Рішення № 28233654, 11.12.2012, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 1308/3610/2012

Провадження № 2/1308/1183/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

при секретарях Реміцька І.П., Сало С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ТзОВ "Орлан-Транс-Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.01.2007р. ОСОБА_1, відповідача по справі, було прийнято на роботу у Львівську філію ТОВ "Орлан-Транс-Груп" на посаду водія. Під час виконання перевезення на автопоїзді НОМЕР_2 за маршрутом Україна-Німеччина-Україна згідно подорожнього листа №049691 від 25.06.2012р. при виїзді автомобіля в рейс в паливних баках залишалося 291 літр палива. Відповідачем було придбано 1870 літрів дизельного палива. При поверненні автомобіля залишок палива в паливних баках склав 120 літрів. Згідно норми витрат палива даного автомобіля, автомобіль при виконанні даного перевезення повинен використати 1863 літри палива, згідно ж даних подорожнього листа та розшифровки до нього, поданих Відповідачем, витрата палива склала 2041 літр. Отже, перевитрата палива по даному перевезенню склала 178 літрів дизельного палива на загальну суму 1759,63 грн. (291+1870-1863-120=178). Крім цього, Відповідачем при виконанні даного перевезення порушено норми наказу №88 від 03.09.2007 року «Про порядок заправки автомобілів», де вказано, що при вході на територію України з території Польщі кількість палива в паливних баках автомобіля не повинна перевищувати 50 літрів. При заїзді автомобіля на територію України в паливних баках згідно подорожнього листа знаходилося 246 літрів дизельного палива, що завдало підприємству збитків у вигляді різниці вартості палива на території України та Польщі на загальну суму 723,79 грн. Загалом збитки, завдані відповідачем при виконанні даного перевезення склали 2483,42 грн. Жодних документів, які б обґрунтували таку витрату палива Відповідачем надано не було.

Крім того, 20.02.2012р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір позики №2, за яким відповідачу передано 26000,00 грн. У випадку звільнення з роботи Відповідач зобов'язався достроково повернути всю суму позики не пізніше, ніж у день звільнення (п.5 згаданого договору позики). В рахунок погашення заборгованості по договору позики з заробітної плати Відповідача отримано: лютий 2012 р. - 1009,88 грн., березень 2012 р. - 1412,02 грн., квітень 2012 р. - 1011,44 грн., травень 2012 р. - 1273,55 грн., червень 2012 р. - 2029,39 грн., липень 2012р. - 900,00 грн., серпень !012р. - 456,90 грн., вересень 2012р. - 353,06 грн., жовтень 2012 р. - 63,75 грн., разом - 8 509,99грн. Неповерненою залишається сума в розмірі 17490,01 гривні. Відповідно до наказу Львівської філії ТзОВ «Орлан-Транс-Груп»№100-кф від 09.10.2012 оку, Відповідача було звільнено з займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП. Проте, Відповідачем ні до звільнення, ні на дату подання даної позовної заяви не повернено до каси Позивача суму збитків, завданих перевитратою палива в розмірі 2483,42 гривень та сума позики в розмірі 17490,01 грн. А тому, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені в позовній заяві, та просить позов задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання призначені на 20.11.2012 р. та на 11.12.2012 р. не з'явився жодного разу, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив, а тому, суд постановив провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Орлан-Транс-Груп" належить задовольнити з наступних підстав.

З Витягу з Наказу № 2-кф від 03.01.2007 року вбачається, що відповідача ОСОБА_1 прийнято на роботу в колону автомобільну № 4 «Регіональна»водієм автотранспортних засобів для перевезення вантажів у міжміському, міжобласному та міжнародному сполученні на вантажні автомобілі всіх марок, з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, з оплатою праці згідно відпрацьованого часу.

З подорожнього листа № 049691 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в період з 25.06.2012 р. по 07.07.2012 р. здійснював перевезення автомобілем марки SCANIA НОМЕР_2, з напівпричепом НОМЕР_3 по маршруту Україна-Німеччина-Україна.

Згідно даного подорожнього листа № 049691 від 25.06.2012р. вбачається, що при виїзді автомобіля в рейс в паливних баках залишалося 291 літр палива. Відповідачем було придбано 1870 літрів дизельного палива. При поверненні автомобіля залишок палива в паливних баках склав 120 літрів. Згідно норми витрат палива даного автомобіля вбачається, що автомобіль при виконанні даного перевезення повинен використати 1863 літри палива, згідно ж даних подорожнього листа та розшифровки до нього, поданих Відповідачем, витрата палива склала 2041 літр. Отже, перевитрата палива по даному перевезенню склала 178 літрів дизельного палива на загальну суму 1759,63 грн..

З наказу № 88 від 03.09.2007 року «Про порядок заправки автомобілів», вбачається, що при вході на територію України з території Польщі кількість палива в паливних баках автомобіля не повинна перевищувати 50 літрів.

Згідно подорожнього листа вбачається, що при заїзді автомобіля на територію України в паливних баках знаходилося 246 літрів дизельного палива, що завдало підприємству збитків у вигляді різниці вартості палива на території України та Польщі на загальну суму 723,79 грн. Загалом збитки, завдані відповідачем при виконанні даного перевезення склали 2483,42 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Свого відношення до позов не висловив. Жодних пояснень та документів, які б обґрунтували таку витрату палива, відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Відповідно до ст. 134 п. 6 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, з договору позики № 2 від 20.02.2012 року та з видаткового ордеру від 01.03.2012 р. вбачається, що позивач надав відповідачу позику в розмірі 26000,00 грн..

З п. 5 даного Договору вбачається, що у разі звільнення позичальника з роботи у ЛФ ТОВ «Орлан-Транс-Груп» до настання строку повернення позики, зазначеного в п. 3 Договору, позичальник незалежно від причин (підстав) звільнення зобов'язався достроково повернути всю суму позики не пізніше, ніж у день звільнення.

З Витягу з Наказу № 100-кф від 09.10.2012 р. вбачається, що ОСОБА_1, звільнений з роботи 09.10.2012 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

З довідки № 183 від 17.10.2012 року виданої ЛФ ТОВ «Орлан-Транс-Груп»вбачається, що в рахунок погашення заборгованості по позиці № 2 від 20.02.2012 року, ОСОБА_1, було утримано з заробітної плати разом 8509,99 грн.

Згідно с. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1, уклавши договір позики, не виконав умов укладеного кредитного договору. Сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики становить 17490,01 грн..

Загальна ж сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 19973,43 грн. (17490,01 грн. заборгованості за договором позика та 2483,42 грн. збитків, завданих відповідачем при виконанні перевезення).

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому суд прийшов до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 214,60 грн..

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Орлан-Транс-Груп»є підставними і підлягають до задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Орлан-Транс-Груп».

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209 ч. 3, 212-215, 226-229 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, народився с. Підгородне, Жовківського району, Львівської області, зареєстрований АДРЕСА_1, місце праці не встановлено, ідн. код НОМЕР_1 в користь ТзОВ "Орлан-Транс-Груп" 03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 30, код ЄДРПОУ 30221264 - заборгованість в розмірі 19973,43 грн. /дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот сімдесят три грн. 43 коп./ та 214,60 грн. /двісті чотирнадцять грн. 60 коп./ сплачений при подачі позивачем судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою. Заяву про перегляд заочного рішення має бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ясиновський Р. Б.

Текст рішення у повному обсязі складено 14.12.2012 р.