Постанова № 28245032, 13.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9430/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гапоновій І.В.,

у присутності представників сторін

від позивача - Кулигіна О.М.,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів за подактовим боргом з земельного податку в сумі 104994,63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів за подактовим боргом з земельного податку в сумі 104994,63 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.

Державне підприємство «Луганськвугілля» засноване на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 13.02.2003 року № 82 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Відповідно до наказу ДП «Луганськвугілля» від 18.10.2010 року № 347 та наказу Мінвуглепрому України від 13.09.2010р. № 341 створено відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» який є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» про що свідчить Положення про відокремлений підрозділ «ГЗФ «Слов'яносербська» державного підприємства «Луганськвугілля».

ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконкомом Луганської міської Ради 09.04.2003 та відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 321436 є юридичною особою.

ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» як платник окремих податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі з 15.03.2011 року, номер реєстрації в ДПІ 29929.

Станом на 22.11.2012 за ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» ДП «Луганськвугілля» обліковується податковий борг на загальну суму 104994,63 грн. По закінченню встановленого законом терміну сплати податків вказана сума не перерахована до бюджету.

Податковий борг підтверджується податковими деклараціями з плати за землю від 25.01.2012 №90001420692, №9001420560, №901420562.

ДПІ в Слов'яносербському районі застосувала заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме відповідачу були вручені перша податкова вимога №1/132 від 0705.2009, друга податкова вимога №2/156 від 11.06.2009.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання в якому зазначив, що справу просить розглянути у відсутність представника та позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 71 та статті 128 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 (а.с.11) та знаходиться на обліку як платник податків в державній податковій інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області з 15.03.2011 за №22929 (а.с.13).

За відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з земельного податку у загальному розмірі 104994,63 грн., в тому числі сума податкового боргу за основним платежем у розмірі 104994,63 грн., яка підтверджується податковими деклараціями з земельного податку від 25.01.2012 №9001420692, №9001420560, №9001420652(а.с.17-19). Сума заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника, розрахунком частки податкового боргу. (а.с. ,14, 20-37).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку за основним платежем в сумі 104994,63 грн., який виник за відповідачем через неповну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з земельного податку за 2012 рік від 25.01.2012 №9001420692, №9001420560, №9001420652(а.с.17-19), з яких є несплаченою сума в розмірі 104994,63 грн., що підтверджується обліковою карткою платника, розрахунком частки податкового боргу. (а.с. ,14, 20-37).

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, в установлені строки не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з земельного податку в сумі 104994,63 грн.

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 07 травня 2009 року № 1/132 та другу податкову вимогу від 11 червня 2009 року № 2/156, які отримано відповідачем особисто 07.05.2009 та 11.07.2001, що підтверджено особистим підписом уповноваженої особи на корінцях вимог.(а.с.15-16).

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що станом на дату розгляду та вирішення позову державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» у добровільному порядку податковий борг з земельного податку в сумі 104994,63 грн. не сплатило, позовні вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення коштів за подактовим боргом з земельного податку в сумі 104994,63 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 104994,63 грн. (сто чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 63 копійки) з усіх рахунків відкритих в установах банків державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» (код ЄДРПОУ 32473323, місце знаходження: 91022 м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб : код платежу 13050101 на розрахунковий рахунок №33215811700299 у розмірі 45405,81 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста п'ять гривень 81 копійок); код платежу 13050102 на розрахунковий рахунок №33219811700303 у розмірі 19587, 60 грн. (дев'ятьнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 60 копійок); код платежу 13050105 на розрахунковий рахунок № 33211811700301 у розмірі 40001, 22 грн. (сорок тисяч одна гривня 22 копійки) одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код казначейства 37969169 банк ГУДКУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 18 грудня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова