Постанова № 28245638, 19.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 р. 11:15 Справа №2а-13140/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт»

до Державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Баранова Сергія Володимировича Відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак

про визнання протиправними дій та скасування припису від 22.04.11р. №001863

Суть спору: Дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» (далі - позивач, ДП «Пансіонат «Зеніт») звернулось до Окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Баранова Сергія Володимировича (далі - перший відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 22.04.11р. та винесено припис від 22.04.11р. №001863 та скасування самого припису від 22.04.11р. №001863.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені дії вчинені, а припис винесений в порушення норм земельного законодавства.

Згідно з Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.12р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13140/12/0170/12 за позовом Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» до Державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Баранова Сергія Володимировича про визнання протиправними дій та скасування припису від 22.04.11р. №001863, та залучено до участі у справі у якості другого відповідача Відділ Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак (далі - другий відповідач).

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.12р. позивачу поновлений строк звернення до адміністративного суду з позовом до Державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Баранова Сергія Володимировича, Відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак про визнання протиправними дій та скасування припису від 22.04.11р. №001863.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та день його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів, суд, на підставі статті 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та відповідача на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що Відділ Державного комітету земельних ресурсів України у м. Судак є органом виконавчої влади АРК, яке входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів.

Оскільки Відділ Державного комітету земельних ресурсів України у м. Судак є територіальним органом Державного комітету земельних ресурсів, та підзвітне і підконтрольне Державному комітету земельних ресурсів України, здійснюючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, воно є суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд встановив наступне.

22.08.11р. Державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Барановим С В. було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ДП «Пансіонат «Зеніт», за результатами якої був складений акт від 22.08.11р. (а.с. 13).

Вказаною перевіркою було встановлено порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що виразилось у тому, що на момент перевірки земельна ділянка площею 3,5339га, розташована на землях Морської селищної ради м. Судак АР Крим, використовується позивачем без належно оформлених право встановлювальних документів.

На підставі виявлених порушень, Відділом Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак було винесено припис від 22.04.11р. №001863, яким було зобов'язано позивача усунути порушення земельного законодавства в 30-денний термін (а.с. 24).

Непогоджуючись із зазначеними діями відповідачів та вищевказаним приписом, позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась Державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Барановим С. В.

Суд зазначає, що Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель АР Крим діяла відповідно Положення «Про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель», затвердженого Постановою КМУ від 21.06.10р. №477.

Зазначена Постанова КМУ від 21.06.10р. №477 втратила чинність відповідно до Постанови КМУ від 22.11.10р. №477 «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель».

Відповідно до Указу Президента України від 13.04.11р. №459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» на Державну інспекцію сільського господарства України покладено державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Зазначений Указ набрав чинності з дня опублікування, тобто з 20.04.11р.

З наведеного вище вбачається, що Державний інспектор Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Баранов С. В. на момент проведення перевірки, 22.04.11р., не мав повноважень на її проведення.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07р. №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 1 Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 4 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до ст. 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Статтею 7 Закону встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Під час вивчення матеріалів справи судом встановлено, що про проведення перевірки, за результатами якої був складений акт перевірки від 22.04.11р. та винесений оскаржуваний припис від 22.04.11р. №001863, позивач дізнався лише 06.11.12р., отримавши вказаний акт перевірки разом із позовною заявою Морської сільської ради м. Судак АР Крим до Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» з приводу розірвання договору оренди землі (вх. №237) (а.с. 17).

Позивач зазначає, що перевірка проводилась без участі представників Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт». В самому акті перевірки від 22.04.11р. також не вказано, що він був складений в присутності представників позивача. У журналі Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» відсутні записи про проведення даної перевірки 22.04.11р.

Керівник ДП «Пансіонат «Зеніт» не був ознайомлений з підставами проведення позапланового заходу, йому не було надано копій відповідного документа, в якому зазначені підстави для проведення перевірки.

До того ж, у журналі реєстрації перевірок ДП «Пансіонат «Зеніт» відсутні записи про проведення даної перевірки 22.04.11р. (а.с. 19-23).

За таких підстав, суд приходить до висновку, про відсутність порушень земельного законодавства з боку позивача, а отже припис Відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак від 22.04.11р. №001863 підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що ухвалами від 21.11.12р. та 06.12.12р. у відповідачів були витребувані матеріали перевірки позивача за 22.04.11р., докази направлення акту перевірки та припису № 001863 у встановленому порядку позивачу, та отримання їх позивачем, проте зазначених документів ними надано не було, явку своїх представників у судові засідання відповідачі не забезпечили.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачі не обґрунтували правомірність своїх дій, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнання протиправними дії Державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим Баранова Сергія Володимировича щодо проведення перевірки Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт», за результатами якої складено акт від 22.04.11р. та винесено припис від 22.04.11р. №001863.

3. Скасувати припис Відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак від 22.04.11р. №001863. 4. Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» (98033, АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1, ЄДРПОУ 24693663) за рахунок коштів на утримання Відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Судак АР Крим 32,19грн. судового збору.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.