Постанова № 28246846, 13.12.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7456/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - Юренка О.Б.,

представників відповідача - Сухомлин Ю.В., Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Єристівський ГЗК", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000201555/229 від 15.11.2012 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 12 872 487,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 436 244,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновок акту перевірки від 30.10.2012 р. №4480/15-507/35713283 щодо завищення ТОВ "Єристівський ГЗК" суми бюджетного відшкодування по ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 12 872 487,00 грн. є хибним, а податкове повідомлення-рішення №0000201555/229 від 15.11.2012 р. з огляду на його протиправність підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що господарські правовідносини з контрагентами протягом перевіряємого періоду є реальними і товарними, направлені на досягнення економічного ефекту у вигляді отримання прибутку. Однак одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності. До того ж чинним законодавством не встановлено, що збиткова діяльність не є господарською, а тим більше - на етапі формування виробничих потужностей підприємства та його інфраструктури. Під час проведення перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК" надавалися всі необхідні документи, які повністю підтверджують факти здійснення господарської діяльності при розробці Єристівського родовища та використання придбаних основних фондів в господарській діяльності підприємства. Відтак, на думку позивача, при формуванні суми бюджетного відшкодування по ПДВ підприємство не допускало порушень податкового законодавства зазначених в акті перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК" питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалося в липні 2012 року, виявлено порушення вимог п. 198.3 ст. 198, п.п.201.1, 201.6 ст. 201, п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідач стверджує, що ТОВ "Єристівський ГЗК" у перевіряємий період велася позиційно збиткова діяльність, оскільки укладаючи угоди на придбання основних фондів, товарів (робіт, послуг), підприємство не використовувало їх для отримання прибутків. У свою чергу право на бюджетне відшкодування виникає при господарській діяльності, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. Аналізуючи вищевикладене Кременчуцька ОДПІ приходить до висновку, що хоча позивач має право на формування податкового кредиту, використати від'ємне значення по ПДВ підприємство може лише в періодах, в яких його фінансово - господарська діяльність пов'язана з отриманням доходу в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти позову та просили суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Єристівський ГЗК" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 14.07.2008 р. (ідентифікаційний код 35713283), згідно свідоцтва №100130216 (а.с.58) позивач зареєстрований платником ПДВ з 24.07.2008 р. На даний час перебуває на податковому обліку у відповідача. За даними відділу статистики у м. Комсомольську (а.с.56) до видів діяльності ТОВ "Єристівський ГЗК" за КВЕД-2010 входить: добування залізних руд; будівництво житлових і нежитлових будівель; неспеціалізована оптова торгівля; інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; надання в оренду будівельних машин і устаткування. ТОВ "Єристівський ГЗК" здійснює господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатками) на підставі ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області серія АВ №513806 (а.с.75). Відповідно до ліцензії Державної геологічної служби серія АБ №501987 (а.с.75) позивач має право на провадження господарської діяльності у сфері видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин. Відповідно до ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серія АВ №550515 (а.с.76) до видів господарської діяльності позивача входить надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Також позивач має спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами (а.с.77) та дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.12.2010 р. №К157-10 (а.с.78).

У період з 17.10.2012 р. по 23.10.2012 р. на підставі направлення від 17.10.2012 р. №4502/004502 та наказу №2470 від 17.10.2012 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ, у відповідності до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 12 924 902,00 грн. заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, результати якої оформлено актом від 30.10.2012 р. №4480/15-507/35713283 (а.с.12-36).

Висновком акту перевірки встановлено порушення підприємством п. 198.3 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено:

- завищення суми від'ємного значення по ПДВ за серпень 2012 року на 16 172 425,00 грн.;

- завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за серпень 2012 року на 12 872 487,00 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2012 року на 82 020 696,00 грн.

Не погодившись із висновками перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК" подало до податкового органу заперечення (а.с.45-51), за наслідками розгляду яких Кременчуцька ОДПІ надала відповідь (а.с.52-54) щодо підтвердження правильності встановлених актом перевірки порушень.

На підставі зазначеного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено, крім інших, податкове повідомлення-рішення №0000201555/229 від 15.11.2012 р. (а.с.10), яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 12 872 487,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 436 244,00 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в ході судового розгляду, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взято висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року у зв'язку з веденням ТОВ "Єристівський ГЗК" позиційно збиткової діяльності, що порушує публічний порядок. Вказаний висновок Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що позивач, заключаючи угоди на придбання основних фондів, товарів (робіт, послуг), завідомо не використовує їх для отримання прибутків.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість зазначеного висновку відповідача і винесеного на його підставі спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4).

Статутом ТОВ "Єристівський ГЗК" (а.с.79-82) визначено, що предметом діяльності Товариства є: пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин; діяльність по видобуванню, переробці залізної руди і збуту виробленої продукції (концентрат, окатиші), інших корисних копалин та супутніх порід, а також пов'язаних з цим бурових і підривних робіт; оренда будівельних машин та устаткування; будівельних робіт; проектування, дослідження і виконання усіх робіт, які пов'язані з будівництвом об'єктів загального використання, інфраструктури і транспорту, землеобробними та землерийними роботами, будівельними роботами, будівництвом споруд або виконанням будівельних робіт.

Як свідчать матеріали справи в перевіряємому періоді у відповідності до програми розвитку підприємства ТОВ "Єристівський ГЗК" займалося створенням виробничих потужностей, допоміжних об'єктів інфраструктури та одночасно здійснювало промислову розробку Єристівського родовища для подальшого видобутку залізної руди. Діяльність підприємства фінансувалася за рахунок внесків учасників до статутного фонду, а також за рахунок кредитних коштів. Початок видобутку руди планується у 2 півріччі 2012 року.

Єристівське родовище залізних кварцитів знаходиться в Кременчуцькому районі Полтавської області на відстані 8 км від м. Комсомольськ. В результаті техніко - економічного аналізу вказаного родовища інститутом "Южгіпроруда" рекомендований відкритий спосіб розробки крутопадаючих пластів К25, К22, К233 до глибини 500 м. Для споруджуваного кар'єра виконуються роботи з проходки вибоїв виробок, видалення розкривних порід, виїмки попутно добутих корисних копалин та ін. Виходячи із заданої продуктивності кар'єру, прийнятого типу рухомого складу, продуктивності навантажувальних механізмів виконані розрахунки необхідної кількості транспортних засобів на період виробництва гірничо - капітальних робіт на Єристівському родовищі. Придбані основні фонди використовуються в господарській діяльності підприємства, що підтверджується бухгалтерськими документами щодо введення їх в експлуатацію та нарахування сум амортизаційних відрахувань.

Наведені обставини перевіркою під сумнів не ставляться.

Окрім того на спростування висновку перевірки щодо порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині твердження про неправомірність формування податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування, ТОВ "Єристівський ГЗК" долучено до матеріалів справи реєстр платіжних доручень по деклараціям з ПДВ за серпень 2012 року (а.с.40-44), який підтверджує придбання підприємством основних фондів та сплату у попередніх та звітному податковому періодах грошових коштів постачальникам товарів (робіт, послуг).

Також слід зауважити, що відповідно до проекту "Вскрытие Еристовского месторождения для поддержания мощности комбината. Корректировка рабочего проекта" Том 3 "Проект организации строительства" (а.с.83-129) позивач здійснює видобування та реалізацію залізної руди. На підтвердження здійснення вказаної діяльності ТОВ "Єристівський ГЗК" надано:

- інформація щодо стану гірничих робіт на кар'єрі ТОВ "Єристівський ГЗК" (а.с.130-131);

- договір №493/50121 від 04.09.2012 р. (а.с.132-136) щодо поставки ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" руди К25 загальним об'ємом орієнтовно 450 000 т при базовому вмісті заліза загального 33,27%;

- додаткова угода від 14.09.2012 р. до договору №493/50121 від 04.09.2012 р. специфікація №1 (а.с.137);

- реєстр документів з 01.09.2012 р. по 30.11.2012 р. Рахунки на відпуск гірничих порід ТОВ "Єристівський ГЗК" (а.с.238-139);

- договір №580/50110 від 19.10.2012 р. (а.с.140-144) щодо поставки ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" руди К25 загальним об'ємом орієнтовно 400 000 т при базовому вмісті заліза загального 33,27%;

- додаткова угода від 19.10.2012 р. до договору №580/50110 від 19.10.2012 р. специфікація №1 (а.с.145);

- реєстр документів с 01.09.2012 р. по 30.11.2012 р. Рахунки на відпуск гірничих порід ТОВ "Єристівський ГЗК" (а.с.146).

Аналізуючи доводи Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки діяльність ТОВ "Єристівський ГЗК" не є господарською у розумінні пп. 14.1.37 п.14.10 ст. 14 Податкового кодексу України та не спрямована на отримання прибутку, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.1).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч.2).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналізуючи вищевикладені норми, суд приходить до висновку, що одержання прибутку є метою господарської діяльності, а не обов'язковою її умовою. До того ж жодним нормативним актом не визначено в який саме термін з моменту створення підприємства господарюючий суб'єкт має одержати прибуток, при тому, що чинне законодавство не ставить в залежність визначення бюджетного відшкодування ПДВ від отримання платником податків прибутків за результатами своєї господарської діяльності.

Щодо висновків податкового органу стосовно нікчемності господарських операцій ТОВ "Єристівський ГЗК", оскільки такі направлені на придбання основних фондів, які не використовуються для отримання прибутків, слід зазначити наступне.

Вказані висновки зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ні Податковий кодекс України, ні Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням, компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ТОВ "Єристівський ГЗК" у перевіряємий період та приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000201555/229 від 15.11.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 35713283) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 146 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14.12.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун