від 31 січня 2011 року (за договором № 06/11-184 від 28 січня 2011 року), які були підписані уповноваженими особами ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та УМГ «Донбастрансгаз»та скріплені печатками вказаних підприємств, містили ще три підписи без зазначення прізвищ, імен та по-батькові, осіб, які вчинили такі підписи, що є порушенням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим платник податку неправомірно включив суми податку на додану вартість по операціях з ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до складу податкового кредиту грудня 2010 року у сумі 69669836,00 грн. та відобразив в реєстрі отриманих податкових накладних за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, що, в свою чергу, призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання за грудень 2010 року на 57869527,00 грн. та заниження позитивного значення у сумі 11800309,00 грн. Аналогічні висновки слугували підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту січня 2011 року на суму 75676520,00 грн. та, як наслідок, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання за січень 2011 року на 49653044,00 грн. та заниження позитивного значення на суму 4,00 грн. Також перевіркою було встановлено, що позивач, в порушення вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, помилкового включив до реєстру виданих податкових накладних та до рядка 1 декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року суму податку на додану вартість 10481010,00 грн. по операціях з ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД».

01 квітня 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000208022, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України зменшила ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року на 53239903,00 грн.

01 квітня 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000238022, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України збільшила ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 4,00 грн.

01 квітня 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000248022, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України зменшила ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»суму розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 49653044,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2010 року та січня 2011 року суми податку на додану вартість по операціях з придбання природного газу за договорами з ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на підставі належним чином оформлених податкових накладних (з урахуванням заяви ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»від 21 лютого 2011 року за вих. № 03цб-21171), обсяги придбання якого підтверджено належним чином оформленими актами приймання-передачі газу, довідками використаного на підприємстві газу, та оплата якого підтверджена виписками банку. Також суд виходив з того, що позивач правомірно видав податкові накладні та включив до податкових зобов'язань січня 2011 року суми податку на додану вартість за операціями з ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», виходячи з правила першої події, встановленого пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»(покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/09-1984 від 22 грудня 2009 року, відповідно до умов якого (в редакції додаткових угод) постачальник згідно з цим договором зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у статті 2 цього договору (пункт 1.1 статті1 договору); обсяг газу, визначений згідно з пунктом 4.3 цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу (пункт 4.4 статті 4 договору).

Також, між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/11-48 від 28 січня 2011 року, відповідно до умов якого (в редакції додатку № 1) постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 цього договору (пункт 1.1 статті 1 договору); обсяг газу, визначений згідно з пунктом 2.1 додатку № 1 до цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 2 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірними акта приймання-передачі, підписані та скріплені печаткою і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу (пункт 2.2 статті 2 додатку № 1 від 28 січня 2011 року до договору № 06/11-48 від 28 січня 2011 року).

На виконання умов вказаних договорів, між позивачем та постачальником були складені акти прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2010 року та від 31 січня 2011 року, погоджені газотранспортним підприємством (арк. справи 46, 64).Вказані акти підписані уповноваженими представниками ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»та УМГ «Донбастрансгаз»і скріплені печатками цих підприємств, відповідають положенням пункту 4.4 статті 4 договору № 06/11-48 від 28 січня 2011 року та пункту 2.2 статті 2 додатку № 1 від 28 січня 2011 року до договору № 06/11-48 від 28 січня 2011 року. Аналогічні акти були надані ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на судовий запит (арк. справи 165, 166). Обсяги газу, вказані у актах приймання-передачі від 31 грудня 2010 року та від 31 січня 2011 року, відповідають обсягам, зазначеним у технічних актах приймання-передачі газу (арк. справи 154, 155).

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно приписів пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що акти прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2010 року та від 31 січня 2011 року відповідають вимогам вказаних вище правових норм та стверджують факт приймання-передачі сторонами газу, його об'єми та вартість. Наявність інших трьох підписів у крайньому правому куті актів (які є підписами помічника комерційного директора І.В. Шаповалова, бухгалтера бюро виробничого обліку І.Г. Дегтярьової та помічника комерційного директора О.А. Колесник), розташовані у крайньому правому куті актів, не змінюють і не ставлять під сумнів зміст зазначених актів.

Також, на виконання умов вказаних договорів ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»виписала позивачу податкові накладні № 18776 від 31 грудня 2010 року на суму 418019016,74 грн. (у тому числі податок на додану вартість -69669836,12 грн.) та № 174 від 31 січня 2011 року на суму 454059119,15 грн. у тому числі податок на додану вартість -75676519,86 грн.).

З огляду на те, що податкова накладна № 174 від 31 січня 2011 року була оформлена з порушенням порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до ДПІ у м. Сєвєродонецьку із відповідною заявою від 21 лютого 2011 року за вих. № 03цб-21171 в порядку пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (арк. справи 72), у якій просило дозволу на включення суми податку на додану вартість за цією податковою накладною до податкового кредиту січня 2011 року.

В свою чергу, позивач розрахувався ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за поставлений газ, що підтверджується виписками банку (арк. справи 53-63).

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

За визначенням, наведеним у пунктах 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2010 року суму податку на додану вартість 69669836,12 грн. згідно податкової накладної № 18776 від 31 грудня 2010 року, а до податкового кредиту січня 2011 року -суму податку на додану вартість 75676519,86 грн. згідно податкового накладної № 174 від 31 січня 2011 року (з урахуванням поданої в порядку пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України заяви ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»від 21 лютого 2011 року за вих. № 03цб-21171).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується виписками банку (арк. справи 53-63), у січні 2011 року ТОВ «ТД «Агроімпорт»перерахувало позивачу грошові кошти у сумі 52405050,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість -10481010,00 грн.).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що правомірно ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»видало ТОВ «ТД «Агроімпорт»податкові накладні, перелік яких наведено на 11 аркуші акту перевірки, та включив до податкових зобов'язань січня 2011 року суми податку на додану вартість за операціями з ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД», виходячи з правила першої події, встановленого пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовані статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно положень пунктів 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та наявність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна