Постанова № 28246943, 24.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 грудня 2012 року 08 год. 50 хв. № 2а-11933/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва до державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 31 серпня 2012 року надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (також далі за текстом - позивач) до державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" (також далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по перерахунку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 334538,29 грн.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначила, що станом на 14 серпня 2012 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у вказаному розмірі, яка на час звернення до суду з позовом залишається не погашеною.

Ухвалою суду від 13 вересня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України).

Належним чином засвідчену копію вказаної ухвали на адресу відповідача направлено 14 вересня 2012 року, що підтверджується відміткою про направлення згідно з реєстром, проставленою на оригіналі ухвали про відкриття скороченого провадження від 13 вересня 2012 року.

Однак, станом на 05 грудня 2012 року у суду відсутні докази належного повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження у справі, у зв’язку з чим 06 грудня 2012 року на адресу відповідача повторно направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження від 13 вересня 2012 року.

До суду 19 грудня 2012 року від законного представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті судового рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач (ідентифікаційний код 14310098) як юридична особа зареєстрований Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією та як страхувальник, який сплачує єдиний внесок, перебуває на обліку у позивача.

На час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 334538,29 грн.

Так, відповідно до п.п. 2, 6 ст. 1, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (також далі за текстом - Закон), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Згідно з ч.ч. 3, 8, 12 ст. 9 Закону, обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У ході судового розгляду справи з’ясовано, що на час звернення позивача до суду з позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 334538,29 грн.

Однак на час судового розгляду справи, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії листа позивача від 29 листопада 2012 року № 13075/03, заборгованість відповідача, зокрема, зі сплати єдиного внеску, у загальному розмірі 2028699,43 грн. є списаною.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За переконанням суду, відповідач, у ході судового розгляду справи, надав суду належні докази на підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову, а саме відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку, що позов управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва до державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" про стягнення з відповідача коштів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва до державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" про стягнення з відповідача коштів.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин