Постанова № 28247345, 21.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2012 року № 2а-8225/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до про Публічного акціонерного товариства «АТП -13060» стягнення заборгованості в розмірі 3 793,37 грн.ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «АТП -13060», в якому просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства «АТП -13060»заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в розмірі 3 739,37 грн. (три тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 37 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зобов'язаний сплатити суму по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за квітень 2012 року у розмірі 3 793, 37 грн. Разом з тим, на момент звернення до суду останній зазначений борг не погасив.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали суду від 04 липня 2012 року зупинено провадження у справі № 2а-8225/12/2670, до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-1954/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «АТП -13060»до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а згідно ухвали суду від 23 листопада 2012 року поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2012 року допущено правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Закритого акціонерного товариства «АТП -13060»на Публічне акціонерне товариство «АТП -13060».

В судовому засіданні 06 грудня 2012 року представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, просив розглядати справу за відсутності представника та надав письмові заперечення на позов, в яких проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до чинного законодавства, виплати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. Також, зазначає, що суми, які полягають відшкодуванню на 100% ним погашено, разом з тим, позивач їх зарахував у рахунок погашення попередньої заборгованості, просить відмовити в задоволенні позову в частині по ОСОБА_1 в сумі 1 119,00 грн. та в частині відшкодування пенсії по ОСОБА_2 в сумі 1 215,27 грн.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, протокольною ухвалою від 06 грудня 2012 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «АТП-13060» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з 28 січня 2000 року та на момент виникнення спірних правовідносин є платником страхових внесків відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно наданих позивачем розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за січень-квітень 2012 року щомісячна сума до відшкодування за лютий-квітень 2012 року у відповідача становить 3 739,37 грн.

Проте, відповідач здійснені позивачем за квітень 2012 року зазначені витрати останньому не відшкодував, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Пунктом «б»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

Зі змісту пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вбачається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з у рахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, на момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно ж з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, враховуючи викладене та те, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, то суд приходить до висновку, що обов'язок відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної працівнику відповідача відповідно до пункту «б»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»покладається на відповідача.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України: від 31 січня 2011 року № 21-69а10 та від 13 лютого 2012 року № 21-11а12.

Крім того, порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено розділом № 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (далі - Інструкція № 21-1), згідно пункту 6.4 якої розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 зазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив до ЗАТ «АТП -13060»Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»2012 року січень-квітень 04-0081, відповідно до якого позивач визначив, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій становить 3 739,37 грн.

Тобто, позивач зі свого боку виконав вимоги чинного законодавства щодо розрахунку та здійснення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що відповідачем не заперечується.

Водночас, позивачем надано заперечення, в яких вказано, що за квітень 2012 року фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 були виплачені, що посвідчується платіжними дорученнями № 1271 від 22 травня 2012 р., № 1302 від 18 червня 2012 року та № 1301 від 18 червня 2012 року. При цьому, зазначає про протиправність зарахування позивачем вищевказаних оплат, в рахунок погашення заборгованості ПАТ «АТП-13060»з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення.

Разом з тим, відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-1954/12/2670 від 12 червня 2012 року (за позовом Публічного акціонерного товариства «АТП-13060»до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок отриманих від позивача оплат відповідно до призначення платежу, зазначеному в платіжних дорученнях), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, суд дійшов висновку що у діях Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва порушень вимог чинного законодавства щодо спрямування коштів, що надходили на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення та вважають обґрунтованими доводи Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, що зарахування коштів на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не проводиться щодо окремих пенсіонерів, а погашення заборгованості відбувається в порядку календарної черговості.

Як наслідок, суд приймаючи висновки, що викладені в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-1954/12/2670 від 12 червня 2012 року зазначає, що не потребує повторного доказування правомірність дій позивача щодо зарахування Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва оплати здійсненої платіжними дорученнями № 1271 від 22 травня 2012 р., № 1302 від 18 червня 2012 року та № 1301 від 18 червня 2012 року в рахунок погашення заборгованості ПАТ «АТП-13060»з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1 повинні розраховуватись пропорційно, зокрема з відповідача в частині 42% від загального фактичного розміру витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року у справі № 2а-15791/10/2670, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року, відмовлено Закритому акціонерному товариству «АТП-13060»у задоволенні позову, зокрема, щодо зобов'язання УПФУ у Святошинському районі м. Києва скласти новий розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та покласти на ЗАТ «АТП-13060»витрати пропорційно, у частині плати 42% від загального фактичного розміру витрат на виплату та доставку пенсії призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частини пенсій, призначених відповідно до пункту «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»ОСОБА_1

Таким чином, враховуючи, що зазначеними рішеннями суду у справі № 15791/10/2670 встановлено, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах за Списком №2 покладено на ЗАТ «АТП -13060», то суд приходить до висновку, що доводи відповідача в цій частині свого підтвердження не знайшли.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не оскаржувалась в судовому порядку нарахування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пільгових пенсій за Списом № 2.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 в розмірі 100 % щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не було виконано свого обов'язку встановленого законодавством України щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АТП -13060» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в розмірі 3 739,37 грн. (три тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 37 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (р/р 256053022612 в Головному управлінні Ощадбанк по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко