Постанова № 28245493, 21.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 р., 12:40, м. Львів № 2а-2927/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача Війтовича Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» про стягнення штрафних санкцій, -

в с т а н о в и в :

15.03.2011 р. прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємством порушено вимоги абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме водій підприємства керував транспортним засобом, перевозив вантаж без необхідних документів (без ліцензійної картки), передбачених ст.ст. 39, 48 цього Закону. Вважає, що штрафні санкції в сумі 1700 грн. застосовано правомірно. Позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

17.11.2010 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Львівській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу (марки ВИС, номерний знак НОМЕР_1.), яким згідно з договором оренди від 10.01.2010 р. користується ТзОВ «Родина». Цього дня автомобілем керував водій ОСОБА_2

За результатами перевірки складено Акт № 2177 від 17.11.2010 року та встановлено, що ТзОВ «Родина», надаючи послуги з перевезення вантажів немало оформлено ліцензійної картки, що є порушенням абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З актом перевірки водій ОСОБА_2, що керував транспортним засобом, ознайомлений та надав особисті пояснення з яких вбачається, що перевезення здійснював без ліцензійної картки.

На підставі акту від 17.11.2010 р. Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області 11.01.2011 р. винесено постанову № 118037 про застосування фінансових санкцій в сумі 1 700, 00 грн. та № 118038 про застосування фінансових санкцій в сумі 680,00 грн.

Постанова від 11.01.2011 р. № 118037 на суму 1 700, 00 грн. застосована за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів (не оформлені ліцензія, ліцензійна картка), а постанова від 11.01.2011 р. № 118038 на суму 680,00 грн. винесена за невиконання вимог припису № 047682.

ТзОВ «Родина»про зазначені постанови знало, з ними не погоджувалося, та оскаржило в судовому порядку.

Суд зупиняв провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-2124/11/1370. Так, постановою від 06.07.2011 р. у справі № 2а-2124/11/1370 встановлено законність постанови № 118038 та № 118039 від 11.01.2011 року. Судове рішення набрало законної сили.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення штрафних санкцій 1700 грн., застосованих постановою від 11.01.2011 р. № 118037.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, Суд виходив з положень Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-III.

Згідно ст.1 цього Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 48 цього Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 39 вказаного закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Родина» здійснював перевезення вантажу автомобілем, який орендував на підставі договору. При затриманні 17.11.2010 р. транспортного засобу, на якому здійснювалось перевезення, у водія ОСОБА_2 була відсутня ліцензійна картка.

ТзОВ «Родина» наведених обставин, які свідчать про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", не дав, вимог позивача не спростував.

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, визнання позову відповідає фактичним обставинам справи, а тому позов слід задовольнити.

Пунктом 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»(місцезнаходження: м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 9, ідентифікаційний код 31206598) на користь Державного бюджету України фінансові санкції у розмірі 1700 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 25 грудня 2012 р.

Суддя В.М.Кравчук