Постанова № 28237692, 21.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/4530/11

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача: Скорик О.О.,

від відповідача: Дячок О.М.,

від прокуратури: не з явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" вересня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними наказів №257 від 09.03.2011р. і №457 від 23.03.2011р. та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001092301 від 14.04.2011р. ,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними наказів Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 257 від 09 березня 2011 року про проведення виїзної позапланової документальної перевірки, №457 від 23 березня 2011 року про доповнення до наказу №257 та скасування податкового повідомлення-рішення №0001092301 від 14 квітня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3352949, 00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними наказів №257 від 09.03.2011 року, №457 від 23.03.2011 року та про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001092301 від 14.04.2011 року

Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ "Елізіум Пласт" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник прокуратури Житомирської області, який вступив у справу, в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

На підставі направлення №226 від 23.03.2011 року, виданого Коростенською ОДПІ, посадовим особами відповідача, згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року та відповідно до наказів Коростенської ОДПІ №257 від 09.03.2011 року та №457 від 23.03.2011 року в період з 23 березня 2011 року по 30 березня 2011 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" з питань правильності декларування сум ПДВ в деклараціях за липень-грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року та задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в деклараціях за липень-грудень 2008 року, квітень 2009 року, за наслідками якої складено акт №419/23-01/32510883 від 31.03.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення абзацу "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.8, 200.14 ст.200, п.195.1.1 ст. 195, 54.3.2 п.54.3 ст.54 V розділу Податкового Кодексу України - завищено суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за липень-грудень 2008 року та квітень 2009 року у розмірі 3352949,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Коростенською ОДПІ 14.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001092301 про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3352949,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що до податкових декларацій з податку на додану вартість платники податків зобов'язані подавати оригінали п'ятих основних аркушів вантажних митних декларацій. В порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Елізіум Пласт" разом з деклараціями з ПДВ за липень-грудень 2008 року, квітень 2009 року подало копії п'ятих основних аркушів вантажних митних декларацій. Тому суд першої інстанції суд вважав, що Коростенською ОДПІ правомірно було зменшено ТОВ "Елізіум Пласт" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3352949, 00 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вже зазначалось в період з 23 березня 2011 року по З0 березня 2011 року посадовими особами Коростенської ОДПІ була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Елізіум Пласт." Перевірка проводилась згідно з наказами виконуючої обов'язки начальника Коростенської ОДПІ Бродської Г.В. №257 від 09.03.2011 року та №457 від 23.03.2011 року та на підставі направлення від 23.03.2011 року № 226.

З тексту наказів вбачається, що підставою для проведення перевірки стали приписи п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка може здійснюватись у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

В свою чергу пунктами 200.10 та 200.11 ст.200 ПК України передбачено, що протягом З0 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом З0 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997року № 188/97-ВР протягом З0 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, законодавством України, як до 01.01.2011 року (дата набрання чинності Податковим кодексом України) так і після цієї дати, встановлені чіткі обмеження щодо періоду, протягом якого суб'єкту владних повноважень надано право здійснювати перевірку з питання правомірності декларування бюджетного відшкодування.

При цьому по справам № 2-а-31631/08, № 2а-1189/09/0670 та № 2а-249/10/0670, судові рішення по яких набрали законної сили, було зобов'язано відповідача прийняти декларації з податку на додану вартість позивача за спірний період як податкову звітність з часу її подання платником податку, тобто 15.10.2008 р. (за липень 2008 р.), 15.10.2008 р. (за серпень 2008 р.), 20.10.2008 р. (за вересень 2008 р.), 24.11.2008 р. (за жовтень 2008 р.) 17.12.2008 р. (залистопад 2008 р.), 20.01.2009 р. (за грудень 2008 р.) та 19,05.2009 р. (за квітень 2009 р.).

Отже, податкова звітність позивача за спірний період часу мала бути прийнята відповідачем в 2010 році на підставі рішень суду, а не в 2011 році на підставі службових записок юридичного відділу від 09.02.2011 року.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що накази виконуючого обов'язки начальника Коростенської ОДПІ Бродської Г.В. № 257 від 09 березня 2011 року та № 457 від 23 березня 2011 року є протиправними, оскільки на час їх видання закінчились законодавчо встановлений термін протягом якого податковому органу надано право на проведення позапланової перевірки з питань достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки № 419/23-01/32510883 від 31.03.2011 року відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0001092301 від 14.04.2011 року, яким податковий орган зменшив позивачу суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3352949,00 грн.

Матеріально-правовою підставою для такого зменшення для відповідача стали положення Податкового кодексу України , а саме пп. 195.1.1. п. 195.1 ст. 195, п. 200.8 та п. 200.14 ст. 200 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в зв'язку з порушенням позивачем пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону в частині ненадання в додатках до декларацій за спірні податкові періоди оригіналів п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації

До 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( далі - Закон № 2181).

У відповідності із п.1.11 ст.1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань регулюється ст.4 Закону № 2181.

Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п.п.4.2.2 п.4.2, а також п.4.3 цієї статті.

Відповідно до пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень п.п.4.1,7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених п.5.3 ст.5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно з п.3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ЗО червня 2005 року за № 702/10982) (надалі - Порядок ), декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-maiI; поштовими відправленнями,

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.4 Порядку ).

У разі подання декларації на паперових носіях платником згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 Порядку подається до податкової інспекції (адміністрації) за його місцезнаходженням оригінал декларації (з оригіналами відповідних додатків). У відповідності із п.4.2 Порядку у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/ (переробного підприємства) /(спеціальної).

У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності,

Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до п.4.3 Порядку податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. У статті 48 цього Кодексу визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити (обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків): тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий): звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЄДІ; код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною заведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

У відповідності із п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно з п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.1 пункту 49.11); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.112 пункту 49.11).

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків згідно з п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (підпункт 49.12.1 пункту 49.12); оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (підпункт 49.12.2 пункту 49.12).

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм п.48.3 та п,48,4 ст.48 цього Кодексу, у відповідності із п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України вважається неподаною.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем належним чином завірених копій оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, а саме оригіналів аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8». Проте відповідач наполягає на обов'язковій наявності серед додатків до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за спірні звітні податкові періоди саме оригіналів п'ятих основних аркушів ВМД.

При цьому відповідач обґрунтовує правомірність власної позиції з посиланням на пп. 4.4.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000 року, пп. 7.2.8, пп. 7.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР та п. 3.3 п. 4.2. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, в редакціях що були чинними на час виникнення спірних правовідносин ( далі -Порядок).

Дійсно, п. 4.2. розділу 4 Порядку визначено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) І (переробного підприємства)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту , такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»].

Проте, відповідно до абзаців першого та другого пп. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який має вищу юридичну силу порівняно з підзаконним нормативно-правовим актом, прямо визначає необхідність надання саме копій оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій при наявності експортних операцій.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин відповідач не мав правових підстав зменшувати позивачу суму заявленого бюджетного відшкодування, а дії позивача щодо формування та надання додатків до податкової звітності за спірні податкові періоди є цілком правомірними, оскільки повністю відповідали вимогам чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки Коростенської ОДПІ викладені в акті перевірки, які стали підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, є необгрунтованими, що є підставою для задоволення позову повністю, так як оскаржувані накази та податкове повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню з огляду на викладене та на обґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга апеляційна скарга ТОВ "Елізіум Пласт" підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції №257 від 09 березня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки начальника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 457 від 23 березня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської обєднаної державної податкової інспекції №0001092301 від 14 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик І.Г. Охрімчук

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" вул.Кірова,88,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501

3- відповідачу Коростенське об'єднана державної податкової інспекції вул.Коротуна 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500