Ухвала суду № 28247086, 13.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/32680/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Бовкун В.В.

представників:

відповідача Панцакова С.Ю.

Генеральної прокуратури України Зарудяної М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011

у справі № 2а-2301/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

за участю Прокурора Запорізької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Меркурій і компанія») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту -відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 08.01.2009 №0000012305/06, №0000022305/7, від 24.03.2009 №0000532305/1/6490.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2009, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Меркурій і компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 18.12.2008 №189/23-5/33701276.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіреному періоді на суму 731581,00 грн. та пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5., п. 7.4, пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено чисту суму податкового зобов'язання з ПДВ за перевірений період в сумі 604540,00 грн., встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість у сумі 19647,00 грн.

На підставі зазначено акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.01.2009 №0000012305/0/6 та №0000022305/0/7, якими позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1097371,50 грн. та з податку на додану вартість в сумі 906810,00 грн.

Скарги позивача до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без задоволення та збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 №0000532305/1/6490 на суму 5797,50 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що ТОВ «Меркурій і компанія»у перевіреному періоді, відповідно до укладених агентських договорів до складу скоригованих валових витрат віднесло витрати, пов'язані з придбанням у ТОВ «Платан», ТОВ «Фукра прим», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «ВК06», ТОВ «Інтер сервіс люкс», ТОВ «Скіфія Сервіс», послуг, які базуються на: принципал (ТОВ «Меркурій і компанія») доручає, а агент зобов'язується здійснити за винагороду визначені юридичні та фактичні дії від свого імені за рахунок принципала, які направлені на підготовку, укладання та супроводження угод цивільно-правового характеру, які сприяють росту об'єму торгового обороту принципала а також направлені на реалізацію виробничих задач принципала. Конкретний об'єм доручень принципала оговорюється сторонами шляхом складання «доручень агенту», сутність яких полягає у пошуку потенційних покупців та постачальників, проведення переговорів з потенційними контрагентами та врегулювання розбіжностей. Винагорода агента є динамічною та розраховується у відсотковому відношенні від вартості поставок за угодами, укладеними до виконання договору і доручень агентом, або складається із різниці між ціною договору, обумовленою в дорученнях агенту за ціною, за якою укладено угоду. Виплата винагороди здійснюється принципалом на підставі актів приймання-здачі послуг за домовленістю про сплату винагороди.

Віднесення зазначених послуг до складу скоригованих валових витрат підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг.

Судами зазначено, що розрахунки з агентами проводились шляхом перерахування грошових коштів на рахунки агентів, що підтверджується банківськими документами.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Меркурій і компанія»здійснювала господарські відносини з ТОВ «МД Груп Запоріжжя», ТОВ «Ферромет 1»та іншими. Відповідачем по справі надані пояснення директора ТОВ «Ферромет 1», який пояснив, що жодних відносин з ТОВ «Платан»та ТОВ «Фукра Прим»його підприємство не мало. З пояснень директора ТОВ «МД Груп Запоріжжя»вбачається, що жодних відносин з ТОВ «Фукра Прим»та ТОВ ВК06»його підприємство не мало. Вказані підприємства (ТОВ «Платан», ТОВ «Фукра Прим»та ТОВ «ВК06») участі при укладанні договорів про поставку товарів ТОВ «Меркурій і компанія»не приймали.

Надані позивачем документи не підтверджують факт виконання робіт, здійснення дій, направлених на належне виконання договірних відносин з переліком контрагентів. Відсутня інформація щодо здійснених дій та заходів для виконання договору, кошторис вартості та інше на підтвердження факту виконання послуг.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суди правомірно не взяли до уваги твердження позивача про те, що факт втрати документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВК06»ніяким чином не має впливу на достовірність відображення операцій з цим контрагентом ТОВ «Меркурій і компанія», оскільки вони не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з вимогами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, стан господарсько-фінансової діяльності позивача досліджений під час перевірки, судами зроблений правильний висновок про відсутність у позивача спрямованості отриманих послуг для використання у власній господарській діяльності, тому позов не підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення прийняті відповідного до податкового законодавства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова